Банківські картки Фото: Інформатор
Українські банки посилили контроль над фінансовими операціями, і тепер перевірці підлягають не тільки великі перекази, але й підозрілі схеми поведінки клієнтів. Це надзвичайно актуально для українців, які перебувають за кордоном – вибір між статусом резидента та нерезидента безпосередньо впливає на те, як фінансові установи оцінюють їхні транзакції. Розуміння граничних сум та додаткових факторів ризику дозволяє уникнути блокування коштів та зайвих запитів від банків.
Банківські картки Фото: Інформатор
Основний критерій для обов’язкової перевірки – сума операції, пояснює юридична компанія YANKIV. Перекази на суму від 400 000 гривень і вище банки зобов’язані ретельно перевіряти згідно з чинним законодавством щодо протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Операції, що не перевищують 30 000 гривень, зазвичай не викликають підвищеного інтересу. Перекази в межах від 30 000 до 400 000 гривень можуть підлягати перевірці за наявності додаткових ризикових ознак.
Крім окремих сум, банки також аналізують загальний обсяг грошових коштів клієнта за місяць. До операцій, що підлягають моніторингу незалежно від їхньої суми, належать:
- переведення коштів за межі країни;
- операції з готівкою – внесення, переказ, отримання;
- фінансові операції з контрагентами з країн-агресорів або з офшорних зон;
- угоди за участю політично значущих осіб та пов’язаних з ними суб’єктів.
Банківські установи також уважно стежать за типовими схемами поведінки клієнтів. Підозру можуть викликати значна кількість переказів – приблизно 100 за місяць, зняття готівкою понад 50% від усіх надходжень, різке подвоєння місячного обороту, а також скарги від осіб, які раніше переказували кошти на рахунок. Ще одним фактором, що може привернути увагу, є перевищення суми щомісячних надходжень, яку клієнт вказав під час відкриття рахунку.
Причина проблем у НоваПей через розкриття лімітів фінмоніторингу
Окремий резонансний випадок стосується небанківської фінансової організації НоваПей. Спочатку компанія публічно заявила, що дозволятиме платежі до 30 000 гривень на місяць за умови не більше п’яти транзакцій. На це відреагував Національний банк України, наклавши на НоваПей штраф у розмірі 90 мільйонів гривень за розголошення правил фінансового моніторингу.
Цей прецедент ілюструє важливий принцип: будь-яким фінансовим організаціям офіційно заборонено розкривати пороги, в межах яких вони не проводять перевірки. Публічне оголошення таких граничних сум створює можливість для уникнення дотримання законодавства – саме тому подібна інформація залишається конфіденційною.
Якщо банк все ж заблокував рахунок або направив запит на надання документів, клієнту варто надати пояснення щодо походження коштів. Буде корисно мати при собі договори, акти виконаних робіт, виписки з рахунків або інші підтверджувальні документи. Заздалегідь підготовлені документи значно прискорюють процес перевірки та зменшують ризик тривалого блокування.
Фінансовий моніторинг та податковий статус – два взаємопов’язані ризики
Питання фінансового моніторингу тісно пов’язане з податковим статусом українців, особливо тих, хто проживає за кордоном. Верховний Суд України у рішенні від лютого 2026 року у справі №644/3563/25 підтвердив: змінити податковий статус через суд “на майбутнє” неможливо. Без реального спору з податковими органами суд не розглядатиме питання резидентства. Про це повідомив юрист Михайло Ортинський.
Водночас, для тих, хто бажає законно змінити свій статус, існує встановлена процедура. Адвокат Богдан Янків пояснює: згідно зі статтею 14.1.213 Податкового кодексу України, резидентом вважається особа, яка має місце проживання в Україні. Визначення статусу податкового нерезидента для тих, хто виїхав, відбувається з урахуванням низки критеріїв – зокрема, де особа провела понад 183 дні на рік і де сконцентровані її основні фінансові та сімейні зв’язки. Неправильно визначений статус може призвести не лише до претензій з боку податкової служби, але й до підвищеної уваги з боку банківського фінмоніторингу.