Коли йдеться про мобілізацію молодих чоловіків, найчастіше увага зосереджується на віці 25 років. Однак для повного розуміння свого статусу недостатньо знати лише вік. Важливо усвідомлювати свій військово-обліковий статус — призовник чи військовозобов’язаний — та перевіряти відповідні дані у додатку “Резерв+”. Про це “Інформатору” розповідає Марина Суткович, адвокатка, керуюча партнерка Адвокатського об’єднання «Компетенс».
17 років: постановка на військовий облік
Щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у поточному році виповнюється 17 років, зобов’язані стати на військовий облік призовників. Це можна зробити, зокрема, через застосунок “Резерв+” або особисто звернувшись до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Постановка на облік призовника відбувається без направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК). Після постановки на облік відповідна інформація має з’явитися у “Резерв+”.
До 25 років теж можуть мобілізувати
Окрему увагу слід звернути на чоловіків, яких раніше за результатами ВЛК визнавали непридатними до військової служби в мирний час, але обмежено придатними у воєнний час. Таких призовників знімали з обліку призовників і зараховували до запасу як військовозобов’язаних. Саме це має принципове значення для питання мобілізації.
Навіть якщо чоловікові було 20, 22 чи 24 роки, але він вже мав військово-обліковий статус військовозобов’язаного, сам факт недосягнення 25-річного віку не захищав його від мобілізації. Це підтвердив Верховний Суд у справі №460/5251/24.
Позивач ще у 2018 році був звільнений від строкової військової служби як непридатний у мирний час та обмежено придатний у воєнний час і перебував на обліку військовозобов’язаних. Після повторної ВЛК його визнали придатним і мобілізували, хоча йому було лише 23 роки. Верховний Суд зазначив, що 25-річний віковий критерій застосовується до призовників, а не до військовозобов’язаних у запасі. Це означає, що якщо чоловік до 25 років уже має статус військовозобов’язаного, є придатним до військової служби та не має відстрочки чи бронювання, він може підлягати мобілізації.
«Цю ситуацію намагалися врегулювати на законодавчому рівні. Законопроєкт №11379-д передбачає, що військовозобов’язані, які опинилися на такому обліку саме через колишній статус “непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час”, не підлягають мобілізації до 25 років без їхньої згоди. Верховна Рада ухвалила цей Закон 9 жовтня 2024 року. З 15 жовтня 2024 року його направили на підпис Президенту, але досі Президент його не підписав, і закон не набув чинності. Тому чоловікам до 25 років, які колись мали статус “обмежено придатний”, варто особливо уважно перевірити у “Резерв+”, ким вони зараз є за військовим обліком — призовниками чи військовозобов’язаними», — каже Марина Суткович.
Виповнилося 25 років: між призовником і військовозобов’язаним може виникнути «вікно» до 30 днів
Після досягнення 25 років призовник підлягає взяттю на військовий облік військовозобов’язаних. Однак зміна відомостей у реєстрі не обов’язково відбудеться одразу в день народження. Згідно з пунктом 79 Порядку №1487, ТЦК організовує внесення відповідної інформації до реєстру:
«Організовують внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів у тридцятиденний строк після досягнення призовниками 25-річного віку без їх виклику до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про зняття їх з військового обліку призовників та взяття на облік військовозобов’язаних з одночасним присвоєнням військового звання “солдат (матрос) запасу” та зазначенням другої категорії запасу».
Тобто законодавство фактично надає ТЦК до 30 днів для зміни військово-облікового статусу в реєстрі.
«Тут важливо не покладатися на те, що у “Резерв+” ваш статус ще не змінився і досі значиться «призовник». Якщо група оповіщення виявить вас на вулиці після 25-річчя, вас можуть законно мобілізувати за умови вашої придатності до проходження військової служби», — каже Марина Суткович.
Практична проблема для працівників критично важливих підприємств
Бронюванню підлягають саме військовозобов’язані. Тому, поки після 25-річчя людина продовжує обліковуватися як призовник у реєстрі, підприємство фактично не може оформити їй бронювання. Скільки триватиме цей період — один день, тиждень чи майже місяць — залежить від того, коли ТЦК внесе відповідні відомості. Офіційно для цього передбачено строк до 30 днів.
Виникає доволі парадоксальна ситуація: до 25 років працівника не можна забронювати, бо він призовник; після 25 років його вже потрібно перевести до військовозобов’язаних, але підприємство може бути змушене чекати, доки ця зміна фактично з’явиться в реєстрі.
«І це не лише теоретична проблема. Показовою є справа №560/1437/26 щодо працівника Хмельницької АЕС. Підприємство 24 жовтня спробувало забронювати працівника, якому 27 жовтня мало виповнитися 25 років, але отримало відмову з причини «Призовник». 27 жовтня йому виповнилося 25 років, а вже 28 жовтня статус у “Резерв+” змінився на «Військовозобов’язаний». Тобто, конкретно в цій справі ТЦК спрацював дуже швидко — наступного дня. Але одночасно 28 жовтня до реєстру внесли інформацію про його розшук через неприбуття за повісткою. Тому, коли підприємство повторно подало працівника на бронювання 29 жовтня, система знову відмовила — тепер вже через розшук. При цьому йшлося про працівника Хмельницької АЕС. Представник “Енергоатому” наголошував, що він працював на критично важливому напрямку та безпосередньо впливав на енергетичну безпеку держави. Підприємство стверджувало, що ТЦК знав про спроби його забронювати та про потребу АЕС у цьому працівникові, однак його зрештою мобілізували», — каже Марина Суткович.