У громадянки заблокували телефонний номер Київстар, а також оформили від її імені позику, за якою виникла несплата у розмірі 34 884 гривень.
У жінки припинив функціонувати номер, тому вона зв’язалася з Київстаром. Їй сповістили про припинення дії цього номера через багатократні спроби введення помилкових кодів. Пізніше до неї почали надходити виклики з вимогами закриття кредитних боргів у сумі 34 884 гривень. Про це повідомляється в ухвалі Автозаводського районного суду Кременчука, оприлюдненій 17 березня 2025 року.
10.11.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та громадянкою укладено кредитну угоду у вигляді електронного документа із застосуванням електронного підпису. Вона завірила кредитну угоду електронним підписом, сформованим за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV95K7N, вписавши вказаний ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «так», що є підтвердженням візування угоди. 10.11.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало гроші у сумі 7 500 гривень на її банківську картку. Загальний розмір несплати на момент подання позову за кредитною угодою від 10.11.2022 року становить 34 884 гривень. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу зі змінами від 28.11.2019 року, 31.12.2020 року, 31.12.2021 року. Об’єктом договору факторингу є відступлення прав вимоги, вказаних у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до виписки з реєстру прав вимоги від 20.12.2022 року до договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до неї на загальну суму 16 110 гривень. Громадянка зазначає, що у листопаді 2022 року невідомі особи отримали доступ до її особистих даних, привласнили її особисті грошові кошти. Користується двома номерами мобільного оператора «Київстар». 05.11.2022 року виявивши, що не функціонує її номер телефону, зателефонувала мобільному оператору, на що їй відповіли про блокування цього номера через багатократні спроби введення помилкових кодів. Згодом через мобільний додаток АТ «ОТП Банк» виявила операції зі зняття грошей з двох карткових рахунків, відкритих на її ім’я у цьому банку. Так, з картки здійснено шість операцій та знято всього 19 161 гривні, а з іншої картки за чотири операції знято 1 тисячу гривень. Доступу до електронної пошти теж вже не було. Вводила пароль, однак його було змінено. 07.11.2022 року звернулася до поліції, у зв’язку із чим 08.11.2022 року за вказаним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 КК України. Досудове розслідування триває, особи, які скоїли кримінальне правопорушення, до цього часу не встановлені. Про отримання позики на її ім’я на той момент відомо не було. Однак, пів року тому до неї почали надходити виклики з вимогами сплати кредитних зобов’язань, на які відповідала про неотримання позик, про використання шахраями її телефонного номера, щодо вказаного факту здійснюється досудове розслідування.
Яким було рішення суду?
Суд відхилив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до жінки про стягнення заборгованості. Не доведено факту укладання кредитної угоди, надання їй кредитних коштів у розмірі та на умовах, встановлених угодою.
“Суд погоджується з аргументами представника відповідачки, що привертає увагу також і географія використання банківської картки, зокрема Дніпропетровська область, м. Дніпро, м. Кривий Ріг. Зазначене не поєднується із тим, що вона саме у ці дні перебувала у м. Кременчуці. По вказаному рахунку містяться відомості про значні обіги коштів, систематичні перекази з картки на картку. Разом з тим, вона у судовому засіданні 11.03.2025 року зазначила, що свої особисті дані нікому не передавала. Дата відкриття рахунку в АТ «Райффайзен Банк» 05.11.2022 року співпадає із днем блокування номера телефону, яким вона користується. ПрАТ «Київстар» повідомило суд, що 05.11.2024 року її телефонний номер заблоковано на підставі наявності ознак порушення підпункту 14 пункту 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 11.04.2012 року № 295 та недотримання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар». 09.11.2024 року після звернення абонента SIM-карту за цим номером телефону розблоковано. Проте з інформації про надані телекомунікаційні послуги випливає, що номер телефону не був активним після 05.11.2022 року і до 13.11.2022 року, саме у цей день вона у м. Кременчуці отримала нову SIM-карту. До 13.11.2022 року SIM-карта за номером замінювалась двічі 05.11.2022 року у м. Львів та 05.11.2022 року у невідомому місці за допомогою додатку «Мій Київстар». Після останньої заміни SIM-картки 05.11.2022 року абонент за номером телефону отримував телекомунікаційні послуги у м. Дніпро. До 05.11.2022 року SIM-картка за номером телефону працювала у м. Кременчук у терміналі «Xiaomi Redmi NOTE5A Prime», яким вона користувалася. 05.11.2022 року, після заміни SIM-картки у м. Львів, вказана SIM-картка працювала в іншому терміналі «Xiaomi Redmi Note 9». 05.11.2022 року, після заміни SIM-картки через додаток «Мій Київстар» вказана SIM-картка працювала у м. Дніпро в іншому терміналі «Google Pixel 4». Доступу до електронної пошти також не було. Відповідачка вводила пароль, однак його було змінено. З 05.11.2022 року по 07.11.2022 року невідомі особи заволоділи грошима у сумі понад 18 500 гривень з її рахунків, відкритих в АТ «ОТП Банк». 07.11.2022 року звернулася до поліції, де відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 КК України. Досудове слідство триває, особи, які скоїли кримінальне правопорушення не встановлені. Надані позивачем докази на підтвердження позовних вимог не можуть бути достатньою підставою для висновку про порушення договірних зобов’язань відповідачкою та стягнення з неї грошей у зв’язку із недоведеністю факту укладання кредитної угоди, надання їй кредитних коштів у розмірі та на умовах, встановлених угодою, а отже факт виконання своїх зобов’язань за договором позики первісним кредитором. З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині укладання 10.11.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою кредитної угоди у формі електронного документа з використанням електронного підпису, а також отримання нею коштів від первісного кредитора на основі належних, допустимих та достатніх доказів позивачем не доведено, не доведено факт передачі коштів у користування відповідачки та виникнення у неї обов’язку щодо повернення заборгованості за вказаною кредитною угодою. Як наслідок, у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитною угодою слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю”, – підкреслив суд.