Виконавча директорка МВФ Крісталіна Георгієва зазначила, що Україна має потенціал стати “економічним тигром Європи”, але для цього необхідно відмовитися від дотування електроенергії та опалення. Економіст Юрій Корольчук роз’яснив, що це означатиме для громадян України.
Керуюча директорка МВФ Крісталіна Георгієва 20 січня в кулуарах Давосу заявила, що Україна здатна перетворитися на “економічного тигра Європи”, проте для цього повинна прискорити впровадження змін і поступово відійти від субсидування електроенергії та теплопостачання. Вона також акцентувала на необхідності більш збалансованого розподілу податкового тиску, усуненні перешкод для приватного бізнесу, вирішенні проблеми нестачі кадрів і наближенні до вступу в ЄС як основного каталізатора економічного підйому.
Чим це загрожує для українців у реальності та чи зважиться країна під час активної фази воєнних дій зупиняти субсидування, УНН обговорили з одним із засновників Інституту енергетичних стратегій, фахівцем Юрієм Корольчуком.
Субсидії, податки, робоча сила: що саме МВФ очікує від України після завершення війни
Георгієва говорила про скасування дотацій на електроенергію та тепло під час дискусії “Україна: на передньому краї майбутнього”, яку організував Фонд Віктора Пінчука в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Серед основних невирішених питань держави вона виділила енергетичні та комунальні субсидії. Електроенергія та опалення все ще частково дотуються, і, на її думку, від цього потрібно поступово відмовлятися, враховуючи стан державних фінансів. Водночас, на думку керівниці МВФ, Україні слід працювати над справедливішим розподілом податкового навантаження, хоч це і важко.
Крісталіна Георгієва підкреслила свою думку прикладом Болгарії: там після повалення комуністичного режиму ейфорію швидко змінила сувора дійсність, а відновлення економіки вимагало складних рішень і жертв.
Окремо чиновниця зазначила, що офіційному Києву необхідно прибрати перепони для розвитку приватного підприємництва.
Найбільш важливими чинниками Георгієва назвала безпеку і наявність робочої сили. Більше того: за її словами, під час недавньої зустрічі з підприємцями в Києві частина бізнесменів поставила проблему доступу до працівників навіть важливіше за питання безпеки. МВФ, за її словами, готовий допомагати у практичних питаннях: заохоченні повернення українців додому, скороченні структурного безробіття та інтеграції ветеранів у трудовий ринок.
Завершила виконавча директорка МВФ емоційним закликом “повірити в себе як у тигра” і демонструвати впевненість щодня: уникати внутрішніх розбіжностей і викорінити корупцію. Тоді, на її погляд, успіх буде досяжним, хоча шлях буде нелегким.
Сигнал від МВФ: субсидії як політичний маркер післявоєнної економіки
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук зауважує: висловлювання виконавчої директорки МВФ Крісталіни Георгієвої про необхідність відмови від дотування електроенергії та газу для України прозвучало не як технічна консультація, а як чітке політичне послання.
Згідно з логікою Фонду, це питання стосується не лише тарифів, а й перерозподілу бюджетного навантаження, скорочення соціальних витрат і зміни структури підтримки домогосподарств у найближчі роки.
Експерт, коментуючи суть висловлювання, прямо зазначає: слова Георгієвої мають конкретний зміст, причому адресований не лише уряду, а й ширше: владі, уряду, наступному, майбутньому президенту, про те, що це треба припиняти.
Що конкретно мають на увазі під “субсидіюванням”
Перш ніж розпочати розмову безпосередньо про можливе скасування субсидування на енергоресурси в Україні, експерт наголошує.
Основна плутанина в обговоренні субсидій полягає в тому, що в публічному просторі цим терміном називають і адресні житлові субсидії, і пільги, і механізми ПСО, і різницю між ринковою вартістю і тарифом для населення, – стверджує він.
Юрій Корольчук окреслює основне трактування, яке, на його думку, мала на увазі очільниця МВФ: у першу чергу йдеться про так звану цю різницю в тарифах.
Мається на увазі ситуація, коли є умовний ринковий тариф і тариф для населення, нижчий за нього
– каже він.
Експерт наводить наочний приклад:
Коли є нібито ринкова ціна на газ 12 тисяч гривень і той тариф, який сплачує українець, – 8 тисяч гривень. Відповідно, оцю різницю 4 тисячі гривень “Нафтогаз України” і компенсує
– пояснює Корольчук.
Подібний підхід, за його словами, застосовується й до електроенергії:
Є нібито якась реальна ціна, вища, а є ота пільгова ціна
– роз’яснює Корольчук.
Перехресне субсидіювання: масштаби скоротились, але питання не зникло
Важливий момент: навіть якщо субсидіювання зменшилося порівняно з довоєнним періодом, це не означає, що МВФ перестане чинити тиск на Україну з цього питання.
Експерт у розмові з УНН нагадує, що 10-15 років тому перехресне субсидіювання становило приблизно 4 млрд доларів на ринку в Україні. Зараз же, за його оцінками, обсяг менший: йдеться про максимум 2 млрд доларів.
Окремо Корольчук підкреслює, що у внутрішньому розумінні МВФ субсидіювання може включати ширший перелік: у тому числі також і пільги, і адресні житлові субсидії.
Європейський парадокс: їм дозволено, нам – ні
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук стверджує: в Європі уряди можуть надавати своїм громадянам пільги та субсидії. Проте в Україні це має всі шанси не спрацювати.
Для прикладу він наводить ситуацію у Франції.
У них 30 млрд євро пішло на дотації для ринку електроенергії та газу. Крім того, приблизно 10 млрд євро пішло на населення
– ілюструє ситуацію Корольчук.
Ще один яскравий кейс, який він згадує, – це приклад Польщі.
У них є вугільний сектор дуже великий, і Європа їх “тисне”. А поляки стоять до останнього, при цьому дотують цю вугільну галузь і надають підтримку домогосподарствам, які опалюють житло вугіллям
– розповідає експерт у галузі енергетики.
У результаті Корольчук спростовує поширений міф про так званий “чистий ринок”.
Немає цієї ринкової ціни, про яку нам часто говорять. Ну, немає
– підкреслює він.
На що МВФ реально тиснутиме: ПСО, пільги, коло отримувачів
На думку фахівця, тиск Фонду буде спрямований у двох напрямках:
- Перший – це згортання перехресного субсидіювання (різниці між тарифом і ринком).
- Другий – скорочення кількості тих, хто отримує субсидії та пільги. Юрій Корольчук прямо прогнозує:
МВФ наполягатиме на відмові від перехресного субсидіювання та подальшому скороченні тих, хто отримує пільги та субсидії. У цьому контексті він актуалізує досвід 2015-2016 років, коли 7,5 мільйона домогосподарств отримували субсидії, після чого кількість одержувачів поступово зменшували
– каже він.
Втім, післявоєнна соціальна реальність, за оцінкою співрозмовника УНН, може вплинути у зворотному напрямку. Юрій Корольчук припускає, що навіть якщо зараз 3,5 мільйона українців отримують субсидії та пільги, то через кілька років додасться ще мільйони 2 людей, які потребуватимуть подібної підтримки. Причина – зростання кількості ветеранів і людей з інвалідністю. Тому, на його думку, скорочення субсидування для нашої країни неминуче.
Найбільш жорстка частина прогнозу експерта стосується саме військових і ветеранів. Юрій Корольчук називає це прямим сенсом заяви Георгієвої.
Це меседж стосовно військових, ветеранів, інвалідів. Це питання буде жорстко актуалізуватися, однозначно
– наголошує експерт у сфері енергетики.
Фіскальний ефект: коли легше бюджету, але соціальна проблема не зникає
Відповідаючи на запитання про реальний бюджетний ефект, співрозмовник УНН відповідає обережно.
Мені важко сказати. Однак визнає це буде менше навантаження на бюджет
– каже він.
Згідно з його логікою, вивільнені кошти держава зможе перенаправляти на інші потреби. Водночас він наголошує на ризику соціальної напруги.
Проблема соціального аспекту ніколи не зникне, а у разі скорочення підтримки може призвести до появи армії тих, хто стоятиме в черзі за соціальними продуктами, – ділиться побоюваннями співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
І тут з’являється ще один неприємний для держави нюанс: навіть якщо в Європі є відповідальний бізнес і фонди, то в Україні джерела фінансування соціальної підтримки обмежені, а волонтерські фонди не можуть замінити державу в довгостроковій перспективі.
Деградація та відсутність відновлення як “вузьке місце” енергосектору
Окремо Юрій Корольчук у розмові зачіпає те, що тарифна дискусія відбувається на тлі руйнування енергосистеми через удари рф. Експерт описує ситуацію як втрату можливості відновлення. Адже система фактично зруйнована і вже не буде такою, як була до війни.
Його прогноз щодо меж відновлення звучить песимістично.
У кращому випадку десь на відсотків 70 потрібно сподіватися на відновлення, не більше. При цьому проблема не лише у війні, а й у фінансуванні. Просто взагалі навіть не дають гроші на це
– ділиться своїм поглядом на проблему експерт.
Чи розв’яжуть тарифи проблему інвестицій в енергосектор
Юрій Корольчук, заглиблюючись у питання тарифів і субсидування, визнає: тарифи на тепло і воду занижені та мають бути вищими.
Але щодо електроенергії звучить складніша позиція. Експерт наводить приклад розрахунку для атомної генерації.
Чинний тариф становить 4 гривні 32 копійки, а собівартість – гривень 50. І цього вистачає, щоб утримувати свою компанію
– каже він.
Питання в іншому: в інвестиціях і розвитку. Експерт переконаний: якщо компанія хоче будувати нові блоки, тоді тариф має бути вищим. Але тут Юрій Корольчук робить принципове застереження: підвищення тарифів під обіцянки відремонтувати енергосистему нереалістичні.
Зараз, якщо збиратимуть гроші, це буде брехня. Ніхто у світі за рахунок тарифів нічого ніколи не будував. Це завжди інвестиції. Тариф, за цією логікою, може повертати вкладення поступово, але не замінює стартового капіталу
– наголошує експерт.
Щоб продемонструвати, як в Україні працюють ринкові механізми, співзасновник Інституту енергетичних стратегій згадує “зелений тариф”, який, на його думку, мав би бути заморожений на час війни.
Далі він пропонує перевірку реальністю: виробники мали б вийти на ринок і спробувати продати електроенергію в умовах ринку, де в пікові сонячні години ціна може різко падати. Цей пасаж у коментарі звучить як критика подвійних стандартів у регулюванні: грошей немає, але на зелений тариф гроші є.
Тарифна тема як тест на зрілість держави
Юрій Корольчук підкреслює: заява Георгієвої, якщо розглядати її через призму озвучених аргументів, стає частиною майбутнього великого торгу: між фіскальною дисципліною та соціальною стабільністю, між вимогами кредиторів і реальністю суспільства, яке виходитиме з війни з іншою структурою ризиків і вразливості.
Скорочення субсидування у трактуванні МВФ, ймовірно, буде не одноразовим рішенням, а тривалим процесом зі скороченням перехресних механізмів і переглядом пільг. Проблема в тому, що соціальні потреби не зникають за наказом кредитора, а зруйнована енергосистема не відновлюється самостійно.
Україні доведеться одночасно шукати інвестиції в інфраструктуру, переглядати систему соціальної підтримки та витримувати зовнішній тиск.
Контекст
Зазначимо, що в рамках EFF уряд зобов’язався підготувати дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану, з обмеженим у часі планом впровадження вже після його скасування.
Ця дорожня карта є частиною Плану ЄС – Україна і передбачає реформу спецобов’язків (ПСО), поступове підвищення тарифів або зміну методології тарифоутворення, механізми розв’язання боргової проблеми, а також комплексний захист найбільш уразливих домогосподарств. Окремо МВФ в середині 2025 року вказував, що тарифи на газ і електроенергію для населення покривають приблизно половину ринкової ціни.
Наприкінці минулого року Україна та МВФ також досягли домовленості на рівні персоналу (SLA) щодо нової 4-річної програми. За словами директорки з комунікацій МВФ Джулії Козак, розгляд цієї програми радою директорів теоретично можливий у лютому цього року.