Поточний стан мобільного зв’язку в українських регіонах безпосередньо залежить від функціонування енергетичної системи: заплановані та раптові знеструмлення впливають на живлення обладнання, а систематичні атаки рф на енергетичну інфраструктуру зробили електропостачання в багатьох областях непередбачуваним.
Чи зможуть українці хоча б телефонувати один одному під час блекаутів, що очікує на мобільний інтернет в Україні та як енергетична скрута позначається на вартості базових тарифів для громадян – УНН обговорив з ключовими вітчизняними операторами мобільного зв’язку.
Зараз будь-який масштабний удар по енергосистемі негайно впливає на телеком: чим триваліші та більш непередбачувані відключення, тим частіше абоненти залишаються без Інтернету і навіть без можливості зателефонувати близьким.
Влада та оператори заявляють про “широке посилення автономії мереж”. Проте за цими красивими формулюваннями криється проста річ: зв’язок підтримується до тих пір, поки є змога заправляти пальне в генератори та встигнути зарядити акумулятори між вимкненнями.
Розрахунок на акумулятори та генератори: чи реально це врятує
Згідно з інформацією Мінцифри, всі базові станції оснащені акумуляторами, більше третини – генераторами, ще 15,4 тис. генераторів оператори додатково замовили.
Це виглядає як повне зміцнення мережі зв’язку. Проте в дійсності батареї витримують лише недовгі відключення, а генератори є не всюди, їх потрібно обслуговувати, заправляти та фізично охороняти.
Зокрема, мобільний оператор lifecell визнає: середня тривалість знеструмлень на його об’єктах у грудні 2025 року становила 8-12 годин, на початку 2026-го зросла до понад 16 годин на день. За таких умов батареї не встигають перезаряджатися, і жодні звіти про “посилену автономність” не змінюють реальності: там, де відсутнє стабільне електроживлення, зв’язок працює з перебоями.
Vodafone наводить інші дані: у Києві доступність мережі під час найдовших вимкнень не падала нижче 78%, у Київській області – 75%. Однак ці відсотки мало тішать абонентів, які саме в періоди пікових відключень мають складнощі як при спробах зателефонувати близьким, так і при потребі скористатися мобільним інтернетом.
Регіональна різниця: де працює майже 100% обладнання, а де — як пощастить
Оператори фактично визнають: реальна якість зв’язку визначається не стільки інвестиціями, скільки станом енергетики в конкретній області. Там, де діють хоч якісь планові графіки, ситуація більш-менш контрольована. Там, де енергетична інфраструктура пошкоджена, а відключення тривають по 10-20 годин і більше, мережі “просідають”, а базові станції функціонують від генераторів на мінімальних налаштуваннях або просто вимикаються.
Vodafone називає серед відносно стабільних регіонів Кіровоградську, Житомирську, Львівську та Рівненську області, де функціональність мережі наближається до 100%.
lifecell повідомляє про роботу понад 90% мережі в цілому по країні, Vodafone – про близько 87%.
Проте за цими усередненими цифрами майже завжди стоять конкретні райони, які опиняються в інформаційній ізоляції саме тоді, коли вона найбільш небезпечна.
Технічні обмеження, про які зазвичай не згадують
Оператори визнають: забезпечити цілодобову роботу всієї мережі лише на генераторах фізично неможливо. Частину базових станцій просто не виходить дооснастити через розташування на дахах або технічні обмеження. Аварійні бригади змушені вирішувати, куди везти генератор і пальне в першу чергу, особливо коли одночасно потрібно відновлювати об’єкти після обстрілів.
Навіть сучасні літієві батареї з функцією самопідігріву мають ліміт: їм потрібно 3-4 години безперервного живлення для повної зарядки. Морози, збільшення навантаження – коли 60% користувачів фіксованого інтернету під час відключення переходять на мобільний – скорочують час автономної роботи і ще швидше “з’їдають” запас енергії. Фактично мережа працює на межі технічних можливостей, а резерви витрачаються на підтримку мінімальної функціональності, а не на реальний запас міцності.
Оператори рекомендують українцям економно користуватися інтернетом, уникати “важкого” відеоконтенту, заживлювати домашні роутери від павербанків, щоб не перевантажувати мобільну мережу.
Це практичні поради, але вони вказують на інше: навіть після багатомільярдних інвестицій система залишається нестійкою і значною мірою перекладає відповідальність за її функціонування на самих абонентів.
Батареї, генератори, сонячні станції: як в Україні намагаються реанімувати мобільний зв’язок
lifecell повідомляє, що понад 94% його мережі здатні працювати автономно до 10 годин за умови повної зарядки батарей. Для цього оператор закупив 48 тис. літієвих батарей, понад 45 тис. вже встановлено, додатково придбано 3500 генераторів. Інвестиції в енергомодернізацію оцінюють більш ніж у 2 млрд грн.
Vodafone говорить про восьмиразове збільшення парку літієвих АКБ за два роки, запуск понад 20 тис. нових батарей, збільшення кількості генераторів, створення стратегічних запасів пального та запуск перших сотні об’єктів на сонячному живленні.
Це великі витрати, і оператори не приховують: блекаути вже впливають на собівартість послуг. Пальне, логістика, ремонт обладнання, понаднормова робота інженерів, збитки через пошкодження інфраструктури – все це закладається в тарифи. Vodafone прямо заявляє, що проблеми з електроенергією впливають на вартість послуг від початку повномасштабної війни, lifecell – про збільшення операційних витрат і нестачу кадрів.
Тарифи доступні, але не безмежно
Офіційно всі три оператори запевняють: перегляд вартості тарифів відбувається лише на основі економічних розрахунків, а клієнтів попередять завчасно. На практиці ж українці вже кілька разів бачили “оновлення лінійок” зі збільшенням вартості послуг, тоді як якість зв’язку в умовах блекаутів падає.
lifecell заявляє, що прагне зберігати конкурентність і доступність пропозицій. Vodafone наголошує на багатомільярдних інвестиціях, які нібито виправдовують нові тарифи. “Київстар” традиційно посилається на “обґрунтовані економічні розрахунки”.
При цьому жоден з операторів не дає конкретної відповіді, чи буде чергове підвищення цін у разі нового масованого удару по енергетиці. Досвід минулих років показує, що ризик досить високий.
Зв’язок як вразливий нерв країни під час війни
Мобільний зв’язок у час війни та блекаутів — критична інфраструктура безпеки для українців. Сотні генераторів, тисячі батарей, нові технології на зразок супутникового DirecttoCell дійсно посилюють стійкість мереж. Але поки енергосистема залишається вразливою, мобільний зв’язок також буде “ненадійним”.
Оператори роблять багато, але їх стійкість має межі. І чим довше триває енергетична криза, тим більша ймовірність, що її наслідки українці відчуватимуть навіть у рахунках за мобільні послуги.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що інфраструктура найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” після масованих атак рф на енергетику у дев’яти областях відключена від електропостачання на 40-60%.