Правоохоронні органи все ще втягуються в умисне цькування підприємництва, проте більшість суддівських працівників відчувають, коли справа має замовний характер. Екс-суддя Олександр Ситников розповів про те, як виявити тиск на комерційну діяльність та про відгук суддів.
Органи правопорядку і далі причетні до умисного цькування та тиску на підприємницьку діяльність, обставини не змінилися. В той же час, за його словами, судді постійно усвідомлюють, коли провадження сфабриковане. Таку думку в особливому коментарі УНН висловив суддя Вищого адміністративного суду у відставці, юрист Олександр Ситников.
Схема, як здійснювалось неправомірне заволодіння комерційною діяльністю, таким чином вона і працює. І там, де потрібно, ці провадження не доходять до судової інстанції. Вони тривають роками
– відзначив Олександр Ситников.
За його словами, багато суддівських працівників розуміють, коли кримінальне провадження містить ознаки сфабрикованості, проте відгук на це може бути різним.
Я б сформулював так, що кожен суддя, ну не кожен, більшість суддівських працівників відчуває, де провадження має замовний характер. Тільки відношення кожного судді різне з цього приводу. Хтось усвідомлює її і ставить на місце цих людей (організаторів неправомірного цькування – ред.). Хтось здатний долучатися до цієї схеми і це трапляється
– роз’яснив екс-суддя.
Він навів приклад з особистої практики, коли в якості юриста заперечував арешт власності юридичної особи, яка фактично не мала причетності до кримінального розслідування. Згідно зі словами Ситникова, слідчий суддя пояснила накладення арешту великою зайнятістю і тим, що “не помітила” відсутності зв’язку компанії з провадженням. “Але тут постійно два варіанти: або дійсно не помітила, або навмисно не захотіла бачити”, – підкреслив юрист.
На думку екс-судді, правоохоронці часто не зацікавлені передавати замовні кримінальні розслідування до суду, оскільки усвідомлюють їхню непереконливість і що вони будуть спростовані в судовій інстанції стороною захисту.
Варто зауважити, що в умовах військового стану затягування розслідувань перетворюється на ще більш результативний засіб переслідувань, адже провадження можуть довгий час знаходитись без руху, створюючи постійний тиск на підприємницьку діяльність.
Основні ознаки сфабрикованих проваджень
Президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський у коментарі УНН розповів про основні відмінні риси сфабрикованого кримінального провадження. Головною з них стає концентрація уваги слідства не на зборі доказової бази, а на тиску на підприємництво.
Для цього слідчі користуються такими інструментами, як арешти апаратури та техніки, що зупиняє функціонування компанії.
Окрему увагу юрист зосередив на практиці частих викликів співробітників на допити, які використовуються для психологічного тиску і формування атмосфери постійної напруги всередині компанії, а також навмисне затягування розслідування.
Досвідчений адвокат зможе встановити, чи є провадження сфабрикованим. Основні риси: концентрація слідчих на здійсненні тиску, а не зборі доказів; накладення арештів і обрання запобіжного заходу як самоціль, зупинення підприємницької діяльності шляхом вилучення обладнання, компʼютерів (замість копіювання інформації), часті виклики працівників на допити для посилення напруги, поширення інформації про кримінальне провадження через підконтрольні ЗМІ, зволікання у провадженні (максимально довго не направляти провадження до судової інстанції, щоб не передавати управління ним суду), не вручення підозри (це не запускає кінцеві строки розслідування, а у воєнний час провадження під підозри може тривати безкінечно)
– відзначив Невʼядомський.
Провадження проти групи авіакомпаній “Константа” як приклад умисного переслідування
Такі розʼяснення колишніх суддів дають можливість зробити висновок, що ряд ідентичних проваджень, які розслідують правоохоронні органи стосовно групи авіакомпаній “Константа” є нічим іншим як умисним переслідуванням.
Як писало раніше УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція розпочала кримінальне провадження №12022000000001276 стосовно групи авіаційних компаній, зокрема – “Авіакомпанії Константа”. Формально слідство стосується нібито допомоги державі-агресору і заволодіння майном. Провадження було розпочато за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, якого пов’язують з компанією “Українські вертольоти”.
У заяві він розповів про “теорію змови”, направлену нібито на підрив економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіагалузі, зокрема ДП “Антонов”, яке, до речі, і надалі знаходиться в державній власності. Водночас за майже чотири роки слідства жодних обставин, які б підтвердили ці твердження, не було встановлено.
Незважаючи на те, що злочини за статтею 111-2 ККУ відносяться до підслідності СБУ, розслідування до 2025 року здійснювало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Паралельно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення техніки та арешти рахунків компаній, що фактично зупинило господарську діяльність і призвело до зриву контрактів, зокрема й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Як розповіли судді – зупинення роботи підприємств без обʼєктивних підстав – це одна із головних ознак умисного переслідування та тиску на підприємництво.
Впевненості додає й те, що це не єдине кримінальне провадження, яке розслідує СБУ стосовно групи компаній “Константа”. Служба безпеки, а також Державне бюро розслідувань вже вивчали аналогічні провадження проти цих підприємств, розпочаті за заявами вже згаданої ГО “Рада ветеранів АТО”. Тоді складу злочину правоохоронці не виявили і кримінальні провадження закрили.
Окрім того, за даними УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
Представники підприємств підкреслюють, що всі іноземні контрагенти, зокрема в ОАЕ, з якими вони співпрацюють, проходили жорсткий міжнародний комплаєнс і жоден державний банк не зафіксував підозрілих фінансових операцій.
Варто зазначити, що ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій і неприбуткових організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним із провідних операторів літаків “Антонов” та експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою частиною української авіаційної спроможності. На підприємстві створено повний цикл обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, отже відповідає найвищим міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи регулярно проходять перевірки та аудити ООН у межах процедур відбору й нагляду за підрядниками, що додатково підтверджує відповідність вимогам прозорості.
Інші підприємства, що входять в групу компаній, мають статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану, наданий Державною авіаційною службою України. Крім того вони мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, який надало Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Вивчення історії переслідування групи авіакомпаній “Константа” і сукупність виявлених обставин надають можливість розцінювати згадані кримінальні провадження як ті, що містять ознаки саме умисного переслідування із залученням правоохоронних органів. Багаторічне слідство без підтверджених обставин, зміна підслідності, паралельні обшуки та арешти, попереднє закриття аналогічних проваджень іншими слідчими – усе це формує системну картину, а не випадковий збіг обставин.
Особливої ваги цій ситуації додає специфіка діяльності компаній, а саме виконання міжнародних гуманітарних контрактів, співпраця з державами-партнерами, виконання оборонних контрактів. Параліч роботи критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, які серед іншого також займаються авіабудуванням, має наслідки не лише для окремого бізнесу, а й для обороноздатності, міжнародної репутації та виконання Україною зовнішніх зобов’язань.
У підсумку проблема виходить за рамки окремого випадку. Йдеться про баланс між повноваженнями правоохоронних органів і гарантіями захисту підприємницької діяльності. Якщо кримінальний процес використовується як інструмент конкурентної боротьби або адміністративного впливу, це руйнує довіру до правоохоронної та судової системи в цілому. В умовах війни така практика створює додаткові ризики для економічної стійкості держави і, звичайно, потребує негайної інституційної реакції.