Гучна “Справа Odrex” і безліч нарікань на медичну допомогу від хворих розкрили загальну проблему беззахисності українських пацієнтів. У Верховній Раді вже міркують про потребу в законодавчих корективах, які нададуть можливість чітко розрізняти професійну похибку від злочинної халатності. Мова йде про відповідальність не тільки лікарів, а й керівництва лікувальних установ, яке має відповідати за управлінські рішення та організацію лікування.
Відома “Справа Odrex”, ініціатива активістів StopOdrex з наріканнями на лікування і відомості про летальні випадки під час терапії висвітлили важливу беззахищеність українського пацієнта. Депутатка, заступниця голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що систему варто розпочинати змінювати на рівні законодавства. Про те, чому Україна потребує ясного відокремлення професійної помилки та злочинної недбалості та чи можливе запровадження відповідальності не тільки для лікарів, а й для адміністрації лікувальних закладів, читайте в статті УНН.
Коли пацієнт сплачує високу вартість за терапію в приватній клініці, він отримує не лише зручну палату, але й очікує на вищий ступінь безпеки та сучасні шляхи до лікування. Проте “Справа Odrex” зруйнувала цей міф. Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана, чиє життя закінчилося в межах одеської клініки Odrex через сепсис, стала поштовхом для справжнього суспільного обурення. Виявилося, що за привабливим виглядом скандальної одеської клініки приховані десятки кримінальних проваджень та сумних подій людей, які вважають себе чи своїх рідних потерпілими через лікування в Odrex. Саме вони і створили ініціативу активістів StopOdrex, який збирає і анонімно оприлюднює розповіді про лікування в клініці.
В основному у своїх розповідях колишні пацієнти Odrex повідомляють про можливі маніпуляції з медичними документами, залякування смертельними діагнозами для нав’язування коштовних операцій, поширення особистих даних колишніх пацієнтів і навіть співпрацю клініки з приватними похоронними службами.
Народна депутатка, заступниця голови медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що саме недосконалість законодавства є причиною того, що справи про медичну недбалість тягнуться роками, не надаючи відповідей ні пацієнтам, ні лікарям. За її словами, корінь проблеми полягає в тому, що закон на даний момент не дозволяє чітко відокремити фатальну випадковість від усвідомленого порушення протоколів. Це перетворює пошук справедливості на безкінечний процес, де винуватців відшукати майже неможливо.
Резонансні лікарські справи, які роками перебувають в судових інстанціях, показують на системну проблему. Питання не лише в суворості кримінальної відповідальності, а в тому, що в українському законодавстві досі відсутнє чітке розмежування між кримінальною халатністю, професійною помилкою і системним недоліком організації медичної допомоги. Через це сім’ї хворих роками чекають на справедливе рішення, а лікарі працюють в постійному остраху кримінального переслідування навіть у важких клінічних випадках. Така модель не формує ні довіри, ні безпеки
– вважає Оксана Дмитрієва.
Нардеп зауважила, що в більшості європейських держав акцент законодавства не на строгості покарання, а на створенні незалежних механізмів професійного розгляду. Йдеться про клінічні комісії і лікарське самоврядування, які здатні професійно відрізнити об’єктивний лікарський ризик від організаційного провалу керівництва клініки. Саме такий підхід дозволив би швидше встановлювати істину у справах, подібних до Odrex.
“Ще в грудні я піднімала питання потреби змін у підході до розгляду медичних інцидентів. Переконана, що Україні необхідна система, яка одночасно захищає права пацієнтів, забезпечує справедливу професійну оцінку для лікарів і розподіляє відповідальність не лише на виконавця, а й на заклад та управлінські рішення. Робота в цьому напрямку триває. Я впевнена, що ми маємо перейти від реагування на окремі трагедії до створення прозорих і передбачуваних правил, які підвищать довіру до медичної системи”, – додала Оксана Дмітрієва.
“Справа Odrex” також викрила проблему вибіркової сліпоти регулятора. Незважаючи на 10 кримінальних проваджень, пов’язаних з діяльністю “Одрексу” (за статтями: шахрайство, неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками та умисне вбивство), НСЗУ продовжує укладати з клінікою договори, направляючи туди бюджетні кошти. Відповідно до офіційних заяв адміністрації скандальної Odrex, лише за 2023 рік клініка отримала від НСЗУ понад 53 млн гривень.
Можливо, причина такої “зручної сліпоти” полягає в тому, що гендиректор скандальної клініки Odrex Тігран Арутюнян та міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, як повідомляв УНН раніше, знайомі багато років? Адже Арутюнян не просто очолює скандальну клініку, а офіційно входить до складу робочої групи МОЗ з питань розвитку приватної медицини, яку очолює міністр Ляшко. Саме ця група розробляє “правила гри” для приватного сектору медицини. Таке близьке партнерство на тлі 10 кримінальних справ і масових нарікань пацієнтів породжує обґрунтовані підозри в конфлікті інтересів: чи може міністр об’єктивно контролювати того, з ким спільно “розвиває та регулює” ринок?
Ситуація навколо “Справи Odrex” це вирок колишній моделі правовідносин в українській медицині. Коли високі чеки і впливові знайомства в МОЗ стають “захистом” від відповідальності, пацієнт перетворюється на незахищеного споживача небезпечних послуг. Проте в цій системі немає переможців. Поки покарання за системні провали в управлінні та неналежне надання допомоги не почне чітко регулюватися законом, ми будемо бачити лише поглиблення прірви: пацієнти будуть боятися йти до лікарень, а професійні медики – братися за складні випадки, щоб не стати черговими “крайніми” в судах у разі смертельного кінця.
Медицина не повинна бути лотереєю або “небезпечним бізнесом”, де ціною помилки є людське життя. Україні необхідні прозорі правила гри, де захист пацієнта є безумовним пріоритетом, а відповідальність медичного закладу, в разі помилки – невідворотною.