Поширені заяви про масштабні платні автошляхи “на вимогу ЄС”, обов’язковий технічний огляд для всіх автомобілів вже у 2026 році та придорожні “каральні” інспекції для кожного кермувальника поки що залишаються неправдою. Фактично, євроінтеграція в транспортній галузі зводиться до іншого: створення законодавчої основи, послідовних дій і реформ, націлених на безпеку, ясність процедур та викорінення корупції, особливо у сфері комерційних перевезень.
У соціальних мережах та деяких засобах масової інформації циркулюють висловлювання про нібито введення в Україні платних автошляхів на основі вимог ЄС, обов’язкової перевірки технічного стану для всього транспорту вже в 2026 році та придорожнього нагляду з тотальними ревізіями.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомляють, що на поточний момент відповідні постанови не прийняті, а євроінтеграційні трансформації у транспортній галузі передбачають перш за все розробку законодавства, поступові зміни та посилення безпеки та відкритості процедур, акцентуючи увагу на комерційних перевезеннях, повідомляє УНН.
У відповідному міністерстві вирішили проаналізувати три найбільш поширені неправдиві твердження та з’ясувати, що за ними насправді криється.
Міф 1. ЄС змусить Україну запровадити плату за користування дорогами
Європейська інтеграція не гарантує автоматичного впровадження оплати за проїзд. На даний момент в Україні відсутні затверджені рішення, які б вводили оплату за рух на діючих дорогах загального призначення.
Як це побудовано та діє у Європі
Важлива деталь: у багатьох державах ЄС дійсно існують платні шляхи, але не у всіх. Спільним для більшості є наявність правової бази, яка дозволяє (або регулює) платні дороги за певних обставин. Власне, необхідність мати такі положення і є тим, що вважається важливим елементом євроінтеграційних зобов’язань.
Найчастіше оплата за проїзд стосується:
- нових або модернізованих автострад;
- альтернативних маршрутів з покращеним рівнем обслуговування;
- конкретних відрізків, особливо для вантажного транспорту.
Який вигляд система може мати в Україні
Заявлена концепція аналогічна: платна дорога може існувати виключно як альтернативний варіант безкоштовній, а не замість неї. І навіть тоді це не “миттєве рішення”, а через окремі рішення держави з урахуванням економічної обґрунтованості та інтересів користувачів.
Чому платні шляхи — це не швидка перспектива для українських водіїв
Щоб будь-який прогрес у цьому напрямку став реальним, спочатку необхідно:
1. Розробити та прийняти відповідне законодавство.
2. Визначити спосіб реалізації, джерела фінансування, правила встановлення цін, контролю якості.
Крім того, впливає ще один важливий фактор: під час війни у державному бюджеті відсутні кошти на масштабне будівництво нових автошляхів, які потенційно могли б стати платними.
Тому як одна з теоретичних моделей, за словами експертів галузі, розглядається державно-приватне партнерство: інвестор будує, а потім отримує прибуток за рахунок плати за проїзд.
Міф 2. У 2026 році запровадять обов’язковий техогляд для всіх автомобілів за вимогою ЄС
У профільному міністерстві зазначають: рішення про термінове або загальне введення обов’язкового технічного контролю (ОТК) для всіх транспортних засобів, включаючи легкові, не було прийнято. Іншими словами, сценарій “у 2026-му всі власники легкових автомобілів вишикуються в черги” не має під собою правового підґрунтя.
Навіщо тоді ця реформа взагалі
Європейська логіка ОТК зрозуміла: на дорогах має бути менше технічно несправного транспорту. Навіть якщо людина не керує сама, вона все одно зацікавлена в тому, щоб поруч рухалися справні автомобілі, автобуси та вантажівки.
Окремий практичний аспект: українські автомобілі при перетині кордону з деякими країнами вже можуть потребувати діючого техогляду (зокрема, йдеться про Румунію та Молдову). Тобто питання технічної справності вже давно не є лише теоретичним.
Про що саме йдеться в українському контексті
Реформа ОТК, яка обговорюється у зв’язку з євроінтеграцією, зосереджується не на тому, щоб одночасно навантажити мільйони власників легкових автомобілів, а на тому, щоб:
- підвищити безпеку дорожнього руху;
- усунути корупційні схеми;
- запровадити прозорі та зрозумілі процедури.
Мова йде про поступові рішення, насамперед для комерційного транспорту (перевезення пасажирів і вантажів), а також про вдосконалення самої системи ОТК.
Також обговорюється можливість контролю для вживаного транспорту, який вперше ввозитиметься в Україну, щоб імпорт не перетворювався на ввезення технічно проблемних транспортних засобів.
Чому без законодавців зміни неможливі
Наразі ОТК в Україні є обов’язковим для комерційного транспорту: таксі, автобусів, вантажівок. Якщо держава захоче розширити вимоги на легкові автомобілі, спочатку потрібно:
1. Щоб Верховна Рада прийняла відповідні закони.
2. Паралельно реформувати процедури та контроль, щоб це не перетворилося на конвеєр фіктивних довідок.
Міф 3. Придорожній контроль запровадять, щоб виписувати нові штрафи та проводити тотальні перевірки
На сьогодні в Україні не впроваджують придорожній контроль як нову систему для будь-якого виду транспорту.
Що таке придорожній контроль в європейській практиці
В ЄС це стандартний інструмент, який спрямований на:
- перевірку безпеки перевезень;
- дотримання режимів праці та відпочинку водіїв;
- технічний стан транспортних засобів на маршрутах;
- правильність фіксації вантажів.
Важливо зазначити, що у фокусі знаходяться перевізники, а не приватні водії.
Що маємо станом на зараз
Повноцінної форми такого контролю в Україні як окремої системи не існує, а частково функції контролю в межах своїх повноважень вже виконує Укртрансбезпека. Тобто питання не виникає з нічого, просто в контексті євроінтеграції його часто представляють як “новий каральний механізм”, хоча насправді логіка інша.
Що все це означає для звичайних українців та бізнесу
Для водіїв легкових автомобілів головний висновок полягає в тому, що найближчим часом не планується, що їм раптово введуть плату за проїзд “за все” або обов’язковий технічний огляд. Такі зміни технічно та юридично неможливо реалізувати за кілька днів чи тижнів.
Для бізнесу та перевізників висновок інший: євроінтеграційні транспортні стандарти найбільше торкнуться саме комерційного сегменту. А також акцент буде зроблено на прозорих правилах та зменшенні корупції, а не на імітації контролю.
У Мінрозвитку наголошують: Євроінтеграція у сфері транспорту – це не про несподівані заборони чи велику кількість платних доріг. Це про безпечніші перевезення, прозорі та зрозумілі правила, рівні можливості для бізнесу, поступові реформи з урахуванням українських реалій.