Відповідальний за напрямок заступник Міністра розвитку громад Сергій Деркач не бере до уваги відомості стосовно кандидата на очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського. Журналістські дослідження вказують на вірогідну загрозу національній безпеці від його колишньої діяльності.
Відповідальний за напрямок заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач не звертає уваги на факти, які, згідно з журналістськими розслідуваннями, свідчать про те, що минула діяльність кандидата на посаду голови Державіаслужби Ігоря Зелінського на керівних постах у цій структурі могла заподіяти шкоду національній безпеці і систематично послаблювати транспортну авіацію країни, повідомляє УНН.
Кандидат на посаду голови Державіаслужби
У грудні минулого року стало відомо, що Кабінет міністрів України розглядає Ігоря Зелінського як основного кандидата на пост очільника Державіаслужби. Раніше він обіймав посаду заступника голови цього авіарегулятора та був звільнений у лютому минулого року за рішенням віцепрем’єра Олексія Кулеби.
Як повідомляв УНН раніше, представники українського авіаційного ринку описують час роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020–2025 роки) як період системного та цілеспрямованого руйнування транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було більше 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося лише два, та й ті не є придатними до польотів.
Експерти зазначають, що саме через рішення колишнього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці літаки були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були прийняті регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що явно підриває обороноздатність держави.
Крім того, ще з 1990-х років можна було використовувати літаки Іл-76МД без додаткової бюрократичної тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, зокрема Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обов’язки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Втім, вже через пів року, у грудні, він змінив свою думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу та не можуть бути зареєстровані. Як наслідок, використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано. Крім того, це рішення призвело до простою літаків та додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що є матеріальною шкодою для держави.
Слід зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на основі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він узаконив використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
До того ж, Зелінський не звернув уваги на те, що в Україні є сертифікована організація, яка може здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
На думку юриста Дмитра Касьяненка, виявлені журналістами факти свідчать про необхідність проведення розслідування правоохоронними органами.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат www.kasyanenko.com.ua Дмитро Касьяненко.
За його словами, дії колишніх посадовців Державіаслужби можуть кваліфікуватись за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлений умисел та реальна допомога країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови що рішення приймалось всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадовці “не перевірили” санкційні обмеження та процедури.
Ігнорування очевидного
Відповідаючи на питання про те, чому Зелінського обрали кандидатом на посаду голови Державіаслужби, відповідальний за напрямок заступник міністра Сергій Деркач пояснив журналістам, що шукали найкращого претендента.
“…Ми сьогодні якраз опрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти найкращих кандидатів, які мають досвід роботи в авіації, для того, щоб ми прийняли найкращі кадрові рішення”, – пояснив він, додавши, що з самим призначенням далі визначатиметься вже Уряд.
Тому стає зрозуміло, що навіть після публічного розголосу Сергій Деркач продовжує не зважати на попередню діяльність Зелінського в Державіаслужбі, яка явно завдала значної шкоди обороноздатності нашої країни.
Той факт, що кандидатуру Зелінського просуває особисто шеф Деркача – віцепрем’єр Олексій Кулеба, дає можливість зробити висновки, що порушення й надалі ігноруватимуться.
Цікаво, що до роботи в міністерстві Сергій Деркач обіймав керівні посади у Національному агентстві з питань запобігання корупції, зокрема був заступником керівника апарату та очолював департамент запобігання і виявлення корупції. Саме цей досвід, за логікою державного управління, мав би допомогти йому реагувати на ризики, що безпосередньо стосуються національної безпеки та обороноздатності, та швидко відрізняти лобізм “своїх” від реальних спроб знайти хорошого керівника авіарегулятора.
Втім, у випадку з Ігорем Зелінським цього не сталося. Незважаючи на оприлюднені журналістські матеріали, які ставлять під сумнів рішення та дії посадовця у період його роботи в Державіаслужбі, відповідальний за напрямок заступник міністра не ініціював ані службових перевірок, ані розслідувань.
Варто зазначити, УНН звернувся із запитом щодо спроб призначити Зелінського на посаду голови Державіаслужби до прем’єр-міністра Юлії Свириденко, але його перенаправили у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Відповіді редакція поки не отримала.
Крім того, УНН декілька разів звертався за коментарем до самого Зелінського, проте відповіді на запитання ми так і не отримали.