Завдяки платформі “СтопТиск” підприємствам повернули близько 32 мільйонів гривень і припинили 8 кримінальних розслідувань. З вересня 2025 року зареєстровано 177 звернень щодо утисків з боку правоохоронців.
Концепція “утисків на бізнес” охоплює декілька аспектів: це вплив регуляторної та фіскальної систем, а також неправомірний вплив правоохоронних органів. Якщо до постійних коректив у законодавстві, змін у підходах до оподаткування та звітності український бізнес якоюсь мірою адаптувався, то зловживання з боку правоохоронних інституцій часто стають дійсно гострою проблемою, що здатна зупинити діяльність.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко взявся за вирішення саме цієї проблеми, він неодноразово зустрічався з підприємцями, ще будучи на попередній посаді – керівника Державної податкової служби, і розумів, “що турбує” українського підприємця.
Отже, у вересні 2025 року запрацювала платформа “СтопТиск” – механізм прямої взаємодії бізнесу з прокуратурою у разі ймовірного тиску з боку правоохоронних і контролюючих інстанцій. За нетривалий період функціонування на платформу надійшли сотні клопотань, частина з яких закінчилася для бізнесу поверненням майна, коштів і припиненням кримінальних проваджень. Про підсумки функціонування платформи, реакцію правоохоронних структур на масштабну ревізію справ і межі допустимого використання “СтопТиску” читайте в інтерв’ю заступниці начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, які протидіють злочинам у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– З вересня 2025 року функціонує платформа “СтопТиск”, через яку підприємці можуть безпосередньо повідомляти про тиск з боку правоохоронців. Яка загальна кількість таких повідомлень надійшла?
Станом на 5 лютого 2026 року через платформу “СтопТиск” надійшло 177 заяв від представників бізнесу щодо можливого неправомірного впливу з боку правоохоронних та контролюючих структур. Відразу після запуску платформи кількість звернень почала поступово збільшуватися, що може вказувати як на розширення поінформованості підприємців про існування платформи, так і на підвищення довіри бізнес-середовища до прокуратури як установи, здатної реагувати на випадки неправомірного втручання у господарську діяльність.
– Скільки з цих заяв вже розглянуто? Які досягнення?
З усієї кількості заяв, поданих через платформу “СтопТиск”, 169 заяв вже розглянуто органами прокуратури. За результатами досліджень у 36 випадках виявлено підстави для реагування та вжито заходів, що дозволило оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень у порядку ст. 284 КПК України.
У деяких випадках ми навіть отримували листи з подяками за виконану роботу, дописи в соціальних мережах. Це свідчать про важливість функціонування платформи “СтопТиск” для підприємництва.
Разом з тим, у 133 випадках підстав для реагування не було встановлено. Це пояснюється в основному тим, що не підтвердилися зазначені заявниками обставини або не було виявлено ознак незаконного тиску. Інші повідомлення знаходяться в опрацюванні – їх ретельно перевіряють, щоб гарантувати об’єктивний і всебічний розгляд.
– Ви говорите про відновлення прав суб’єктів. Чи вдалося на практиці відновити їх майнові права, зокрема забезпечити повернення коштів, вилучених під час обшуків?
Так, завдяки застосованим заходам власникам повернуто кошти, вилучені під час обшуків, у різній валюті на загальну суму, що в гривневому еквіваленті складає майже 32 мільйони гривень. Крім цього, заявникам повернуто сільськогосподарську техніку, обладнання для виготовлення тютюнових виробів, комп’ютерну техніку, мобільні пристрої, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи контролюються дії правоохоронців?
У 3 випадках внесено відомості до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій працівників правоохоронних органів, хід досудового розслідування в яких перебуває на контролі в керівників обласних прокуратур.
– На що саме найчастіше подають скарги підприємці?
Аналіз звернень, поданих через платформу “СтопТиск”, вказує на систематичні проблеми у взаємодії окремих правоохоронних структур з підприємництвом, що вимагають посиленого прокурорського реагування. Найчастіше підприємці скаржаться на процесуальні порушення під час досудового слідства, наприклад, під час здійснення обшуків, невиконання судових рішень щодо повернення вилученого майна, необґрунтоване затягування досудового слідства.
Прокуратура постійно контролює дотримання законності, гарантує пропорційність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також здійснюється нагляд за виконанням судових рішень.
– А який правоохоронний орган найчастіше стає об’єктом критики з боку підприємців?
Більшість звернень стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних та податкових структур. Органи прокуратури посилюють контроль і реагують на кожен сигнал про неналежний нагляд, збільшуючи результативність захисту прав бізнесу.
– Чи існує якась залежність між напрямком, сферою діяльності чи розміром бізнесу – хто зазнає утисків найчастіше?
– Незважаючи на те, що офіційно не ведеться облік звернень за обсягом чи галуззю бізнесу, аналіз існуючих кейсів дозволяє виявити певні закономірності. Найчастіше про тиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що обумовлено значними фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть бути об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих інстанцій. Особливо чутливими виявляються компанії у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури негайно реагують на кожен сигнал про порушення прав підприємництва та вживають усіх передбачених законом заходів для недопущення неправомірного втручання у діяльність підприємств.
– Про які найрезонансніші кейси з тих кримінальних проваджень, які були припинені, ви можете розповісти?
– Серед найбільш значущих кримінальних проваджень, які були припинені після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна виділити кейси щодо низки великих і середніх підприємств, у яких було констатовано відсутність складу злочину або достатньої доказової бази. Зокрема, це справи щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових слідств було прийнято рішення про їх закриття, скасування арештів і повернення вилученого майна, що стало показовим прикладом дієвості механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються, скажімо так, ті представники бізнесу, щодо яких є ймовірні підстави проводити слідство, скористатися такою відкритістю з боку органів прокуратури з метою закрити справу без негативних для себе наслідків?
На жаль, трапляються випадки, коли певні представники бізнесу намагаються використовувати відкритість органів прокуратури як засіб вплинути на хід кримінального провадження або уникнути можливої відповідальності. Такі звернення іноді спрямовані на створення інформаційного тиску на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Разом з тим, позиція прокуратури залишається непохитною: реагування здійснюється тільки за наявності підтверджених фактів неправомірного тиску, а платформа не розглядається як механізм звільнення від кримінальної відповідальності чи інструмент для припинення справ без правових підстав.
– Чи є якісь типові ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто можна почути, що справи тривають роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не є ознакою того, що справа є сфабрикованою, штучною або необґрунтованою. Відповідно до кримінального процесуального законодавства України, судовий розгляд має здійснюватися у розумні строки. Водночас, поняття “розумного строку” є оціночним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, потреби проведення експертиз, допиту великої кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
У реальності тривалість судового розгляду часто зумовлена об’єктивними та процесуальними факторами, в першу чергу значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Дійсно, є випадки, коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що проявляється у систематичному поданні необґрунтованих клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Таким чином, сама по собі тривалість судового розгляду не може розглядатися як ознака сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється в першу чергу на основі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Як в цілому відреагували правоохоронні органи на ініціативу щодо ревізії справ на предмет виявлення тиску на бізнес, якщо говорити про непублічну площину? Чи були перепони з боку слідчих органів? Можливо, зможете навести якісь конкретні приклади?
– Відгук усіх органів на ініціативу перевірки кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на бізнес був конструктивним, робочим і орієнтованим на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень та дотримання прав суб’єктів господарювання.
В результаті такої роботи припинено кримінальні провадження, в яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також розв’язані питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. В той же час, у провадженнях, що мали належну доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково зорієнтовано на застосування зважених, пропорційних і мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів бізнесу та необхідності недопущення надмірного втручання у господарську діяльність. Прокуратура, у свою чергу, здійснює постійний процесуальний нагляд і контроль за дотриманням законності, що підвищує якість прийнятих рішень.