Антоні Ауад, глава Sanofi в Україні, Греції та Угорщині Знімок наданий прес-службою
Наближається кінець 2025 року, знаменуючи період значущих змін для фармацевтичного сектора України. Антоні Ауад, керівник діяльності Sanofi в Україні, Греції та Угорщині, поділився думками щодо трансформації галузі під впливом регуляторних коригувань, переходу на цифрові технології та штучного інтелекту, а також про роль України у формуванні глобальних новацій.
Інформація про компанію
Sanofi працює в Україні понад чверть століття і є передовою міжнародною фармацевтичною фірмою на ринку держави. Основні терапевтичні напрямки фірми охоплюють діабет, рідкісні хвороби, препарати без рецепта, серцево-судинні захворювання, розсіяний склероз і онкологію. Окрім надання медикаментів і вакцин, Sanofi втілює програми запобігання та підтримки хворих, включаючи заходи для людей із діабетом, рідкісними недугами та розсіяним склерозом, а також навчальні проєкти для медичних працівників.
Антоні, яке значення мав 2025 рік для еволюції українського фармацевтичного ринку?
2025 рік виявився для українського фармацевтичного ринку нелегким, але плідним. Його початок відзначився значними змінами в регуляторній площині, які стали «протверезним поштовхом» для всієї сфери.
надано пресслужбою
Всупереч цьому, ключовий результат – Sanofi забезпечила стабільне надходження ліків і підтримала доступ пацієнтів до інноваційних оригінальних засобів. Це непростий компроміс: оперативно пристосовуватися до нових регуляторних вимог, не порушуючи при цьому стабільність ланцюгів постачання. Особлива увага була приділена медикаментам у програмі реімбурсації, оскільки пацієнти з хронічними захворюваннями не можуть очікувати на адаптацію до законодавчих змін. Деякі питання ще залишаються, і Sanofi висловлює готовність до продуктивного діалогу з Міністерством охорони здоров’я для їх розв’язання.
Чи можна стверджувати, що Україна вже цілком інтегрована в Європу з точки зору доступу до прогресивних ліків?
Україна інтенсивно рухається в напрямку європейської інтеграції. Я спостерігаю це на практиці, зокрема через розвиток інструментів угод керованого доступу (Managed Entry Agreements), це абсолютно європейський та загальносвітовий механізм, яким ми, до речі, вже скористалися в Україні.
Ми горді тим, що уклали перші УКД з українським МОЗ. Темпи їх упровадження в Україні справді дивують. Важливо підкреслити, що даний підхід починає використовуватися і для вакцин, що суттєво прискорює доступ хворих до нових способів лікування. У добірці Sanofi чимало чудових новацій, тому сподіваємося, що ми ще не раз скористаємось інструментом УКД із МОЗ України.
Як ви оцінюєте роль цифрових технологій і штучного інтелекту в фармацевтичній галузі України?
Україна – одна з найпрогресивніших у регіоні за швидкістю цифрової трансформації. У 2025-му стався значний ривок: з’явилася можливість подавати електронні реєстраційні документи – це великий крок, який полегшить виведення нових ліків на ринок.
Для Sanofi цифрові технології та ШІ – це не просто модне захоплення, а інструменти, які змінюють процес створення ліків: від аналізу великих масивів даних і віртуальних груп населення до цифрових двійників, які прискорюють оцінку безпеки та ефективності.
В Україні ми вже застосовуємо дистанційний моніторинг, телемедицину, електронні щоденники – це дозволяє підтримувати якість даних навіть у складних умовах і робити український досвід цінним для глобальних практик.
Чи може Україна стати початковим плацдармом для фармацевтичних новацій?
Безсумнівно. І клінічні дослідження є найкращим прикладом цього. Українські центри беруть участь у великій кількості міжнародних досліджень, і, попри воєнні дії, ця активність не тільки не припинилася – вона розширюється. За нашими оцінками, Україна – солідна база для клінічних випробувань, і рівень роботи дослідників тут надзвичайно високий.
Лише за перші пів року 2025-го Sanofi вклала понад 80 млн грн у клінічні дослідження в Україні; з 2022 року загальні вкладення перевищили 0,5 млрд грн; станом на серпень 2025 року зареєстровано п’ять діючих досліджень, 500 пацієнтів у 40 центрах. Це демонструє, що Україна – не пасивний спостерігач, а дійсний партнер у розробці передових видів терапії.
Ви згадали, що клінічні дослідження в Україні тривають навіть під час війни. Які висновки зробила компанія з цього досвіду і як вони впливають на глобальні практики Sanofi?
Ключові висновки – гнучкість і перехід на цифрові технології. Ми внесли зміни в протоколи, ввели віддалений моніторинг, електронні платформи для збору відомостей і телемедичні консультації – і ці методи довели свою результативність у збереженні якості та надійності досліджень.
Досвід українських центрів надалі інтегрується в глобальні процедури: логістичні моделі, підходи до управління ризиками та переведення даних в цифровий формат – усе це вже застосовується в інших державах.
Це конкретний приклад «передачі практичного досвіду» з польових умов в екстремальних обставинах до стандартів великої фармацевтичної компанії.
Яке значення має інноваційна фармацевтика для пацієнтів, системи охорони здоров’я та економіки?
Інновації багатогранні: для пацієнта вони забезпечують поліпшення якості життя – швидке відновлення, меншу кількість побічних ефектів і можливість повноцінного повернення до роботи та родини. Для системи охорони здоров’я – зниження кількості госпіталізацій і пов’язаних із ними витрат. Для економіки – R&D-інвестиції, формування робочих місць і посилення наукового потенціалу. Це не просто рекламні гасла, а підтверджені факти: інновації реально продовжують життя і підвищують продуктивність економіки.
Антоні Ауад, глава Sanofi в Україні, Греції та Угорщині
Інновації у фармацевтичній галузі – це передусім додаткові видатки. Ви наполягаєте на тому, що це інвестиції. Яка різниця між цими підходами?
Різниця – у горизонті планування. Витрати оцінюють поточний бюджет: «скільки це коштує зараз». Інвестиції враховують довготривалий ефект: меншу кількість ускладнень, менше перебувань у лікарні, збережені робочі години та підвищення продуктивності економіки. З цієї точки зору інновації повертають вкладені кошти завдяки економії та додатковому ВВП у майбутньому.
У Європі тривають дебати щодо підходів до фінансування нових ліків. Які міжнародні способи фінансування інновацій ви вважаєте зразком для України?
Існує декілька моделей, які варто брати за приклад. Наприклад, Бельгія пристосувала свою систему так, щоб створити простір для інновацій, а Італія оцінює інновації за такими аспектами, як терапевтична необхідність, додана клінічна значущість і якість доказової бази – віддаючи перевагу дійсно революційним рішенням. Україна здатна запозичити й адаптувати подібні способи до власних реалій.
На глобальному рівні Sanofi багато вкладає в R&D. Як визначаються пріоритети для таких масштабних інвестицій і яку частку цього процесу може перейняти Україна?
Глобальна стратегія Sanofi орієнтована на великі терапевтичні напрями з високою невирішеною потребою – і на технологічні платформи: вакцини, біотехнології, цифрові інструменти. У портфелі компанії сотні проєктів, і Україна може виступати партнером у кількох ключових напрямках – клінічні дослідження, реальні дані, цифрові пілотні проєкти, співпраця з академічними закладами. Ми вже бачимо, що українські центри впливають на глобальні протоколи, а практики, вдосконалені тут, використовуються в інших регіонах.
надано пресслужбою
Назвіть, будь ласка, три основні інноваційні пріоритети Sanofi в Україні на найближчі роки
Три основні інноваційні пріоритети Sanofi в Україні на найближчі роки зосереджені на переведенні регуляторної діяльності в цифровий формат, розширенні клінічних досліджень і застосуванні штучного інтелекту та даних реального світу.
По-перше, компанія прагне повністю перевести в електронний вигляд регуляторні процеси, щоб скоротити час виходу інновацій на ринок.
По-друге, Sanofi збільшує мережу клінічних центрів, проводить навчання для дослідників і налагоджує взаємодію з університетами для зміцнення клінічних досліджень.
І, по-третє, компанія активно застосовує інтелектуальні алгоритми та аналіз даних реального світу для персоналізованої медицини й оптимізації рішень щодо реімбурсації.
Яким ви бачите майбутнє фармацевтичної галузі у світі?
На мій погляд, два основні тренди визначатимуть розвиток галузі: штучний інтелект як «другий двигун фармацевтики» та персоналізована медицина на основі даних. ШІ сприяє швидкому пошуку цільових молекул, формуванню цифрових аналогів груп населення, моделюванню безпеки та ефективності. Використання європейського Health Data Space і національних електронних карт відкриває шлях до своєчасної діагностики та точнішого підбору лікування.
Водночас необхідно пам’ятати: інноваційні рішення мають бути доступними для кожного. Це потребує нових моделей фінансування, співпраці держави та приватного сектора, а також рішучих політичних дій.