“Плівки Рожкової”: Недореагованість НБУ на процедуру фінансового краху Фідобанку

У 2016 році Національний банк ухвалив рішення про ліквідацію Фідобанку, який посідав 22 позицію за обсягом активів серед українських фінустанов. Внаслідок цього Фонд гарантування вкладів зобов’язався повернути вкладникам 1,838 млрд грн. Запис телефонних переговорів в.о. заступниці керівництва НБУ Катерини Рожкової свідчить: вона була обізнана про фінансові складнощі банку та ігнорувала їх.

Про кризові явища у Фідобанку в регуляторі знали ще з 2015 року – саме тоді Рожкова очолила департамент банківського нагляду, перейшовши з “Платинум Банку”. Цей структурний підрозділ відповідає за аналіз фінансового стану комерційних банків, взаємодію з ними та розробку заходів у разі виявлення порушень.

За підсумками 2015 року фінансовий збиток Фідобанку досяг 1,4 млрд грн. У 2016 році було схвалено план рекапіталізації, але необхідний обсяг інвестицій скоротився вдвічі. Офіційним власником фінустанови був Олександр Адаріч, хоча частина ЗМІ без підтверджень називала бенефіціарами ексміністра фінансів Юрія Колобова, Олександра Януковича та ексголову НБУ Сергія Арбузова. У березні 2016 року Адаріч заявляв про знайденого інвестора, але вже у травні угода зірвалася.

Установою систематично порушувалися нормативні вимоги. Станом на 1 січня 2016 року показник достатності капіталу становив 8,49% замість необхідних 10%, а норматив поточної ліквідності за III квартал 2015 року сягав лише 25% при мінімальній планці 40%.

Стан не покращився і наступного року. За перший квартал 2016 року збитки банку склали 324 млн грн, з яких 200 млн грн виникли через негативну валютну переоцінку.

На початку 2016 року серед експертів активно обговорювалася ймовірність банкрутства Фідобанку. В НБУ покладали надії на об’єднання установи з Євробанком Адаріча (50% акцій), де планувалося залучення інвестицій від родича президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.

Опубліковані аудіозаписи містять обговорення Рожковою з Адарічем ситуації в Євробанку. Вона застерігала його від готівкового виведення коштів, посилаючись на ризик невдалого злиття, та нагадувала про кримінальну відповідальність за порушення фінмоніторингу. З контексту випливає, що представники НБУ пасивно спостерігали за діями власника, сподіваючись на його самостійне вирішення проблем.

За даними НБУ, масова вибірка коштів клієнтами Фідобанку розпочалася 12 травня 2016 року. За дві доби з установи вивели 200 млн грн, а 16 травня вона припинила обслуговування рахунків. Деякі ЗМІ повідомляли про переказ активів до Євробанку, але регулятор заперечував цю інформацію.

До 20 травня заборгованість фінустанови перевищила 500 млн грн (понад 9% зобов’язань), що стало підставою для визнання її неплатоспроможною. Тимчасову адміністрацію введено без звернень банку за рефінансуванням.

ДФС, на відміну від НБУ, ініціювала розслідування через рік після банкрутства. За версією слідства, колишні керівники Фідобанку вивели 1,665 млрд грн через кредити фіктивним компаніям та продаж активів за зниженими цінами, що й стало причиною краху.

18 липня 2016 року НБУ офіційно затвердив ліквідацію Фідобанку. ФГВФО виплатив 1,838 млрд грн компенсацій 97,7 тис. вкладників, тоді як юридичні особи втратили 3,3 млрд грн через відсутність страхового покриття.

Незважаючи на виявлені Фондом та ДФС порушення, НБУ бездіяльно спостерігав за розвитком подій, що завдало додаткових збитків державі.

Дії Рожкової можуть кваліфікуватися за ст. 367 ККУ (службова недбалість), оскільки її бездіяльність призвела до мільйонних втрат держфонду та приватних інвесторів. Максимальне покарання – 5 років позбавлення волі зі штрафом.

Цікаво, що у травні 2016 року НБУ схвалив купівлю 50% Євробанку братом Назарбаєва, але вже у липні цю установу також визнали неплатоспроможною. Згідно з ДБР, з Євробанку в період 2009-2016 років нелегально вивели 420 млн грн.

Юристи не виключають кваліфікації дій Рожкової за ст. 364 ККУ (зловживання владою), якщо буде доведено свідоме ігнорування порушень. Передбачене покарання – до 3 років ув’язнення з обмеженням посадових повноважень.

2017 року ФГВФО оприлюднив дані аудиту: фактична вартість активів Фідобанку (2,157 млрд грн) у п’ятеро поступалася балансовій (9,012 млрд грн). Розбіжність виникла через:

• Кредити підконтрольним компаніям (93% з 4,248 млрд грн – прострочені);
• Заставне майно з завищеною у 60 разів вартістю (земля номіналом 635,9 млн грн оцінена у 10,3 млн грн).

Фонд також виявив 43 угоди з продажу нерухомості за заниженими цінами на 584,3 млн грн та $0,3 млн.

Керівник ФГВФО Костянтин Ворушилін звинуватив власників у свідомому банкрутстві: “Вони працювали над схемою виведення активів, перекладаючи відповідальність на державу. Правове поле не захищає кредиторів, що стимулює зловживання”.

Рожкова уникла покарання за справою Фідобанку, але суд зобов’язав її відшкодувати 147,7 млн грн Фонду через незаконне кредитування підконтрольних компаній під час роботи в “Платинум Банку”. Питання щодо інших епізодів її діяльності залишаються відкритими.

Источник: kp.ua