81-річний Лула да Сілва вчетверте став президентом Бразилії. У якому стані перебуває найбільша економіка Латинської Америки і чому результати виборів не влаштовують Трампа?
25 жовтня чинний президент Бразилії, представник лівих сил Луїс Інасіо Лула да Сілва переміг у другому турі президентських виборів свого суперника з правого флангу Флавіу Болсонару, який лідирував у першому турі. Флавіо – син експрезидента Жаїра Болсонару, якого торік засудили до 27 років ув’язнення за штурм Конгресу і спробу держперевороту після програних виборів 2022 року.
Після поразки Лули в першому турі з різницею у понад 2 млн голосів букмекери й опитування майже не давали йому шансів у другому. Але 81-річний ветеран бразильської політики зумів за три тижні зробити “камбек”: набравши 51,79%, він переміг Болсонару-молодшого з перевагою майже в 4,4 млн голосів.
Це перший випадок в історії демократичної Бразилії, коли переможець першого туру програв у другому, і вперше, коли президента обирають на четвертий термін. До цього Лула да Сілва обирався президентом у 2002-му, 2006-му та 2022-му.
У 2018-2019 роках Лула пробув у в’язниці 580 днів за хабарництво і відмивання грошей. У 2021-му Верховний суд скасував вироки через упередженість розслідування, що дозволило йому знову взяти участь у виборах і стати президентом.
Бразилія – найбільша економіка Латинської Америки, і на виборах стояло питання, чи можна зупинити зсув регіону в бік правих консерваторів. Перемога Лули перервала цю тенденцію і завдала удару по амбіціях президента США сформувати лояльну йому Західну півкулю.
Утім, трактувати цей результат як тріумф лівих було б помилкою, бо парламент Бразилії тепер контролюють праві.
Чому об’єктивні економічні успіхи лівого уряду ледь не програли вірусним роликам правих? Як Лула зумів переломити хід виборів перед другим туром? Які економічні виклики доведеться долати Бразилії?
Передвиборчі парадокси
Згідно з вересневими соціологічними опитуваннями, 70% бразильців були впевнені, що рівень злочинності в країні, відомій фавелами, картелями та перестрілками, за останні два роки значно виріс, а 28% опитаних вважали, що насильство і кримінал є головною проблемою.
Насправді ж статистика 2025-2026 років свідчить про зворотну динаміку: рівень насильницьких смертей торік знизився на 8,2% до 19,1 на 100 тис. жителів. Це найнижчий показник за останні 13 років.
Змінився і характер організованої злочинності: картелі перенесли свої криваві війни з міських вулиць в джунглі Амазонії, сфокусувавшись на відмиванні грошей через легальний бізнес.
Попри покращення криміногенної ситуації та зниження рівня бідності, значна частина суспільства, насамперед міський середній клас, та спонсори родини Болсонару з великого агробізнесу не сприймали дії уряду Лули.
Як виник цей парадокс між реальними даними і суспільним сприйняттям? Насамперед – через роботу правих політтехнологів з медіа та цифровими активами. Десятиліттями бразильські кримінальні телешоу підтримували в глядачів ілюзію безперервних бандитських воєн у країні. Політтехнологи Болсонару перенесли цей механізм у канали з мільйонами підписників у WhatsApp і Telegram: тиражували одні і ті ж записи з камер спостереження, створюючи більший ефект від криміналу.
Для посилення емоційного тиску вони вкидали в мережу сотні старих відеороликів або кадри кримінальних сутичок із сусідніх країн, аби виборці почали звинувачувати адміністрацію Лули в зростанні злочинності, хоча насправді вона скорочувалася.
Мова цифр та сухих урядових звітів, здавалося, безнадійно програла вірусним відео з вуличним насиллям. На цьому тлі наляканий виборець перед голосуванням у першому турі показав готовність пробачити правим авторитарні методи управління заради гарантії безпечних вулиць.
До того ж, Болсонару-молодший обіцяв будівництво мегав’язниць за зразком Сальвадора, посилення контролю на кордонах Бразилії, застосування хімічної кастрації щодо сексуальних злочинців та класифікацію бразильських злочинних угруповань як наркотерористичних організацій.
Після рівня злочинності трьома наступними ключовими тригерами бразильці перед виборами називали корупцію (22% опитаних), економіку (19%) та сектор охорони здоров’я (15%). У всіх цих сферах теж був розрив між звітами уряду та сприйняттям громадян.
Найбільше цей парадокс проявляється в економіці. Рівень безробіття за третьої каденції Лули наблизився до історичного мінімуму (5,3%), ВВП у 2024 році виріс на 3,4%, у 2025-му – ще на 2,3%. МВФ прогнозує, що у 2027 році Бразилія стане восьмою найбільшою економікою світу. Реальний середній дохід виріс майже на 13%, знизивши рівень крайньої бідності з 5,9% до 3,5%. Вирубка лісів Амазонії скоротилася до найнижчого рівня з початку ведення статистики у 1988 році.
Бразильці раніше без проблем переобирали президентів, навіть коли їхні економічні досягнення були значно скромнішими. Однак соціологія перед нинішніми виборами показувала зовсім іншу картину. У вересні 49% опитаних заявляли про погіршення економічного становища країни за останній рік і лише 19% бачили реальні покращення.
Головні приводи для скарг – висока вартість життя та ціни на продукти. Хоча урядові звіти на початку вересня фіксували найбільше за останні чотири роки місячне падіння цін на продовольство, 67% респондентів були переконані, що ціни в супермаркетах росли.
Аналогічна ситуація в секторі охорони здоров’я. Нею були стурбовані 15% виборців, хоча за третьої каденції Лули зростання федерального бюджету у 2024 році дозволило провести рекордні 14 млн планових операцій у межах єдиної системи.
Ба більше, за звітом ВООЗ та ЮНІСЕФ, масштабна кампанія національної імунізації скоротила кількість дітей без базових щеплень майже на 90%: із 360 тис. у 2023-му до 50 тис. у 2025-му.
Перед другим туром склалася ситуація, коли урядові відомства звітують про ріст ВВП і зниження бідності та злочинності, а виборець наполегливо скаржиться на погіршення якості життя. Невдоволення медициною та цінами на продукти маскувало ціннісний розкол і велику класову поляризацію країни.
Опитування свідчили, що в Лули перед другим туром майже не було шансів на перемогу, але 81-річний політик зумів переломити хід подій на свою користь.
Йому вдалося мобілізувати свій електорат, зігравши, зокрема, на різкому неприйнятті Жаїра Болсонару. Команда Флавіу будувала стратегію на тому, щоб представити його як більш помірковану версію свого батька, який схвально відгукувався про бразильську військову диктатуру та виступав проти вакцинації під час пандемії, що забрала життя понад 700 тис. мешканців країни.
Натомість штаб Лули акцентував увагу на розслідуваннях корупції та відмиванні коштів Болсонару-молодшим.
Крім того, чинний президент ефективно використав методи противника, створивши канал “Армія Лули” у WhatsApp, який за короткий час набрав понад 10 млн підписників.
Такий цифровий агітаційний ривок сильно вибивався із звичного розподілу сил у бразильській політиці. Протягом багатьох років саме праві та консерватори, які об’єдналися навколо Болсонару-старшого, домінували в соцмережах, особливо у WhatsApp і Telegram.
Зростання “Армії Лулу” переконало багатьох виборців у тому, що ліві нарешті навчилися конкурувати в цифровому середовищі. Проте справа була не лише в онлайн-агітації, а й у тому, як вона поєднувалася з роботою активістів. У регіонах вони пояснювали, як перемога Болсонару негативно вплине на фінансування соціальних програм.
“Лула зрозумів, у чому полягає його слабкість, і змінив стиль. Конгресмен Андре Жанонес, який вів канал, зумів зробити те, чого ніхто від лівих не очікував: здобути перевагу в соцмережах. Тоді як Болсонару підійшов до другого туру надто впевненим у своїй перемозі”, – резюмує BBC.
Удар по стратегії Трампа
“Камбек” Лули особливий ще й тим, що вибивається з поточної електоральної тенденції в Латинській Америці. Його перемога – перший успіх лівих на президентських виборах у регіоні з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому у 2025 році: у Колумбії, Перу, Коста-Риці, Гондурасі, Чилі, Болівії та Еквадорі перемогли саме консервативні кандидати.
Четвертий президентський термін Лули да Сілви почнеться 5 січня 2027 року. Парламентські вибори в Бразилії синхронізовані з президентськими, і за результатами голосування 4 жовтня Лулі доведеться працювати з правим Конгресом, де значна частина – прихильники Болсонару.
Ба більше, лідер лівих зіткнеться з невдоволенням Трампа. Президент США любить хвалитися, що “допоміг обрати багатьох чудових людей в Латинській Америці”, маючи на увазі насамперед президента Аргентини Хав’єра Мілея.
Хоча президент США відкрито не підтримував Болсонару-молодшого, його адміністрація воліла би бачити на чолі 213-мільйонної країни, багатої на нафту та рідкоземельні метали, саме консерватора.
Непрямий вплив Трампа на передвиборчі перегони в Бразилії був відчутним: торік він назвав судовий процес над своїм багаторічним соратником Жаїром Болсонару “полюванням на відьом” та ввів 50-відсоткові мита на бразильський імпорт як “помсту за політичне переслідування”.
Адміністрація Трампа розглядає Латинську Америку і всю Західну півкулю як зону впливу США. “Це наша півкуля і президент Трамп не дозволить, щоб її безпеці хтось загрожував”, – так у Держдепі прокоментували захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро в січні 2026-го.
Сам Трамп і голова Держдепу Марко Рубіо тоді оголосили про оновлену зовнішньополітичну доктрину США, за якою “американське домінування в Західній півкулі більше ніколи не буде поставлене під сумнів”.
Лула ж вважається політиком, який симпатизує Китаю. Болсонару-молодший обіцяв зміцнити зв’язки Бразилії з Вашингтоном, тоді як Лула застерігав США від втручання у вибори, заявляючи, що Бразилія “ніколи не буде чиїмось заднім двором”.
Після успіху Флавіо в першому турі Трамп заявив про “велику перемогу”. Це допомогло Лулу в очах свого електорату перетворити другий тур на боротьбу за національний суверенітет. Перед цим мита вже відштовхнули від США і Болсонару бразильських експортерів.
Під час теледебатів та мітингів Лула звинувачував родину Болсонару в тому, що та служить американським, а не бразильським інтересам, і стверджував, що Флавіо віддасть контроль над природними ресурсами іноземним корпораціям. Для багатьох виборців, які не належать ні до лівих, ні до правих, захист суверенітету став приводом підтримати Лулу попри весь скепсис щодо дій його уряду.
Лула позиціонує себе захисником країни від “колоніальних” задумів Трампа, а його перемога може зміцнити багатовекторну зовнішню політику та прагматичний підхід до відносин із США, Китаєм і Росією.
Болсонару-молодший спочатку не визнав результатів виборів, вимагаючи скасування другого туру. Зі схожою реакцією вийшов і Трамп, назвавши результати другого туру “черговими сфальсифікованими виборами”. Він також згадав рішення бразильського суду про продовження часу голосування, хоча про збільшення часу волевиявлення на дві години клопотали обидва штаби.
Згодом Ліберальна партія Флавіо Болсонару визнала поразку, а сам кандидат відмовився від позову щодо анулювання голосування. Тепер він зміщує роботу юридичної команди на подання позовів через нібито зловживання політичним та економічним впливом штабом Лули під час кампанії.
За даними CNN Brazil, 27 жовтня Флавіо з родиною втік до США після того, як Верховний суд видав розпорядження про вилучення його паспортів у рамках справи про відмивання коштів.
Економічні виклики для четвертої каденції Лули
В останні роки економіка Бразилії справді перевершила очікування, але зростання держборгу та глибоко вкорінені структурні проблеми можуть значно ускладнити четвертий термін Лули да Сілви. Reuters виокремлює п’ять головних економічних викликів.
Перший – стрімке зростання держборгу: заборгованість Бразилії за третьої каденції Лули перевищила 82% ВВП (понад 2 трлн дол.), що призвело до подорожчання запозичень.
Основною причиною є багаторічне зростання обов’язкових видатків, унаслідок чого на інші залишається менше 8% федерального бюджету.
Лула роками подавав суперечливі сигнали щодо фіскальної політики: то відкидав занепокоєння щодо боргу як “нісенітницю”, то стверджував, що обіцяне ним сильне економічне зростання вирішить цю проблему.
Штаб Лули пообіцяв дотримуватися бюджетних правил уряду. Досягти цього буде складніше з огляду на обіцянки підвищувати зарплати швидше, ніж росте інфляція, що збільшить витрати на пенсії та інші соцвиплати. Бразильський реал, реагуючи на несподівану перемогу Лули, обвалився до мінімуму з 1999 року саме на занепокоєннях щодо держборгу.
Друга проблема – стійка інфляція на тлі високих процентних ставок. Навіть при обліковій ставці 13,75% річна інфляція 4,6% вища за цільовий діапазон центробанку (від 1,5% до 4,5%).
У вересні Нацбанк Бразилії вп’яте поспіль знизив ставки через посилення ознак економічного уповільнення, але ринки очікують, що інфляція залишатиметься вище 3% аж до 2029 року.
У передвиборчій програмі Лула обіцяв знизити процентні ставки завдяки фіскальній дисципліні, яка не зачепить соціальні програми. Однак більшість економістів вважають, що ставки знижуватимуться швидше лише в разі скорочення витрат.
Третій виклик – боргові проблеми бізнесу і населення. Через високі процентні ставки майже 84 млн бразильців і 9 млн підприємств мають заборгованість за кредитами.
Лула планує новий раунд списання боргів шляхом викупу в банків проблемних позик населення, а також списання податкової заборгованості частини малого бізнесу. Аналітики попереджають, що це дасть лише тимчасове полегшення.
Четверта проблема – політична. Лулі буде важко просувати свої економічні програми через Конгрес після того, як бразильці обрали найконсервативніший склад парламенту з часу повернення Бразилії до демократії у 1980-х роках: партія Болсонару та її союзники контролюватимуть обидві палати.
Штаб Лули заявляє, що він і надалі наполягатиме на скороченні податкових пільг, але Конгрес не раз опирався заходам, що збільшують податкове навантаження.
П’ятий виклик – податкова реформа. З 1 січня 2027 року в Бразилії впроваджується нова система ПДВ. Залишилося два місяці, а уряд досі не оприлюднив ставку, яка, за оцінками аналітиків, сягне 28%.
Побоюючись негативної реакції перед виборами, влада також відклала подання законопроєкту про введення нового податку на сигарети та алкоголь. Ця затримка може призвести до відстрочки бюджетних надходжень від податку та посилює критику на адресу уряду щодо податкової політики.
За матеріалами: epravda.com.ua