Влітку 2026 року українська пенсійна система опинилася перед серйозною проблемою: борг держави за програними пенсіонерам судовими справами сягнув понад 100 мільярдів гривень.
Питання на 100 мільярдів
Основна частина програних справ стосується так званих “спецпенсій”. На відміну від більшості українців, чиї виплати регулюються профільним законом, для спецпенсіонерів діють інші нормативні акти. Ці акти передбачають значно вигідніші умови виходу на пенсію та розрахунку її розміру.
Такі пільги держава гарантувала, зокрема, суддям, прокурорам, правоохоронцям, кадровим військовим, а також особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та деяким іншим категоріям громадян.
Протягом останніх років ці категорії громадян масово зверталися до судів з позовами про перерахунок пенсій та виплату заборгованих сум “заднім числом”. Держава, як правило, ці позови програє, що призвело до накопичення боргу понад 100 мільярдів гривень.
Не маючи можливості фінансово забезпечити ці виплати, уряд вдається до законодавчих обмежень, які намагаються стримати зростання боргу. Держбюджет стає єдиним інструментом протидії цій системі судових позовів.
Для розуміння ситуації, згадаймо умови виходу на пенсію за загальним законодавством. Право на пенсію за віком мають громадяни, які досягли 60 років і мають щонайменше 33 роки трудового стажу (ця вимога поступово зростатиме до 35 років у 2028 році). До стажу зараховується лише період офіційного працевлаштування, під час якого сплачувався єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Розмір “звичайної” пенсії залежить від офіційного стажу та коефіцієнта заробітної плати. Для людини з 35 роками стажу, пенсія становитиме приблизно 35% від її середньої офіційної зарплати.
Паралельно із загальною системою, було створено систему спецпенсій, що регулюються окремими законами. Ці режими надають м’якші вимоги до стажу або пенсійного віку, а також вигідніші формули розрахунку виплат. Часто розмір таких пенсій прив’язаний не до минулої зарплати, а до зарплат чинних працівників на аналогічних посадах.
Для всіх пенсіонерів, незалежно від того, за яким законом вони отримують виплати, існує обмеження максимального розміру пенсії. З 2011 року вона не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (у 2026 році – не більше 25,95 тис. грн).
Проте, це обмеження часто обходять, особливо спецпенсіонери, завдяки пільговим формулам розрахунку, які дозволяють їм отримувати значно вищі суми.
За даними Пенсійного фонду (ПФ) на липень, 29,5 тисяч осіб отримують понад 30 тисяч гривень, тобто більше встановленого ліміту. Це стає можливим завдяки рішенням судів, які переважно стають на бік позивачів. Ймовірно, це пов’язано з тим, що судді також мають пільгові умови виходу на пенсію (їхні виплати можуть сягати 70% від суддівської зарплати).
Рішення суддів у справах про зміну розміру пенсійної виплати зазвичай складається з двох частин. Перша зобов’язує ПФ нараховувати кошти без застосування обмеження десяти прожиткових мінімумів, і цю частину держава виконує одразу. Друга частина вимагає перерахунку всіх виплат за попередні періоди, коли пенсіонер отримував меншу суму. Цю вимогу держава не може виконати через брак відповідного фінансування в бюджеті фонду, що призводить до накопичення боргу.
Кількість позовів щодо перерахунку пенсій зростає щороку. Навіть сформувався ринок юридичних послуг, де компанії спеціалізуються на таких справах, обіцяючи клієнтам значне збільшення виплат.
Якщо у 2023 році борг за програними пенсійними справами становив 50 млрд грн, то за останні три роки він подвоївся і, за даними ПФ, на 1 вересня 2026 року сягнув 101,52 млрд грн.
Уряд щороку закладає в бюджет незначні суми на покриття судових боргів. На 2026 рік передбачено лише 100 млн грн, тоді як лише за 2025 рік борг ПФ перед пенсіонерами зріс на 7,3 млрд грн.
Крім того, через невиконання судових рішень, судді штрафують працівників ПФ. Кількість та суми штрафів зростають: якщо за весь 2025 рік було накладено 40 штрафів на 2,42 млн грн, то за перше півріччя 2026 року – 36 штрафів на 2,37 млн грн.
Кому заборгували найбільше
Спеціальні умови виходу на пенсію законодавчо гарантовані широкому колу осіб. Найбільш чисельною групою є колишні кадрові військові та працівники правоохоронних органів, зокрема співробітники НАБУ, СБУ, Держприкордонслужби, Податкової міліції, Бюро економічної безпеки тощо.
Закон “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” регулює виплати для понад пів мільйона таких громадян.
Цей закон дозволяє виходити на пенсію за наявності 25 років вислуги (служби) або з 45 років за наявності 25 років стажу (принаймні половина з яких – служба).
Розмір такої виплати не залежить від заробітної плати під час служби, а прив’язаний до грошового забезпечення чинних працівників на аналогічних посадах і становить 50-70% від такої зарплати.
Ця “прив’язка” є одним із факторів, що стримують державу від підвищення грошового забезпечення військових, оскільки кожне зростання зарплати чинного військового автоматично тягне за собою перегляд пенсій для понад пів мільйона осіб. Хоча ці перегляди штучно призупиняються, спецпенсіонери оскаржують це в судах і домагаються підвищених виплат.
Пільгові умови щодо віку виходу на пенсію для колишніх військових та правоохоронців призвели до того, що в Україні нараховується понад 140 тисяч таких пенсіонерів мобілізаційного віку (до 60 років), які не служать у війську.
Більше того, на початок 2026 року в Україні було майже 8 тисяч пенсіонерів за віком та вислугою років, яким не виповнилося навіть 45 років. Це стосується не лише колишніх правоохоронців чи військових, адже вікові пільги передбачені і для інших категорій.
Зокрема, пільгові умови діють для прокурорів. Профільний закон гарантує їм право на пенсію за наявності 25 років стажу (з яких 15 – в органах прокуратури), а розмір виплати – 60% від зарплати чинного прокурора.
Однак на практиці колишні прокурори досягають ще вищих виплат – до 90% від зарплати. Це можливо завдяки зверненню до суду з проханням нараховувати пенсію за законом 1991 року, який втратив чинність. Той закон передбачав ще пільговіші умови: стаж – 20 років (з яких 10 – у прокуратурі), а розмір виплати – 80% від зарплати плюс 2% за кожен рік понад 10 (але не більше 90%).
Суди, як правило, стають на бік позивачів, зобов’язуючи ПФ нараховувати кошти за нечинним законодавством, а також скасовувати обмеження максимального розміру виплати.
Пільгові умови та лояльна судова система дозволили окремим прокурорам отримувати виплати в сотні тисяч гривень на місяць задовго до загального пенсійного віку. Наприклад, 36-річний прокурор Дмитро Казак отримував пенсію 156 тис. грн на місяць.
Найбільш щедрі умови мають судді. Закон передбачає для них вибір: отримувати звичайну пенсію або довічне утримання. Останнє виплачується навіть до досягнення пенсійного віку, а його розмір починається з 50% суддівської зарплати і збільшується на 2% за кожен рік стажу понад 20 років.
Окреме місце в заборгованості держави посідають “чорнобильські” пенсії. Постраждалі від аварії на ЧАЕС судяться не за саму пенсію, а за надбавку до неї.
Чинний закон про “чорнобильців” не передбачає таких надбавок, хоча раніше вони існували. Попри скасування цих норм парламентом, “чорнобильці” через суди змушують ПФ їх виплачувати.
З 2022 року кількість отримувачів надбавок зросла в 13 разів, до понад 130 тисяч осіб. Уряд підозрює, що багато громадян формально перереєстровувалися на територіях, що дають право на надбавки, а потім через суд домагалися їх нарахування.
Бюджет проти спецпенсій
Раніше спеціальні пенсійні режими існували для ширшого кола осіб, але з часом уряд та парламент скасували деякі з них.
Умови виходу на пенсію для прокурорів, суддів, “чорнобильців” та правоохоронців неодноразово переглядалися, але Конституційний Суд часто скасовував обмеження, встановлені владою.
Цей фактор робить будь-які спроби врегулювати питання спецпенсій проблематичними. Навіть якщо зміни не скасує Конституційний Суд, суди першої інстанції часто стають на бік колишніх посадовців, нараховуючи виплати за нечинним законодавством.
Щоб мінімізувати ризик судових позовів, уряд почав закладати обмеження в закони про державний бюджет. Кошторис діє один рік, і навіть якщо Конституційний Суд скасує норми, наступного року Верховна Рада може відновити дію обмежень.
З 2024 року в законах про бюджет з’являється норма про обмеження розмірів пенсій, які перевищують десять прожиткових мінімумів. До таких виплат застосовуються спеціальні коефіцієнти. Наприклад, пенсія одного прокурора у розмірі 251 тис. грн була зменшена до 51,5 тис. грн.
Норми щодо надбавок “чорнобильцям” також включені до бюджету. По-перше, щорічно встановлюються обмеження на отримання надбавок, не передбачених законодавством. По-друге, в закон про держбюджет додається спеціальний показник мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішенням суду (1 600 грн).
Уряд також використовує закон про бюджет як інструмент для захисту посадовців ПФ від штрафів за невиконання судових рішень. Зокрема, у законопроекті про бюджет на 2027 рік пропонується встановити, що відсутність бюджетних призначень є підставою для незастосування штрафу до керівництва ПФ.
Крім того, уряд запропонував заборонити перегляд розміру спецпенсій чи довічного грошового утримання суддів, який мав би відбутися у зв’язку зі збільшенням зарплат чинного персоналу.
Якщо бюджет-2027 буде ухвалено без суттєвих змін, передбачені ним обмеження запрацюють з 1 січня. Однак, ймовірно, вони будуть оскаржені в судах, зокрема в Конституційному Суді.
Водночас уряд працює над довгостроковим врегулюванням системи спецпенсій. Модель реформи, що розробляється Мінсоцполітики, передбачає запровадження окремого рівня професійних пенсій, які мають замінити спеціальні режими. Видатки планують компенсувати підвищеним ЄСВ для цих категорій.
Ця реформа поки що на етапі обговорення. Проте, незалежно від її успіху, будь-які норми, що обмежуватимуть спеціальні пенсійні режими, майже напевно наштовхнуться на судові позови, і рішення, ймовірно, будуть не на користь держави.