Київський апеляційний суд 7 вересня підтримав позицію ПриватБанку, відмовивши клієнту в оскарженні блокування його рахунків та визнанні його “дропом” за результатами фінансового моніторингу. Чоловік намагався скасувати рішення банку про розірвання ділових відносин, визнати незаконним блокування доступу до Приват24 та стягнути 20 тисяч гривень моральної шкоди. Суд першої інстанції ще у січні відмовив у задоволенні позову, і апеляційна інстанція підтвердила це рішення. Причиною блокування стало включення клієнта до списку з 71 особи, виявленої банком як “дропи” за результатами аналізу фінансових операцій.
Клієнт користувався послугами ПриватБанку з 2013 року, маючи кілька поточних рахунків, карток, послугу “Скарбничка” та картку “Голд”. Він просив визнати протиправними повідомлення банку про розірвання ділових відносин та відмову в обслуговуванні, а також недійсним одностороннє розірвання договору.
“Оператору це не сподобалося, і вона з особистої неприязні, відчуваючи повну безкарність, повністю заблокувала всі мої рахунки”, – писав схожий клієнт у своєму відгуку.
Однак, у цій справі причина блокування була іншою. Банк провів фінансовий моніторинг, який виявив 71 клієнта, серед яких під номером 58 був позивач. У клієнта виявили концентровані Р2Р перекази, ознаки накопичення та виведення коштів, а також транзитний характер операцій без чіткої мети чи джерела походження коштів.
Позивач стверджував, що висновок банку є узагальненим списком без деталей, а банк не провів індивідуальну перевірку його фінансової діяльності. Він надав довідку Пенсійного фонду про офіційний дохід за 2023-2024 роки та витяг про відсутність судимості. Також він вказував на порушення процедури, оскільки фактичне блокування відбулося 6 серпня, а повідомлення надійшло лише 7 серпня.
Суд визнав дії банку законними
Судова колегія встановила, що ПриватБанк діяв відповідно до Закону “Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом” та Положення НБУ № 65. Суд зазначив, що висновок банку містив посилання на конкретні індикатори підозрілості, такі як невідповідність операцій ризик-профілю клієнта, прихована особа контрагента, незвично швидкий рух коштів та різкі зміни в обсягах операцій.
Наявність офіційного доходу, на думку суду, не спростовує підозр банку, оскільки ознаки транзитних операцій і нез’ясованих джерел коштів залишалися актуальними. Суд також визнав правомірним блокування рахунків 6 серпня та надсилання повідомлення наступного робочого дня – 7 серпня, оскільки це відповідає внутрішньому порядку банку.
Апеляційний суд відхилив посилання позивача на Закон “Про захист прав споживачів”, вказавши, що відносини у сфері фінансового моніторингу регулює спеціальний закон, який має пріоритет. У цьому випадку банк діяв не як надавач послуг, а як суб’єкт первинного фінансового моніторингу.
Резолютивна частина рішення суду:
- Апеляційну скаргу клієнта залишено без задоволення.
- Рішення Таращанського районного суду Київської області від 21 січня 2026 року залишено без змін.
- У задоволенні всіх вимог позивача – скасування рішення банку, розблокування рахунків, відновлення доступу до Приват24 та стягнення 20 тисяч гривень моральної шкоди – відмовлено остаточно.
- Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Раніше повідомлялося, що полтавчанину було відмовлено у поверненні 18 тисяч гривень з арештованого рахунку, на який надходила пенсія. Також відомий випадок, коли клієнту ПриватБанку заблокували всі рахунки після конфлікту з оператором контактного центру через переказ у 1000 гривень.