Російські атаки на українські підприємства харчової промисловості можуть призвести до втрат у 2-3% ВВП, а ціни на продукти найближчим часом відчутно зростуть. Удари по складах ритейлу вже вплинули на ціни в супермаркетах, а тепер під загрозою опинилися й самі виробничі потужності. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За словами міністра, попри системний характер атак, загрози дефіциту продовольства в Україні наразі немає. Однак економічні наслідки для галузі та споживачів відчуватимуться тривалий час.
Росія цілеспрямовано атакує не лише склади та логістичні об’єкти, а й виробничі потужності харчової промисловості. Внаслідок ударів РФ вже було зруйновано кілька важливих підприємств, зокрема:
- завод виробника локшини Reeva у Білій Церкві;
- виробництво бутильованої води “Чиста вода”;
- завод Coca-Cola під Києвом.
“Але економічні втрати будуть. Зможемо найближчим часом оцінити, які”, – зазначив Тарас Висоцький.
Міністр припустив, що можливі економічні втрати можуть сягати 2-3% валового внутрішнього продукту. З огляду на номінальний ВВП України за 2025 рік (близько 8,9 трлн грн), ця частка орієнтовно становить 180-270 млрд грн. Важливо зазначити, що це лише приблизна оцінка потенційного макроекономічного ефекту, а не вже зафіксовані прямі збитки підприємств.
Чому дорожчатимуть продукти в магазинах
Збитки від російських атак на складську інфраструктуру України ще підраховують, але вже йдеться про десятки мільярдів гривень. Найбільше від ударів постраждали Київська та Дніпропетровська області. За оцінкою Міністерства аграрної політики та продовольства, атаки на складську інфраструктуру на макрорівні можуть спричинити зростання цін на продукти приблизно на 2,5%.
Національний банк України надає дещо стриманіший прогноз: ціни на продукти харчування можуть зрости на 0,5-1,5% протягом року через обстріли складів ритейлу та необхідність перебудови логістичних ланцюгів. Для окремих торговельних мереж, які втратили основні розподільчі центри, зростання витрат може бути значно вищим. У серпні вже спостерігалося подорожчання м’яса, макаронних виробів та круп, хоча НБУ зазначає, що зростання цін на м’ясо є типовим сезонним явищем.
Наслідки логістичних проблем, найімовірніше, проявляться не в різкому зростанні базових цін, а у звуженні асортименту та скороченні промоакцій. Це пов’язано з переходом ритейлу на децентралізовану логістику: замість великих розподільчих центрів компанії формують невеликі партії продукції для прямої доставки від виробників до магазинів, оминаючи великі склади.
Раніше “Інформатор” повідомляв, що після спустошення полиць супермаркетів українці почали активно скуповувати крупи, консерви, борошно та олію на маркетплейсах. Попит на деякі категорії зріс удвічі, а середній чек піднявся до 35%.
Також ми писали, що попри удари по складах, Мінагрополітики закликає українців не створювати ажіотажу та не скуповувати продукти, оскільки довгострокового дефіциту не очікується, а базовий місячний запас залишається достатнім орієнтиром для родини.