Віце-премʼєр Олександр Кубраков розсварився з іншими міністрами та втратив 80% бюджету на 2024 рік, проте зберіг теплі стосунки з президентом Зеленським. Тепер Мінфін в ручному режимі фінансуватиме відновлення країни та ремонти доріг. Які причини та ризики такого рішення уряду.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Під час останньої пресконференції до початку повномасштабного вторгнення 26 листопада 2021 року у президента Володимира Зеленського запитали: кого ви вважаєте найкращим міністром уряду? Президент першим назвав Олександра Кубракова: «Не тому, що він мій улюблений міністр, але й не без цього. У нього є результат», – казав Зеленський.
До війни як голова «Укравтодору», а потім і як міністр він був одним із ключових менеджерів президентської програми «Велике будівництво». Восени-влітку 2022-го прізвища Кубракова і теперішнього голови «Нафтогазу України» Олексія Чернишова були в шорт-листах потенційних кандидатів на заміну Дениса Шмигаля в кріслі премʼєр-міністра. Тоді ротацію в Кабміні відклали через складний опалювальний сезон.
У грудні 2022-го Верховна Рада призначила Кубракова віцепрем’єр-міністром – міністром інфраструктури та регіонального розвитку. Як керівник мегаміністерства, Кубраков сконцентрував у своїх руках повоєнну відбудову країни. Йдеться про потенційний контроль над розподілом понад $400 млрд. Саме стільки коштуватиме післявоєнна відбудова країни, за розрахунками Світового банку, повідомляв у березні Reuters.
У перший рік повномасштабного вторгнення міністерство Кубракова отримало з державного бюджету понад 61 млрд грн. У 2023 році фінансування Мінінфраструктури скоротили лише на 6 млрд грн, але вже у 2024 році відомство ризикує втратити понад 80% звичного бюджету, або майже 45 млрд грн.
У такого рішення є одна очевидна причина – країна переходить на військові рейки. Також є дві менш публічні. Відносини Кубракова з іншими міністрами та ефективність роботи міністерства.
Чи вдається Кубракову зберегти міністерство і повернути великі бюджети?
Всі проти всіх
На другому році війни Кубраков посварився з частиною членів уряду, кажуть троє співрозмовників Forbes у Кабміні та Верховній Раді (ВР). Особливо напружені стосунки в очільника Мінінфраструктури з премʼєрміністром Денисом Шмигалем та міністром фінансів Сергієм Марченком, додає співрозмовник в уряді, який попросив не згадувати прізвища у цій статті через сенситивність теми.
Принаймні з частиною депутатів профільного комітету в Кубракова теж напружені стосунки. Його гігантське міністерство найчастіше називають «мінрозгром», каже Юлія Клименко, депутатка «Голосу» та перша заступниця парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури. «У Мінінфраструктури одні з найбільших заробітних плат та один з найбільших бюджетів, а ефективність сумнівна», – додає нардеп з фінансового комітету, який спілкувався на умовах анонімності.
Forbes звертався за офіційними коментарями до Мінінфраструктури, але пресслужба міністерства відмовилась від коментарів.
Основна задача Міністерства Кубракова під час війни – відбудова країни. Для цього під крилом Мінінфраструктури в січні 2023 року створили Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури (колишній «Укравтодор»), яке очолив заступник Кубракова Мустафа Найєм. Мінінфраструктури та Агентство у 2023-му сумарно отримали з держбюджету 120 млрд грн.
Олександр Кубраков.
«У травні Агентство відновлення на чолі із Найємом доручили відбудову майже всіх об’єктів, котрі потребували відновлення і реконструкції та були на балансі ОВА», – розповідає високопоставлений співрозмовник у фракції «Слуга народу». Серед обіцяних пілотних проєктів: відновлення селища Посад-Покровськ на Херсонщині, Мощун у Київській області та Циркуни на Харківщині. «Відбудову Посад-Покровська мали почати реалізувати ще рік тому, але станом на зараз там лише побудували дорогу та огородили все парканами, на що витратили кілька мільярдів гривень», – каже співрозмовник в уряді.
«Доручити – не означає, що все помахом палички відбудується, особливо якщо грошей на це досі не виділили», – пояснює співрозмовник в Кабміні, знайомий із ситуацією у Мінінфраструктури. Він каже, що масштабну відбудову стримують довгі процедури підготовки проєктної документації, а також «побажання», що саме Агентству спершу відбудовувати. «То першочергово відбудувати школу в селі, де зруйновані майже всі будинки, то кількаповерхові котеджі на 150 кв. м, – каже він. – Це точно не першочергові проєкти».
Також серед претензій до команди Кубракова – як саме вони розпорядились бюджетом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії на понад 80 млрд грн, гроші з якого мали йти на відбудову.
«Це можна порівняти з соцеконом: тільки у значно більших масштабах, – казав один з міністрів у приватній розмові з редакторам Forbes в середині вересня. – Кошти могли виділити на відбудову житла у прифронтових районах без нормального обґрунтування доцільності і оціник ризиків».
Вже згаданий співрозмовник з Кабміну не згоден з такою оцінкою: пропозиції щодо виділення коштів на відновлення кожного об’єкту детально розглядає міжвідомча робоча група з різних міністерств, а фінальне рішення ухвалює Мінфін. За його даними, з фонду для Агенства з відновлення виділили лише третину коштів, а решту отримали місцеві влади.
Порівняно із 2023 роком очолювана Найємом структура втратить більше 42% фінансування, або майже 25 млрд грн.
Як зміняться державні видатки на Мінінфраструктури, Агентство відновлення, Мінстратегпром та Мінцифри
Все ще у фаворі
Ще більше питань – до частини міністерства, яка відповідає за розвиток регіонів, каже інший співрозмовник в уряді. «Цей напрямок взагалі стоїть, крім семінарів з USAID там нічого не відбувається», – додає він. Як наслідок, Мінінфраструктури у 2024 році отримає з бюджету близько 9,8 млрд грн – на 81% менше, ніж рік тому.
Натомість у 2024 році суттєво зростають держвидатки на Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості (+630% – до майже 56 млрд грн), очолюване колишнім головою «Укрзалізниці» Олександром Камишіним, та Міністерство цифрової трансформації (+300% – до 2,47 млрд грн) на чолі з Михайлом Федоровим. Також найсуттєвіше збільшили фінансування Мінекономіки (всемеро – 33,3 млрд грн), втричі БЕБ (1,8 млрд), вдвічі Мінінтеграції (935 млн грн).
Фундаментальна причина таких змін – націленність Зеленського прибрати бюджетні видатки на будівництво та направити їх на оборону, пояснюють одразу кілька співрозмовників Forbes. «Йде зміна стратегії в бік довгострокової війни, і відповідно до неї Україні потрібно розвивати виробництво власної зброї, а для цього потрібні гроші», – каже один із депутатів президентської фракції.
Це чи не вперше за багато років, коли під час підготовки бюджету Мінфін не звертався за пропозиціями ні до Агентства відновлення, ні до міністерства, каже співрозмовник в уряді, знайомий із ситуацією міністерстві Кубракова. Чому саме бюджети на відбудову на 2024 рік так суттєво скоротили – ніхто не пояснював, каже він.
Чи означає це, що Кубраков втратив статус фаворита Зеленського? Стосунки Зеленського та голови Мінінфраструктури залишились на тому ж рівні, вони продовжують спілкуватися напряму, кажуть три співрозмовники в уряді та ВР.
Кубраков, на відміну від інших міністрів, мав прямий вхід до президента, кажуть кілька співрозмовників. «Це була велика складова його успіху та ефективності – що не треба було ходити через поклони до Єрмака чи Шмигаля», – пояснює Клименко з транспортного комітету. Зараз прямий доступ президента, за її словами, також мають Федоров та Камишін.
«Кубраков намагається збудувати власні відносини з міжнародними партнерами, зокрема США, і це не подобається Єрмаку», – вважає вже цитованний нардеп з фінансового комітету. Наявність конфлікту між Кубраковим та Єрмаком заперечують два депутати з керівництва «Слуги народу» та співрозмовник в уряді. «У Федорова теж не дуже гарні стосунки з Єрмаком, але бюджет він отримав дуже гарний. Тому це питання не ставлення, а спроможності», – каже співрозмовник у фракції СН.
Будівництво доріг Onur Group Фото з особистого архіву
Кінець «Великого будівництва»
У депутатів залишилось менше місяця, щоб подати свої пропозиції до запропонованого Мінфіном проєкту бюджету. Навряд чи там будуть пропозиції про збільшення бюджету для Мінрозвитку, і навіть якщо вони зʼявляться, то голосів в парламенті на це немає, кажуть четверо нардепів з фінансового, бюджетного, транспортного комітетів ВР.
«Їм не слід чекати збільшення фінансування», – каже співрозмовник з бюджетного комітету. Також під скорочення можуть потрапити видатки спрямовані на будівництва чи капремонт інших держорганів, додає він.
Зокрема, на 372 сторінках чинного проєкту бюджету не знайти ані Держфонду регіонального розвитку, ні Дорожнього фонду, ані інвестиційних проєктів Мінекономіки, у межах яких відновлювали об’єкти держвласності.
«Дорожній фонд ліквідували, і це означає, що наступного року держава не матиме жодно сталого фінансування на відновлення», – каже співрозмовник, знайомий із ситуацією в Мінінфраструктури.
Усі непередбачувані капітальні видатки, навіть обслуговування доріг, у 2024-му належить фінансувати з резервного фонду (44,8 млрд грн) за рішенням Кабміну. «Це або популізм, або дурість, або створення схеми, адже гроші видаватимуть лише за запитами», – переконаний він.
«Україна повертається до ручного управління», – каже Максим Шкіль, засновник групи компаній «Автострада» – одного з найбільших підрядників «Великого будівництва». Він пояснює: тепер незрозуміло, як працюватиме дорожня галузь, адже коштів Агентства відновлення вистачить хіба на заробітні плати та обслуговування боргів. У бюджеті не заклали грошей навіть на те, щоб підтримувати експлуатацію доріг, каже він.
«На утримання доріг нічого не заклали, і це неправильно», – підтверджує Клименко із транспортного комітету. Якщо фінансування місцевих доріг можуть підхопити місцеві бюджети, то що буде із майже 170 000 км доріг державного значення, які відновлювали в межах «Великого будівництва» – взагалі незрозуміло, каже вона. «Є велика ймовірність, що до 2025 року вони будуть зруйновані», – вказує депутатка.
«Так і станеться, – переконує співрозмовник в уряді, знайомий із ситуацією в МІУ. – Останні два роки дороги фактично не ремонтувались. У 2024 році ні капітального, ні ремонту взагалі не буде». Він нагадує, що навантаження на дороги суттєво зросло, адже ними зараз перевозять 70% експорту та імпорту. Ще одна проблема – за які кошти підтримувати стан доріг, що забезпечують проїзд з передової до стабілізаційних пунктів та найближчих міст. «Якщо вони знищені обстрілами, це подовжує проїзд ними на години, які можуть бути критичними, щоб врятувати життя поранених», – пояснює він.
Єдиний варіант залучення коштів – гранти та кредити від МФО, кажуть нардепи з бюджетного та транспортного комітету та співрозмовник в уряді. «Це довгий шлях, і проєкти проходять ретельну перевірку», – каже вже цитований міністр. Щоб почати будувати обʼєкти навесні, гроші потрібно залучати вже зараз, додає він.
Але цей шлях для Агентства (яким керує Найєм. – Forbes) перекритий, переконує співрозмовник в Кабміні, знайомий із ситуацією в МІУ. Як наступник «Укравтодору», Агентство має боргів на понад 200 млрд грн, а наступного року на їх обслуговування в бюджеті закладено 23 млрд грн. Як далі залучати кошти без державних гарантій, які забезпечував Дорожній фонд, – незрозуміло, пояснює він. «Донори не в захваті від ідеї давати гроші умовному меру Житомира чи голові якоїсь ОТГ на Чернігівщині, їм потрібна конкретна зрозуміла структура, тож рік грошей, вважайте, не буде», – каже він.
Мінрозвитку наступного року знов можуть розділити на два міністерства, кажуть два співрозмовники в уряді та ВР. «У регіонах вже наростає напруга через невиконання термінів по проєктах, а у мерів великих міст не гірші, ніж у Кубракова, контакти з міжнародними партнерами, вони можуть прямо сказати, що їм потрібне окреме міністерство з новим міністром», – каже урядовець.