Керівниця відділення привласнила кілька гривневих та доларових депозитів – феміда зобов’язала Сенс Банк виплатити майже 2 мільйони гривень

суд банк вклад

Суд зобов’язав банк повернути кошти за втрачений депозит

Кіцманський районний суд Чернівецької області 21 серпня виніс вердикт про стягнення з Акціонерного товариства “Сенс Банк” на користь громадянки понад 1,9 мільйона гривень у гривневому еквіваленті за депозитами, які тривалий час не могла отримати назад через колишню очільницю відділення банку. Кошти жінка розмістила на строкових вкладах ще у 2009-2014 роках, проте отримати їх не вдалося після того, як керівниця Кіцманського відділення привласнила гроші клієнтів. Банк стверджував, що не укладав жодних угод із позивачкою і кошти на рахунках не значаться. Суд визнав ці аргументи безпідставними та повністю задовольнив позов.

Як зазначається у рішенні, опублікованому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, справу розглядав суддя Василь Скорейко. Позивачку представляв адвокат Вадим Тарновецький, а інтереси Акціонерного товариства “Сенс Банк” – адвокат Самокиша В.Ю.

3 жовтня 2009 року жінка уклала з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” договір банківського вкладу № 129/1 на суму 150 000 грн під 30,2% річних. Документ оформила керівниця Кіцманського відділення Галина Василькова у своєму кабінеті. Згодом, 14 травня 2012 року, жінка відкрила ще один депозит у ПАТ “Укрсоцбанк” – договір № 132 на суму 15 600 доларів США, до якого 26 лютого 2014 року було додано нараховані відсотки у розмірі 2 496 доларів. Загальна сума валютного вкладу сягнула 18 096 доларів США. Крім того, 18 квітня 2014 року вкладниця додатково внесла на цей же депозит 3000 євро.

У другій половині листопада 2014 року позивачці стало відомо, що керівниця відділення Василькова з 17 листопада не з’являється на роботі, а клієнтам у відділенні почали відмовляти у видачі депозитів. Жінка подала до банку письмову заяву з вимогою повернути кошти, проте отримала відповідь, що зазначені договори в установі не обліковуються.

“Кошти, розміщені в банку у розмірі 150 000 грн, 18 096 доларів США, 3000 євро, залишилися невиплаченими”, – вказала позивачка у своєму поданні до суду.

24 листопада 2014 року жінці стало відомо про відкриття кримінального провадження стосовно колишньої керівниці Кіцманського відділення за фактом привласнення депозитних коштів фізичних осіб. Того ж дня її допитали як свідка, а 22 грудня 2014 року їй надали статус потерпілої у кримінальному провадженні. Судово-почеркознавча експертиза № 98-К від 28 січня 2015 року встановила, що підписи на договорі та банківських розпорядженнях належать саме Васильковій, а судово-технічна експертиза № 209-К від 24 лютого 2015 року підтвердила відповідність відбитків печатки зразкам печатки банку.

Суд відкинув доводи банку про недійсність договорів

Представниця Сенс Банку наполягала, що договори № 129/1 та № 132 не укладалися, кошти на рахунок не вносилися, а сама позивачка передавала гроші безпосередньо колишній керівниці відділення. Банк також посилався на те, що надані жінкою документи не є банківською випискою, а сам договір є недійсним через недотримання письмової форми. Крім того, представники банку зазначали про кримінальне провадження № 718/470/17 щодо Василькової, яке розглядає Заставнівський районний суд.

Суд визнав ці аргументи необґрунтованими, посилаючись на сформовану практику Верховного Суду. Зокрема, суд врахував висновок Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 306/44/22, згідно з яким порушення банківськими працівниками внутрішніх вимог щодо оформлення вкладу не може свідчити про недотримання письмової форми договору з боку клієнта.

“Наявність кримінального правопорушення не впливає на договірні правовідносини, не спростовує їх існування та не припиняє їх”, – зазначено у постанові Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, на яку послався суд.

Суд також відхилив доводи банку щодо неприйнятності експертних висновків, зазначивши, що Сенс Банк був залучений до кримінального провадження як цивільний відповідач і мав можливість оскаржити результати експертизи чи подати клопотання про повторну експертизу, але не скористався цим правом. Окремо суд розглянув заяву банку про пропуск строку позовної давності: оскільки вимога стосувалася повернення банківського вкладу, на неї, згідно зі статтею 268 Цивільного кодексу, строк позовної давності не поширюється.

Що ухвалив суд у справі проти Сенс Банку

Суд повністю задовольнив позов жінки та постановив стягнути з Акціонерного товариства “Сенс Банк”:

  • 661 475,65 грн за гривневим вкладом, з яких 150 000 грн – тіло депозиту, 460 360,58 грн – інфляційні втрати та 51 115,07 грн – три відсотки річних;
  • 24 262,52 долара США (гривневий еквівалент 1 082 457,77 грн), з яких 18 096 доларів – тіло депозиту та 6 166,52 долара – три відсотки річних;
  • 4 022,30 євро (гривневий еквівалент 209 682,90 грн), з яких 3000 євро – тіло депозиту та 1 022,30 євро – три відсотки річних;
  • 16 640 грн судового збору на користь держави.

Загалом сума стягнення у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на дату ухвалення рішення перевищила 1,9 мільйона гривень. Рішення набирає чинності після завершення строку на апеляційне оскарження, який становить тридцять днів з дня проголошення, і може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду.

Як суди розглядають спори вкладників із банками через недбалість працівників

Подібні справи стають все частішими в українських судах: коли працівники банківських відділень зловживають довірою клієнтів, суди все частіше стають на бік вкладників, якщо ті можуть документально підтвердити факт передачі коштів. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що відповідальність за неналежний контроль за діями співробітників покладається на сам банк, а не на клієнта, який сумлінно виконав умови договору.

Раніше Інформатор повідомляв, що мешканка Дніпра звинуватила ПриватБанк у зникненні 53 тисяч гривень з її вкладу, однак суд відмовив їй у позові, оскільки банк надав фотофіксацію клієнтки біля каси та її електронний підпис на заяві про закриття депозиту. Також ми писали про справу, де харків’янин стягнув із підприємниці пеню за не отриманий у кредит телевізор Samsung, і суд визнав вимоги обґрунтованими попри роки судових розглядів.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *