Суд відхилив вимогу про повернення грошей за франшизу
Вишгородський районний суд Київської області 17 серпня відхилив позов чоловіка щодо стягнення з фізичної особи-підприємця 400 тисяч гривень, які були сплачені за консультаційні послуги з відкриття закладу за франшизою “Білий Налив” у Празі. Позивач вважав ці кошти збитками через ненадані послуги, проте суд визнав його вимоги необґрунтованими.
Як встановив суд, розгляд справи відбувався за позовом чоловіка до фізичної особи-підприємця про відшкодування збитків у контексті захисту прав споживача. Текст рішення оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, справа №363/7097/25.
З початку 2023 року позивач вів переговори з відповідачем стосовно можливості відкриття закладів у Празі за франшизами “Білий Налив” (“Biliy Nalyv”) та “Dogz&Burgerz”. Відповідач повідомив, що має повноваження діяти від імені юридичної особи BORYSOV8899 d.o.o., і для цього позивач зареєстрував у Чехії компанію COOKERFOOD s.r.o. 21 квітня 2023 року між зазначеними компаніями було укладено субліцензійний договір щодо торгових марок “BILIY NALYV” та “BIALY NALEW” з річною ліцензійною оплатою у 100 євро.
За твердженнями позивача, він окремо домовився з підприємцем про професійні консультації щодо запуску бізнесу, оскільки не мав відповідного досвіду. 5 липня 2023 року підприємець виставив рахунок №42 на суму 400 000 гривень з єдиним пунктом “Консультаційні послуги”, який чоловік сплатив наступного дня.
Згідно з позовною заявою, консультації мали охоплювати комплекс питань, пов’язаних із запуском закладу. Позивач перерахував такі аспекти:
- адаптація операційної моделі та стандартів франчайзера до чеських реалій;
- розробка операційних процедур, контрольних списків, а також політик якості та безпеки;
- налагодження системи постачання, формування асортименту та технологічних карток;
- впровадження касових систем, систем обліку та інвентаризації;
- створення плану відкриття з визначенням бюджету та фінансової моделі;
- процес підбору та навчання персоналу;
- організація локальної маркетингової стратегії;
- надання рекомендацій щодо взаємодії з контролюючими органами Чехії.
4 вересня 2023 року між пов’язаними сторонами юридичними особами – BORYSOV8899 d.o.o. та COOKERFOOD s.r.o. – був підписаний договір комерційної концесії №2 щодо торгових марок “BILIY NALYV” та “DOGZ&BURGERZ”. Відповідно до цього договору, вступний франчайзинговий внесок становив еквівалент 500 євро, а щомісячна плата за послуги – 999 євро.
Позивач також здійснював окремі платежі за консультації, пов’язані з пошуком приміщень у Празі – зокрема, обговорювалися варіанти у Lucerna Palac, між Вацлавською та Староміською площами, а також на вулиці Нерудова. За ці Zoom-зустрічі були виставлені окремі рахунки: 3 960 гривень 3 жовтня 2023 року, 3 960 гривень 3 листопада 2023 року та 4 132,26 гривні 12 січня 2024 року.
21 квітня 2024 року чоловік повідомив підприємця про припинення потреби в подальших консультаціях, посилаючись на відсутність результатів від наданих послуг. 16 грудня 2024 року відповідач оголосив у Instagram про завершення активної підприємницької діяльності. Пізніше, 5 вересня 2025 року, позивач направив підприємцю письмову вимогу про повернення 400 тисяч гривень, проте не отримав відповіді.
Представник відповідача у суді заперечив факт існування окремого договору на надання консультаційних послуг. За його словами, спірні кошти були пов’язані з вступом до франшизи і відповідали приблизно 10 тисячам євро за тодішнім курсом. Оплата була здійснена на рахунок підприємця на прохання позивача, оскільки його чеська компанія була нещодавно створена.
“Взаємовідносини між ОСОБА_1 як фізичною особою та ФОП у рамках предмета цієї справи стосувалися виключно консультаційних послуг”, – зазначив під час судового засідання представник позивача, адвокат Серт О.В.
Причини відмови суду у поверненні коштів
Суд встановив, що рахунок №42 підтверджує лише факт оплачуваних правовідносин та перерахування відповідачу 400 тисяч гривень, але не містить детальної інформації – переліку конкретних консультацій, їх кількості, тривалості, термінів виконання чи порядку приймання робіт. Письмовий договір між сторонами не був укладений; за словами позивача, усі домовленості досягалися в усній формі.
Аналізуючи листування сторін у Facebook за серпень-листопад 2023 року, суд не виявив згадок про суму 400 тисяч гривень, рахунок №42 або конкретний обсяг послуг, який мав бути наданий за цю оплату. Водночас суд звернув увагу на те, що після сплати спірної суми позивач продовжував окремо оплачувати консультації щодо конкретних приміщень, і жодного документа, який би розмежовував ці послуги від тих, що нібито були оплачені 400 тисячами гривень, у матеріалах справи не виявлено.
Суд також відхилив аргумент відповідача про те, що спірна сума є вступним франчайзинговим платежем за договором комерційної концесії №2. Це пояснюється тим, що зазначений договір було укладено через два місяці після оплати, його сторонами є юридичні особи, а розмір вступного внеску за ним становить 500 євро, що не відповідає сумі 400 тисяч гривень.
Розглядаючи застосування законодавства про захист прав споживачів, суд дійшов висновку, що замовлені консультації не пов’язані з особистими побутовими потребами позивача, а стосуються підготовки до підприємницької діяльності у сфері громадського харчування. Тому спеціальні норми захисту прав споживачів до цих правовідносин не застосовуються.
Судове рішення у справі про франшизу “Білий Налив”
Суд дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів, які б підтверджували конкретний зміст та терміни зобов’язання, за яке було сплачено 400 тисяч гривень, а також факт його повного невиконання з боку підприємця. Було прийнято такі рішення:
- у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 400 000 гривень збитків, 2 235,62 гривні 3% річних, 4 810,80 гривні інфляційних втрат та 5 000 гривень моральної шкоди – відмовити повністю;
- стягнути з позивача на користь держави судовий збір у розмірі 4 120 гривень 46 копійок;
- рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суд також зазначив, що позивач втратив право на пільгу зі сплати судового збору, передбачену законом про захист прав споживачів, оскільки було встановлено, що консультації замовлялися для комерційного проєкту, а не для особистих цілей.
Подібні судові справи, що стосуються спорів між споживачами та бізнесом, де суди детально аналізують, хто саме має доводити невиконання зобов’язань, трапляються досить часто. Раніше “Інформатор” повідомляв, що суд відхилив позов киянина до “Епіцентру” щодо повернення коштів за несправний газовий обігрівач, оскільки чоловік не зміг довести наявність суттєвих недоліків товару з вини продавця. Також ми інформували про відмову суду клієнтці ПриватБанку у поверненні 471 тисячі гривень, вкрадених шахрайськими трейдинговими компаніями, через те, що жінка не довела протиправних дій самого банку.