Наталя Зарудня
Наталя ЗарудняГоловна редакторкаГоловна редакторка та засновник CyberCalm. Більше 10 років досвіду у сфері кібербезпеки та технологічної журналістики. Пишу про захист даних, безпеку мобільних пристроїв, штучний інтелект та соціальні мережі.Слідкуйте: 03.03.2026Поділитися8 хвилин читання
Територія бойових дій більше не обмежується землею, морем, повітрям чи кіберпростором. Найбільш запеклі сутички відбуваються безпосередньо в людському розумі, і ця битва вже триває. Організація НАТО з науки і технологій оприлюднила масштабний звіт, який пояснює, як виглядає боротьба за свідомість людини та що кожен з нас може зробити для свого захисту.
Зміст
- Більше, ніж просто пропаганда
- Україна як свідчення
- Технології як зброя масового ураження розуму
- Три рівні наступу: як це відбувається
- «Модель будинку»: як НАТО створює захист
- Цикл OODA: де криється вразливість
- Три опори оборони Альянсу
- Що це означає для кожного з нас
- Висновок: війна, в якій кожен є учасником
Уявіть зброю, яка не вибухає і не залишає видимих слідів. Вона не руйнує будівлі — вона знищує довіру. Вона не вбиває людей — але спонукає їх самих чинити дії, вигідні ворогу. Саме про таку зброю йдеться у новому звіті головного науковця НАТО, присвяченому когнітивній війні.
Документ підготовлений Науково-технологічною організацією НАТО (STO) і призначений для вищого керівництва Альянсу. Однак найважливіше в ньому — не військові секрети. Найважливіше — те, що відбувається прямо зараз з кожним із нас.
Більше, ніж просто пропаганда
Когнітивні бойові дії часто плутають із традиційними психологічними операціями (PsyOps) або інформаційними кампаніями (InfoOps). Звіт НАТО чітко розрізняє ці терміни.
Якщо класична пропаганда прагне нав’язати певну точку зору, то когнітивна війна має ширшу і глибшу мету — маніпулювати самими пізнавальними процесами, щоб порушити, підірвати або змінити спосіб, яким людина приймає рішення. НАТО визначає це як боротьбу за когнітивну перевагу.
Від звичних інформаційних кампаній вона відрізняється за кількома ключовими ознаками. Вона не обов’язково має конкретну цільову групу — мішенню стає все суспільство одночасно. Це не є суто військовою проблемою. Вона часто спрямована на створення хаосу та розколу нижче порогу збройного конфлікту, систематично підриваючи віру в інститути, науку та одне в одного.
Ще у V столітті до нашої ери Сунь-Цзи писав: «Вся хитрість полягає в тому, щоб збити ворога з пантелику, щоб він не зміг розгадати наш справжній намір». Сьогодні цей принцип реалізується через алгоритми соціальних мереж та deepfake-відео.
Україна як свідчення
Звіт НАТО прямо вказує, що повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року стало переломним моментом у розумінні когнітивної війни. Ще до початку активних бойових дій Росія роками застосовувала суперечливі наративи та операції під фальшивим прапором, щоб дестабілізувати ситуацію та вплинути на рішення Заходу.
Але головний висновок для військових стратегів полягає в наступному: сучасна міждержавна війна — це одночасно жорстока війна на виснаження з величезними людськими жертвами та війна за людський розум через доступ до цифрових технологій. Когнітивний вимір став повноцінним полем бою. І суспільство в ньому — не пасивна жертва, а активний учасник.
Технології як зброя масового ураження розуму
Чому когнітивна війна стала настільки небезпечною саме зараз? Відповідь криється в технологіях.
Гіперзв’язаність перетворила кожен смартфон на потенційний вектор атаки. Ворог використовує цифрові інструменти на кількох рівнях одночасно.
Збір даних (OSINT/SOCMINT). Аналіз цифрового сліду мільйонів людей дозволяє виявити їхні страхи, упередження та емоційні тригери.
Мікротаргетинг. Персоналізовані інформаційні «бомби», створені на основі цих даних, впливають точно на підсвідомість конкретної людини.
Генерація контенту у промислових масштабах. Штучний інтелект (ШІ) дозволяє створювати фейкові тексти, відео та аудіо настільки швидко і якісно, що межа між правдою і брехнею стає непомітною.
Мішенню є не лише солдат чи командир. Мішенню є кожен із нас. Підрив віри в верховенство права, демократичні інститути та одне в одного — ось кінцева мета агресора.
Три рівні наступу: як це відбувається
Науковці НАТО систематизували когнітивні атаки за рівнями впливу.
Індивідуальний. Зміна установок, переконань та поведінки конкретної людини. Кожен із нас щодня зазнає впливу алгоритмів, які формують наш інформаційний простір і непомітно підштовхують до певних висновків.
Груповий. Підрив довіри між людьми, створення поляризації, розпалювання конфліктів між різними суспільними групами. Коли у вашій стрічці раптом збільшується кількість контенту, що розділяє суспільство на «своїх» і «чужих» — це не завжди збіг обставин.
Суспільний. Атака на демократичні цінності, верховенство права, суспільний договір між громадянами та державою. Мета — зруйнувати саму основу, на якій тримається інституційна довіра.
«Модель будинку»: як НАТО створює захист
Щоб протистояти цим загрозам, STO ініціювала понад 20 дослідницьких програм, об’єднавши більше 200 експертів із 26 країн-союзників. Фахівці розробили «Модель будинку» — системний фреймворк із семи науково-технологічних напрямів.
Чотири «поперечні балки» — це наскрізні напрями, що посилюють усю конструкцію: ситуаційна обізнаність та формування сенсів, розуміння когнітивних наслідків атак, аналіз методів та тактик противника, та технологічні підсилювачі — ШІ, великі дані, нейробіологія.
Три «стовпи» — це фундаментальні наукові галузі: когнітивна нейронаука (як мозок приймає рішення), поведінкова психологія (довіра, емоції, комунікація) та соціально-культурна наука (які суспільні фактори роблять націю стійкою або вразливою).
Вся ця конструкція спирається на правову та етичну основу НАТО — Альянс розглядає когнітивну війну виключно з оборонних позицій.
Цикл OODA: де криється вразливість
У звіті також описується механізм, через який когнітивні атаки впливають на процес прийняття рішень. Йдеться про цикл OODA — Спостерігай, Орієнтуйся, Вирішуй, Дій — класичну модель військового стратега Джона Бойда.
Кожен із нас постійно проходить цей цикл: ми отримуємо інформацію, осмислюємо її через фільтр попереднього досвіду та культурних установок, приймаємо рішення і діємо. Когнітивна атака цілеспрямовано «ламає» цей цикл — підкидаючи фейкові дані на вході, спотворюючи фільтри сприйняття або перевантажуючи людину суперечливою інформацією так, що вона взагалі втрачає здатність діяти.
Три опори оборони Альянсу
У стратегічному плані відповідь НАТО базується на трьох цілях.
Деградація можливостей противника — зменшити здатність ворога впливати на поведінку громадян країн Альянсу, виявляти та нейтралізувати когнітивні операції до того, як вони досягнуть значного масштабу.
Покращення людського та технологічного пізнання — використання ШІ та інших технологій для підвищення здатності людей аналізувати інформацію, розпізнавати маніпуляції та приймати обґрунтовані рішення.
Стійкість (resilience) — здатність суспільства витримувати когнітивні удари, зберігати свою функціональність та швидко відновлюватися після атак.
Що це означає для кожного з нас
Звіт НАТО однозначно підкреслює: когнітивна війна — це не лише військова проблема. Це проблема кожного громадянина. Деякі експерти вже стверджують, що ми живемо в епоху безперервної прихованої війни, яка ведеться нижче порогу збройного конфлікту, але з катастрофічними наслідками для суспільного устрою.
Кілька практичних принципів когнітивної самооборони.
Медіаграмотність — це базова гігієна. Вміння розпізнавати маніпулятивний контент та перевіряти джерела стало таким же необхідним, як миття рук.
Емоція — улюблений інструмент атаки. Контент, що викликає гнів, страх або обурення, поширюється найшвидше — і саме на це розраховують. Зробіть паузу, перш ніж поширювати далі.
Довіра — стратегічний ресурс. Коли ви бачите контент, що посилює розкол між групами, — запитайте себе: кому це вигідно?
Інституційна недовіра — не випадковий ефект, а мета. Підрив довіри до держави, науки, медіа та одне до одного — це не наслідок, а завдання когнітивної операції.
Критичне мислення — особистий захисний екран. У світі, де ваш мозок є полем бою, здатність мислити самостійно стає питанням національної безпеки.
Висновок: війна, в якій кожен є учасником
Когнітивна війна вже триває. Вона не оголошується і не має чітких кордонів. Вона ведеться у вашій стрічці новин, у групових чатах, у коментарях під публікаціями.
НАТО вкладає значні ресурси в те, щоб зрозуміти цю загрозу та протистояти їй на рівні Альянсу. Але найефективніший захист починається не у військових штабах — а з критичного мислення кожного з нас.
Відтепер кібербезпека — це не лише про захист серверів і паролів. Це про захист вашого права на власні думки.
Будь ласка, залиште це поле порожнім
О, привіт
Приємно познайомитися!
Ми не надсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.
Перевірте свою електронну скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.
КАТЕГОРІЇ:Вибір редакціїДезінформаціяКібервійнаМаніпуляції в медіаНАТОПоділитисяFacebookThreadsКопіювати посиланняДрукЩо думаєте?В захваті0Сумно0Смішно0Палає0Овва!0Попередній матеріал
Anthropic відкрила пам’ять Claude для безкоштовних користувачівНаступний матеріал
Фейковий сайт Google встановлює PWA для крадіжки паролів і кодів 2FAкторної автентифікації
Найпопулярніше
Як підписати PDF на смартфоні: інструкція для iPhone та Android
14.08.2026
Signal додав нову функцію безпеки для захисту від атак «людина посередині»
13.08.2026
Серпневий Patch Tuesday: Microsoft закрила 421 вразливість, зокрема 0-day для атак Lazarus
12.08.2026
Сексторшн: ФБР попереджає про крадіжку інтимних фото — 6 способів захисту
13.08.2026
Шифрування повідомлень у месенджерах: як налаштувати?
14.08.2026
Рекомендовано
Кібербезпека
ШІ визначає місце зйомки фото у 9 випадках із 10 — і шахраї вже будують на цьому фішинг
17.08.2026
Огляди
Криза, контроль, хрестовий похід: NATO розібрало російську пропаганду на механізми
11.08.2026
Кібербезпека
Штучний інтелект уперше спроєктував повні геноми вірусів — 16 із них виявилися життєздатними
07.08.2026
Кібербезпека
Кібербулінг: як розпізнати цькування в мережі та що робити
05.08.2026