Судовий орган підтвердив рішення щодо ПриватБанку у справі про шахрайство
Кропивницький апеляційний суд 21 липня залишив без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” на постанову Онуфріївського районного суду. Це рішення зобов’язувало фінансову установу анулювати нараховані відсотки за кредитним лімітом, що виник внаслідок неправомірного списання коштів з рахунку клієнта. Клієнт вимагав реституції 121 798,97 гривень несанкціоновано знятих коштів, анулювання відсотків за кредитним лімітом та компенсації 7000 гривень моральної шкоди. Районний суд частково задовольнив вимоги, лише щодо анулювання відсотків, а банк оскаржив це рішення в апеляційному порядку.
Як зазначено у тексті постанови, опублікованій в Єдиному державному реєстрі судових рішень, чоловік звернувся до суду в березні 2025 року. Він пояснив, що є клієнтом АТ КБ “ПриватБанк” і має відкритий рахунок. 20 вересня 2024 року, під час обідньої перерви, він помітив підозрілі сповіщення з проханням підтвердити вхід у застосунок “Приват24”.
Позивач стверджував, що жодну з транзакцій не ініціював, платіжну картку нікому не передавав і конфіденційну інформацію не розголошував. З його рахунку без його відома було здійснено численні списання, включаючи декілька переказів на користь невідомої особи на суми від 1507,54 до 10 250 гривень, поповнення сторонніх мобільних номерів та оформлення без його згоди оплати частинами на суму 33 791,04 гривні.
- перекази на рахунок невідомої особи на загальну суму понад 71 тисячу гривень;
- зарахування внеску “Скарбнички” на 625 гривень;
- поповнення двох сторонніх мобільних номерів по 504 гривні кожен;
- оформлення кредитного договору “оплата частинами” на 35 199 гривень;
- угода про кредитний ліміт у 75 000 гривень за карткою “Універсальна Голд” під 40,8% річних.
Того ж дня чоловік звернувся до відділення банку в Кропивницькому, зателефонував на гарячу лінію 102 та повідомив про втрату контролю над своїм фінансовим телефонним номером. 23 вересня 2024 року він подав заяву до правоохоронних органів, на підставі якої були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом незаконного заволодіння коштами з банківської картки. Клієнт також письмово вимагав від банку розірвати нав’язаний йому кредитний договір, однак фінансова установа відмовила у задоволенні його заяви.
Банк наполягав на відповідальності клієнта
У своїй апеляційній скарзі ПриватБанк стверджував, що клієнт сам сприяв втраті контролю над фінансовим телефоном, оскільки не забезпечив захист номера у мобільного оператора та не перевів його на контрактне обслуговування або паспортну реєстрацію. Банк посилався на лист ПрАТ “Київстар”, згідно з яким номер до 20 вересня 2024 року обслуговувався знеособлено, без укладання письмового договору.
“Всі ці дії та бездіяльність позивача безпосередньо свідчать про те, що він сприяв втраті та неправомірному використанню його фінансового телефону та акаунту Приват24”, – зазначалося в апеляційній скарзі банку.
Фінансова установа також наполягала, що перший дзвінок клієнта 20 вересня о 13:29 не містив ознак офіційного повідомлення про втрату платіжного інструменту, а про факт шахрайства клієнт заявив лише 23 вересня. Крім того, банк вважав, що належним відповідачем мала бути фізична особа – одержувач більшості переказів.
Суд встановив, що 20 вересня 2024 року з 13:05 через застосунок “Мій Київстар” відбувся перехід номера клієнта на контрактне обслуговування, і він був зареєстрований на іншу фізичну особу. Вже о 13:51, після ідентифікації за паспортними даними, у дилерському магазині в Запоріжжі було замінено SIM-картку з тим самим номером. Після цього, з 14:42 до 16:25, з рахунку клієнта було здійснено перекази на загальну суму 75 656,36 гривні, а о 14:05 від його імені було укладено договір на кредитний ліміт у 75 000 гривень.
Що вирішив суд
Апеляційний суд погодився з висновком першої інстанції, що угоду про кредитний ліміт та інші операції в Приват24 ініціювали не позивач, а невстановлені особи шляхом шахрайства. Колегія суддів зазначила, що відповідальність за безпеку електронних платежів покладається на банк, а не на клієнта, якщо не доведено, що останній сам сприяв втраті платіжного інструменту чи облікової інформації.
“Банк не довів, що саме свідомі чи необережні дії або бездіяльність позивача призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації”, – наголосили судді Кропивницького апеляційного суду.
Суд підкреслив, що банк, отримуючи доручення на переказ коштів, мав би звернути увагу на очевидні ознаки підозрілих операцій – повторюваність переказів між одними й тими ж рахунками та високу частоту транзакцій за короткий проміжок часу. За результатами розгляду суд:
- залишив апеляційну скаргу АТ КБ “ПриватБанк” без задоволення;
- залишив без змін рішення Онуфріївського районного суду від 9 жовтня 2025 року;
- підтвердив зобов’язання банку скасувати нараховані відсотки та припинити їх нарахування за кредитним лімітом на рахунку клієнта;
- підтвердив стягнення з банку 5000 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу та 1211,20 гривні на користь держави.
Постанова апеляційного суду набула чинності з моменту її прийняття.
Клієнти банків періодично судяться через шахрайські списання
Раніше “Інформатор” повідомляв, що суд зобов’язав ПриватБанк повернути мешканцю Києва 98 001 гривню, які шахраї зняли з його кредитної картки, визнавши операції несанкціонованими. Також ми інформували, що ПриватБанк відмовився повертати кошти клієнту, у якого шахраї вкрали 122 767 гривень, і це питання стало предметом окремого судового провадження.