ПриватБанк відшкодує клієнту кошти, викрадені зловмисниками
Залізничний районний суд міста Львова 5 серпня зобов’язав ПАТ КБ “ПриватБанк” відновити на рахунках клієнта понад 136 тисяч гривень, які невідома особа списала через додаток “Приват24”. Згідно з версією позивача, шахрай отримав доступ до його облікового запису та здійснив 12 несанкціонованих операцій, проте банк відмовився повертати кошти, стверджуючи, що вхід було здійснено під авторизацією самого клієнта. Подібні спори з ПриватБанком щодо вкрадених коштів українські суди розглядають регулярно. Суд став на бік клієнта банку та наказав установі повернути всі списані суми й скасувати нараховані відсотки та пеню.
Чоловік звернувся до суду з позовом, вимагаючи зобов’язати банк відновити залишок коштів на рахунках та скасувати нараховані відсотки й пеню. У рішенні, опублікованому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зазначено, що 14 травня 2024 року щодо нього були вчинені протиправні дії, внаслідок яких невстановлена особа шляхом несанкціонованого доступу до облікового запису в додатку “Приват24” незаконно заволоділа доступом до банківських рахунків. Загальна сума списаних коштів становила 136 898,27 грн.
Чоловік пояснив, що того дня, перебуваючи на робочому місці, спробував увійти в додаток “Приват24”, але, незважаючи на введення правильного пароля, система видавала помилку через нібито некоректні дані, а після кількох спроб обліковий запис заблокувався. Побоюючись шахрайства, він негайно звернувся до відділення банку і того ж дня подав заяву про повернення коштів, а наступного дня – до поліції із заявою про кримінальне правопорушення.
Позивач наполягав, що не розголошував нікому логін, пароль, ПІН-код, CVV-код чи інші дані карток, не переходив за підозрілими посиланнями, картки не втрачав, а SIM-картку фінансового номера телефону не губив. За його словами:
“Протягом усього часу користування банківською карткою вживав заходів для її збереження, не залишав її без нагляду, не показував іншим людям, використовував виключно за потреби під час оплати покупок чи зняття готівки”, – зазначив позивач у своїй заяві.
ПриватБанк подав відзив, у якому заперечив проти позову. Банк наполягав, що вхід у “Приват24” 14 травня 2024 року о 12:31 відбувся зі зміною пароля з підтвердженням PIN-кодом картки, а перекази коштів здійснено на карту стороннього банку “Схід” саме через систему дистанційного обслуговування клієнта, авторизованого фінансовим номером телефону позивача. Крім того, банк звернув увагу, що частина коштів переказувалася з однієї картки позивача на іншу, що, на його думку, не є типовим для шахрайських дій, а також послався на його дзвінок на гарячу лінію з проханням переказати кошти між власними картками.
Львів’янин відсудив у ПриватБанку майже 137 тис. грн
Суд встановив недоведеність провини клієнта
Суд дослідив матеріали кримінального провадження, відкритого поліцією за заявою потерпілого, відповіді банку та мобільного оператора “Лайфселл”, а також рішення у майже ідентичній справі. З’ясувалося, що:
- 15 травня 2024 року чоловік подав заяву про кримінальне правопорушення до відділу поліції №2 Львівського РУП №2;
- станом на момент розгляду справи досудове розслідування тривало, особу зловмисника не встановлено;
- слідчі отримали тимчасовий доступ до інформації ПАТ “ПриватБанк” і встановили, що кошти перераховані на рахунок банку “Схід”;
- оператор “Лайфселл” повідомив, що не фіксував блокування чи заміну SIM-картки позивача;
- банк надав скріншот повідомлення власної системи безпеки про виявлення нетипового входу до облікового запису клієнта.
Суд наголосив, що саме банк, посилаючись на провину клієнта, зобов’язаний довести це належними доказами, а не будувати заперечення на припущеннях.
“Сам по собі факт здійснення входу до системи “Приват24″ з використанням фінансового номера телефону, зміни пароля чи підтвердження окремих операцій не може безумовно свідчити про те, що такі дії були виконані саме позивачем”, – зазначив суд у рішенні.
Суд також звернув увагу, що навіть внутрішні алгоритми безпеки самого банку зафіксували вхід як нетиповий, проте це не завадило провести серію видаткових операцій.
Окремо суд зауважив, що аналогічний позов дружини цього ж чоловіка до того ж банку щодо повернення коштів, незаконно списаних за схожих обставин, вже задовольняв Сихівський районний суд Львова 12 травня 2025 року. Львівський апеляційний суд 11 лютого 2026 року залишив те рішення без змін.
Що вирішив суд
Суд визнав позов обґрунтованим і задовольнив його повністю. Резолютивна частина рішення передбачає:
- відновлення на банківському рахунку клієнта коштів, списаних 14 травня 2024 року о 12:49, у сумі 2 522,67 грн;
- відновлення коштів, списаних о 12:49, у сумі 6 464,52 грн;
- відновлення двох сум, списаних о 12:50, – 12 568,79 грн та 12 569,83 грн;
- відновлення коштів, списаних о 12:50, у сумі 16 780,82 грн;
- відновлення двох сум, списаних о 12:51, – 16 781,85 грн та 19 277,59 грн;
- відновлення коштів, списаних о 12:53, у сумі 11 682,70 грн;
- відновлення на другому рахунку коштів, списаних о 12:54, у сумі 6 858,12 грн та 11 301,23 грн;
- відновлення коштів, списаних о 12:55, у сумі 11 302,23 грн та 12 207,73 грн;
- зобов’язання банку скасувати відсотки та пеню, нараховані на обох рахунках за період з 14 травня 2024 року до набрання рішенням законної сили.
Крім того, суд стягнув з ПАТ КБ “ПриватБанк” на користь держави судовий збір у розмірі 1403,18 грн, оскільки позивач був звільнений від його сплати. Рішення набирає законної сили після завершення 30-денного строку на апеляційне оскарження до Львівського апеляційного суду.
Скарги на шахрайське списання коштів через ПриватБанк не поодинокі
Раніше Інформатор повідомляв, що апеляційний суд зобов’язав ПриватБанк повернути учаснику бойових дій 12 741 гривню, яку зняли шахраї, підтвердивши висновок про недоведеність провини клієнта банку. Також ми писали, що суд розглядав справу, у якій ПриватБанк не хотів повертати клієнту вкрадені шахраями з рахунку 44 555 гривень, посилаючись на технічні логи входу в систему дистанційного обслуговування, проте суд і в цьому випадку не визнав це достатнім доказом провини самого користувача.