У зв’язку зі спекою та низьким рівнем води в Дунаї, єдина румунська атомна електростанція була змушена зменшити потужність. Один із блоків АЕС був тимчасово виведений з експлуатації. В енергетичному секторі Румунії через нестачу потужностей введено надзвичайний стан.
Бухарест звернувся до сусідніх країн з проханням про допомогу. Україна висловила готовність постачати електроенергію до Румунії в денні години.
Очікується, що співпраця між двома державами у сфері енергетики значно активізується вже цього місяця. Київ зацікавлений у такому партнерстві, особливо напередодні опалювального сезону. Україна готова надавати підтримку Румунії в літні місяці, розраховуючи на взаємність взимку.
Для України надзвичайно важливо наростити потужності імпорту електроенергії з румунської енергетичної системи. Додатково, Бухарест працює над посиленням енергетичної незалежності Молдови, що також є вигідним для України.
Крім того, вже наступного року Румунія має потенціал стати ключовим газовим вузлом для Європи.
Сергій Барбу, журналіст
Додати LB.ua як бажане
джерело в Google
Фото: Bogdan / Wikipedia Атомна електростанція у румунському місті Чернаводе
Розширення міждержавних ЛЕП — ключовий аспект співпраці з Румунією
Україна виявляє значний інтерес до збільшення обсягів імпорту електроенергії. Минулого року країна імпортувала 3 млн МВт-год з країн ЄС. Очікується, що залежність від імпорту зберігатиметься і в прийдешньому опалювальному сезоні. Стає очевидним, що Україна може зіткнутися з труднощами в самостійному покритті пікового споживання, особливо враховуючи потенційні російські атаки. Побудова достатніх потужностей нової генерації до листопада є нереалістичною.
Структура імпорту електроенергії в червні зазнала певних змін. Частка закупівель електроенергії з Румунії збільшилася. Згідно з даними Аналітичного центру DiXi Group, ця країна посіла третє місце, забезпечивши майже 70 тис. МВт-год, що становить приблизно 23 % від загального обсягу імпорту.
Реклама
Румунія значно випередила Польщу, проте все ще поступається Словаччині та Угорщині. Обсяги постачання з угорської енергосистеми приблизно вдвічі перевищують показники з румунського напрямку.
Співпраця з Румунією у сфері електроенергетики є пріоритетною для України. Вже було зроблено перші кроки для розширення технічних можливостей імпорту. Навесні президент Володимир Зеленський здійснив візит до Бухареста, де провів зустріч із Нікушором Даном. Лідери обох держав підписали рамкові угоди у сфері енергетики.
Фото: ОПУ Володимир Зеленський і Нікушор Дан підписали документи між Україною та Румунією про встановлення стратегічного партнерства,співпрацю в енергетичній сфері й спільне виробництво зброї
Планується будівництво нової високовольтної повітряної лінії електропередач між Чернівцями та Сучавою. Незабаром також має бути введена в експлуатацію ще одна ЛЕП – Порубне – Сірет, яка розташована на Буковині.
Проте, співпраця з Румунією не повинна обмежуватися лише західними регіонами. Для України критично важливо посилити енергетичну інфраструктуру Одещини, яка є однією з найбільш проблемних областей з точки зору електропостачання (особливо її південна частина).
На даний момент головною перешкодою для розширення співпраці є обмежена пропускна здатність міждержавних перетинів. Наразі вона становить близько 400 МВт, тоді як потреба оцінюється приблизно втричі вище.
«Новий міжз’єднувальний елемент із Румунією є особливо важливим для забезпечення енергопостачання південних регіонів. Однак, у ширшому контексті, до повномасштабної війни Україна розглядала себе як значного потенційного експортера електроенергії до країн ЄС», — коментує Богдан Серебренніков, заступник директора з досліджень DiXi Group.
Таким чином, нова лінія електропередач могла б не тільки посилити імпорт електроенергії з Румунії. Після завершення бойових дій та відновлення української енергетики, вона могла б стати важливим експортним маршрутом: від Південноукраїнської АЕС, через Арциз, і до румунського міста Ісакча.
Реклама
Україна та Румунія є членами Європейської мережі операторів систем передачі ENTSO-E. В рамках цієї організації країни узгоджують так звані проєкти, що становлять взаємний інтерес. Будівництво нових міждержавних ЛЕП вимагає ретельної координації. Енергетична система континенту є цілісною і не терпить анархії.
Фото: revistabiz.ro Лінії електропередач, Румунія
Наразі не заплановано проєктів, які б суттєво збільшили потужності для передачі електроенергії між Україною та Румунією на південному напрямку. Причина очевидна — постійні російські атаки.
Однак робота триває: оператори енергосистем України та Румунії активно розробляють технічні плани, що потребує значних часових та ресурсних витрат.
Вже у серпні цей процес може прискоритися.
Європу знову охопила аномальна спека, і Румунія не є винятком. Високі температури не тільки збільшують споживання електроенергії, але й негативно впливають на її генерацію.
Так, румунському оператору енергосистеми довелося зупинити один реактор на атомній електростанції в Чернаводі: причиною стала нестача води в Дунаї, річка сильно обміліла — через це в енергетиці країни було оголошено надзвичайний стан. Румунія звернулася по допомогу до сусідніх держав, зокрема до України.
Справа в тому, що у спекотні періоди українська енергосистема має надлишок потужностей, тобто виробляє більше електроенергії, ніж споживається, що дозволяє Україні експортувати її сусідам без шкоди для вітчизняних споживачів.
«У межах нашого стратегічного партнерства, в травні президенти домовилися про будівництво високовольтної лінії електропередачі 400 кВ між нашими країнами, і сьогодні ми бачимо ще один приклад користі від інтеграції енергетичних мереж як Румунії, так і України, а також ринків ЄС, оскільки енергетика, безсумнівно, є життєво важливим елементом наших економік і безпосередньо впливає на витрати та якість життя громадян», — зазначила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цой у своїх публікаціях у соціальних мережах.
Реклама
Зміцнення енергосистеми Молдови сприятиме енергетичній безпеці України наступної зими
Молдова значною мірою залежить від постачання електроенергії з Румунії. Завдяки імпорту Кишинів задовольняє до 70 % своїх потреб у електроенергії. Внутрішнього виробництва в країні недостатньо, особливо в зимовий період, коли сонячні електростанції працюють на мінімальних показниках генерації.
Імпорт електроенергії з України є спорадичним і можливий лише в періоди надлишку потужностей української енергосистеми.
Правобережна Молдова більше не закуповує електроенергію в окупованому Придністров’ї. Колись районна державна електростанція в цьому регіоні була основним джерелом генерації для країни.
Молдова має кілька ліній електропередач, що з’єднують її енергосистему з румунською. Більшість з них є малопотужними (110 кВ) і проходять через річку Прут, основна ж лінія розташована на півдні країни.
Високовольтна лінія Ісакча — Вулканешти на 400 кВ є основним каналом постачання румунської електроенергії. Однак, водночас, це є слабкою ланкою в енергетичній системі Молдови.
Перш ніж досягти молдовської території, ця лінія кілька разів проходить через Україну. Кремль добре усвідомлює це і неодноразово переривав її роботу. Востаннє це сталося наприкінці березня, коли Молдова опинилася на межі введення графіків аварійних відключень. Саме тому Кишинів розглядає можливість будівництва нової високовольтної ЛЕП.
«Нам потрібні додаткові лінії, наявних вже недостатньо, існують обмеження щодо імпорту. До речі, ця квота виділяється Молдові спільно з Україною, ми її ділимо. Зараз завершується тендер на будівництво північного з’єднання Бельці — Сучава. Його побудують протягом двох років, і це значно покращить нашу ситуацію, потужність лінії становитиме до 400 кВ, що є суттєвим показником», — зазначає Серджіу Тофілат, експерт з енергетики організації Watchdog.md.
Фото: ipn.md Серджіу Тофілат
Єдиний ліміт імпорту електроенергії з ЄС для двох країн становить 2.45 ГВт, при цьому на Молдову припадає лише близько 20 % цієї квоти. Тому Україна також зацікавлена в поглибленні співпраці Молдови з Бухарестом.
Реклама
Будь-яка серйозна аварія в Молдові може суттєво вплинути на енергосистему України, спричинивши відключення електроенергії для сотень тисяч споживачів.
Паралельно Молдова завершує модернізацію існуючої головної лінії імпорту з Румунії. Ця ЛЕП починається в румунській Ісакчі, проходить через Україну і далі прямує територією самопроголошеного Придністров’я.
Тобто, перш ніж електроенергія потрапить, наприклад, до Кишинева, вона проходить через Молдовську ДРЕС — об’єкт, що повністю контролюється росіянами.
«Ми зможемо обійти цей регіон, який створює вразливість у нашій енергетичній системі. Так ми готуємося до наступного зимового сезону», — повідомив LB.ua міністр енергетики Молдови Дорін Жунгієту.
Вже до кінця літа електроенергія до Кишинева має надходити коротшим маршрутом (в обхід Придністровського регіону): від румунської Ісакчі — до станції у Вулканештах і далі безпосередньо до молдовської столиці. Цей проєкт фінансується Світовим банком.
Фото: point.md Міністр енергетики Молдови Дорін Жунгієту на електропідстанції у Вулканештах
Підстанція у Вулканештах вже встановлена. Лінія проходить тестування і мала бути запущена минулого місяця.
«Проросійські сили в Молдові намагаються спекулювати цим, стверджуючи, що нічого не вийде. Я запевняю вас — ми на фінішній прямій. Виникли певні труднощі з трансформатором поблизу Кишинева», — пояснив Серджіу Тофілат.
Румунія трансформується у великий газовий центр Європи
Компанії OMV Petrom та Romgaz встановили газову платформу в Чорному морі. Румунія розпочала фінальну фазу реалізації масштабного енергетичного проєкту Neptun Deep. Йдеться про видобуток газу з надзвичайно великого морського родовища в межах Європейського Союзу. Запаси оцінюються в 100 мільярдів кубометрів.
Проєкт планується запустити вже наступного року. У разі успіху, Румунія подвоїть обсяги видобутку і стане значним експортером газу. Це відбувається на тлі повного відмови ЄС від російського газу з наступного року.
Німеччина, Молдова та Словаччина вже ведуть переговори з Румунією. Neptun Deep — це проєкт компанії OMV Petrom, контрольний пакет якої належить австрійському бізнесу та румунському державному підприємству Romgaz.
Реклама
Фото: nwegroup.no Проєкт Neptun Deep
Компанії прокладають трубопровід довжиною 160 км: від морського родовища до узбережжя, де наразі будується станція для вимірювання газу. Проєкт Neptun Deep передбачає буріння шести глибоководних свердловин. Платформи для них будуються в Індонезії та Італії. Обладнання має бути доставлено до Чорного моря до кінця поточного року.
«Neptun Deep є стратегічним проєктом для Румунії, який сприятиме забезпеченню енергетичної безпеки країни та зменшить залежність від імпорту», — наголошує Христина Вершер, генеральна директорка нафтогазової компанії OMV Petrom.
Україна також зацікавлена в успішній реалізації нового газового проєкту. По-перше, румунське паливо може стати прийнятною альтернативою російському. Це має очевидні економічні переваги для покупців з ЄС, враховуючи відносно невисокі транспортні витрати.
По-друге, Україна залишається імпортером газу: країна щороку закуповує за кордоном 4–6 млрд кубометрів.
По-третє, наша країна в перспективі також планує розробляти шельф Чорного моря. Наприклад, у 2020 році Нафтогаз проводив активні консультації з румунсько-австрійською компанією OMV Petrom щодо розвідки та розробки чорноморських газових родовищ. Це було одним з ключових елементів енергетичної стратегії України, яка зазнала кардинальних змін після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.
Реклама