Напади на автозаправні станції – наслідки для українських регіонів
Росія планомірно атакує українські АЗС. У деяких місцевостях через удари цілі ділянки доріг залишилися без працюючих заправок, однак загального браку пального в Україні не спостерігається. Найбільше зазнала ударів Дніпропетровська область.
Масштаб російської кампанії добре видно у даних “Економічної правди”, яка провела аналіз статистики Centre for Information Resilience (CIR) – організації, що збирає геолокаційні підтвердження влучань по станціях. У червні було зафіксовано рекордну кількість нападів – понад 60, у липні темп був майже аналогічним, а в серпні, ймовірно, не зменшиться.
З березня 2022 року зареєстровано 297 влучань у 236 локаціях. У компанії WOG підрахували, що повна відбудова однієї станції обходиться у 50-70 млн грн. Лідер за загальною кількістю – Дніпропетровщина з 60 нападами, за нею йдуть Донеччина та Харківщина. Переважна більшість нападів припадає на шість прифронтових та прикордонних областей.
З огляду на те, що в країні функціонує близько 8 тис. АЗС, наразі уражено 3% усіх станцій. Нацбанк у своєму останньому інфляційному звіті оцінив частку пошкоджених АЗС у 4% і додав, що втрачені продажі компенсуються станціями у тилових регіонах. Проте для окремих районів це доволі серйозна проблема. У Нікопольському районі атаки зачепили 59% активних станцій, на Сумщині – понад чверть мережі. Високі відсотки знищених або пошкоджених АЗС також зафіксовані у Краматорському, Богодухівському та Херсонському районах.
Повторний удар по станції не створює альтернатив поблизу. Саме тому окрема траса може залишитися без пального, хоча загальнонаціональна статистика не вказує на дефіцит. Один із депутатів Харківської облради повідомляв, що на відрізку дороги від Харкова до Полтави не залишилося жодної функціонуючої заправки, а загалом по області він нарахував понад 80 зруйнованих станцій. Оскільки ця оцінка включає як знищені, так і тимчасово закриті об’єкти, цифри дещо перевищують показники CIR, який враховує лише підтверджені геолокаційні влучання.
Динаміка атак на АЗС, джерело: Centre for Information Resilience (база містить лише підтверджені випадки)
Ціни на пальне підвищуються не виключно через напади
Окрім нестачі, одним із ймовірних наслідків російської кампанії проти АЗС є зростання вартості. Однак на даний момент суттєвого цінового розриву у прифронтових регіонах не спостерігається. З травня бензин А-95 по всій країні подорожчав на 10%, а в Сумській та Харківській областях – на 11,6-12%. Винятком є Донецька область, де літр дизельного палива коштує близько 100 грн.
Різке зростання цін в останні тижні – дизель подорожчав понад 15 грн за літр, бензин – понад 6 грн – зумовлене іншими факторами: ускладненням морської логістики, обмілінням Дунаю, дефіцитом дизельного палива в Євросоюзі та сезонним попитом з боку аграріїв. Напади на заправки у цьому переліку є лише одним із елементів.
Мережі наразі перебудовують свою діяльність. WOG тимчасово припиняє роботу деяких станцій у небезпечних зонах у нічний час та зупиняє обслуговування під час повітряних тривог. “Укрнафта” закуповує сто вантажівок для транспортування пального, аби прискорити переміщення ресурсів між регіонами. Група “Нафтогаз” у 2026 році втратила 37 заправних комплексів.
У Тростянці на Сумщині розпочали реалізацію пального з бензовозів – модель, яку експерти галузі пропонують офіційно дозволити для всієї прифронтової смуги. Уряд наполягає на відсутності загальнонаціонального дефіциту і паралельно веде діалог із бізнесом щодо захисту станцій та розробки механізмів страхування воєнних ризиків. Частина заходів залишається нерозкритою з міркувань безпеки.
Заправки продовжують зазнавати ударів
Раніше “Інформатор” повідомляв, що на Полтавщині російські дрони здійснили атаку на АЗС, промисловий об’єкт та приватний житловий будинок. Рятувальники проводили роботи з ліквідації наслідків займань, що виникли внаслідок нападу.
Також ми інформували, що експерти ринку надали прогноз цін на пальне на серпень, пояснивши, чого очікувати українцям на АЗС протягом найближчого тижня через сукупність логістичних та сезонних факторів.