Житловий ринок неспішно набирає обертів

class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>

Данило Гетманцев поділився аналізом останнього звіту НБУ стосовно фінансової стабільності.

Згідно з даними НБУ, попит, особливо на вторинному ринку (готові помешкання), поступово відновлюється, тоді як на первинному ринку спостерігається застій:

На вторинному ринку за 11 місяців 2024 року нотаріусами було засвідчено на 14% більше операцій, ніж за аналогічний період минулого року. Однак, обсяг угод досяг лише 70% від показника, що фіксувався до повномасштабного вторгнення.
Приблизно 60% операцій у перші три квартали 2024 року стосувалися придбання квартир, решта – індивідуальних будинків (у 2021 році це співвідношення було 67% до 33%).
Як і до війни, найвищим попитом на вторинному ринку користуються невеликі, а отже, дешевші житлові приміщення. Медіанна площа придбаних квартир становить 48 кв. м (як у загальнонаціональному масштабі, так і в Києві), будинків – 71 кв. м.
Більшість угод – це купівля житла, зведеного понад 35 років тому, лише чверть операцій стосується придбання житла віком до 15 років.
Переважна частина угод на вторинному ринку здійснювалася для придбання нерухомості за межами обласних центрів – 78% операцій. На столицю припадає ще 10% угод. Серед обласних центрів більшою привабливістю відзначається житло в західних регіонах країни.
Придбання нерухомості на первинному ринку через вищі ризики користується обмеженим попитом. За даними дослідження агентства ЛУН, на початку 2024 року кількість угод купівлі-продажу на первинному ринку майже не змінилася порівняно з попереднім роком і не перевищувала п’ятої частини довоєнного рівня.
У першому півріччі 5% угод здійснювалися із залученням іпотечного кредитування, але надалі ця частка зменшилася до 4%, що є співставним з показниками 2021 року. Майже половину всіх кредитів від початку року банки видали на об’єкти в Києві та Київській області. Зменшення ролі іпотеки пояснюється уповільненням програми “єОселя” через зміни в її дизайні та обмеженість фінансових ресурсів.
Зведення нового житла відбувається досить повільно: у західних регіонах частіше розпочинають нові об’єкти, тоді як у столиці лише завершують будівництво вже розпочатих комплексів. Будівництво триває зі значними затримками через брак ресурсів, зокрема робочої сили. За даними ЛУН, кількість незавершених житлових комплексів у продажу в Україні зросла на 10% з початку року.
Динаміка цін на нерухомість на вторинному ринку корелює зі зміною обмінного курсу та є невиразною. Вартість квадратного метра в доларовому еквіваленті у столиці та на заході України переважно стабільна, а в інших регіонах навіть спостерігається зниження.
Вартість житла на первинному ринку зростає більш активно, ніж на вторинному. Ціни переважно зростають у західних регіонах, де відзначається вища активність будівництва та попиту.
За останні пів року оренда подорожчала співмірно з вартістю житла. Показник “ціна до оренди” (вартість придбання квартири відносно річної орендної плати) у Києві залишався на рівні 10х. Це приблизно відповідає довгостроковому середньому показнику та свідчить про те, що придбання житла є вигідною альтернативою оренді.
Зважаючи на зростання доходів, цінові умови придбання житла зараз є більш сприятливими, ніж до війни. Показник “ціна до доходу” (вартість придбання квартири відносно річного доходу) повернувся до історичних мінімумів кінця 2021 року. В середньому на придбання 70 кв. м житла у Києві родина з 1.1 працевлаштованим витрачає еквівалент свого 10-річного доходу. Проте безпекові ризики стримують від придбання житла.