Геннадій Боголюбов – головний акціонер страхової компанії Інгосстрах з Дніпра
Вищий Суд остаточно відхилив вимогу акціонера дніпровської страхової компанії “Інгосстрах” Олександра Іртюго щодо права оскаржувати відкриття процедури банкрутства підприємства. Апеляційну скаргу Іртюго судді розглянули у письмовому порядку 27 квітня 2026 року. Підсумком стало повне відхилення: постанова апеляційного суду про припинення провадження залишилася чинною. Водночас НАБУ та САП звинувачують екс-очільника ПриватБанку Олександра Дубілета та його колишнього заступника Володимира Яценка у незаконному виведенні понад 136 мільйонів гривень з банку за посередництва “Інгосстраху”.
Справа щодо банкрутства страхової компанії розпочалася у червні 2025 року, коли Господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження про банкрутство ПрАТ “Страхова компанія “Інгосстрах” на підставі заяви ТОВ “Барельєф-Дніпро”. Кредитор заявив вимогу до страховика щодо основної заборгованості у розмірі 90 мільйонів гривень. Це зазначено у постанові, опублікованій у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Тоді ж суд запровадив мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном на термін 170 днів.
Як раніше повідомляв “Інформатор”, причиною банкрутства стала покупка “Інгосстрахом” будівлі Англійського клубу (Будинку офіцерів) у місті Дніпро на вулиці Воскресенській, 3. У 2025 році “Інгосстрах” придбав цю будівлю у компанії “Барельєф-Дніпро” за майже 112 мільйонів гривень, переоформивши її на себе через нотаріуса Віталія Вербу. Проте “Барельєф-Дніпро” не отримала 90 мільйонів гривень за цю нерухомість. Це спричинило початок процедури банкрутства “Інгосстраху”.
Втім, як зауважує телеграм-канал “Нерухомість ІНФО”, до цього “Барельєф-Дніпро” та інша компанія, у якої вона згодом викупила частину будівлі, сплатили за “Англійський клуб” на аукціонах лише близько 13 мільйонів гривень. Тому виникає запитання щодо доцільності викупу цієї нерухомості “Інгосстрахом” у 9 разів дорожче — за 112 мільйонів гривень. Особливо враховуючи, що ще у 2023 році НБУ позбавив “Інгосстрах” ліцензії на здійснення страхової діяльності. Це дає підстави припускати (але не стверджувати), що банкрутство було сплановано заздалегідь.
Будівля “Англійського клубу” у Дніпрі. Фото з місцевих ЗМІ
Олександр Іртюго є власником 6 912 599 акцій компанії, що становить 7,8552% статутного капіталу. Він подав апеляційну скаргу, стверджуючи, що суд першої інстанції помилково відкрив провадження про банкрутство і не врахував докази існування спору про право. Центральний апеляційний господарський суд у січні 2026 року припинив це провадження: постанова про відкриття банкрутства не стосувалась безпосередньо прав чи інтересів заявника, а статус акціонера сам по собі не надає права оскаржувати такі рішення.
Верховний Суд підтримав цей висновок. Колегія суддів під керівництвом Володимира Погребняка, за участю Олега Васьковського та Костянтина Огородніка, вказала: відкриття провадження у справі про банкрутство може впливати на невизначене коло осіб – акціонерів, контрагентів, банків, – але це не є підставою для оскарження всупереч Кодексу України з процедур банкрутства. Для отримання права голосу у справі, акціонери боржника повинні спочатку обрати уповноважену особу на загальних зборах, і тільки тоді ця особа набуває процесуального статусу учасника провадження.
Чому “Інгосстрах” опинився у центрі скандалу з ПриватБанком
Страховик є учасником справи щодо виведення коштів з банку. За даними НАБУ, у грудні 2016 року – за день до визнання ПриватБанку неплатоспроможним – підозрювані топ-менеджери банку на підставі сфальсифікованих документів здійснили виплату цій компанії 136,89 млн грн. У справі фігурують колишній голова правління Олександр Дубілет, його заступник Володимир Яценко та колишня керівниця одного з департаментів Олена Бичихіна, яка водночас обіймала посаду першої заступниці голови правління “Інгосстраху”.
Колишній голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет
У серпні 2021 року “Інгосстрах” несподівано повернув ці майже 137 мільйонів гривень ПриватБанку без зазначення причин. Проте кримінальна справа так просто не завершується. На думку слідства, це було зроблено з метою приховати факт злочину.
Національний банк визнав “Інгосстрах” пов’язаною компанією з колишніми власниками ПриватБанку. За відомостями слідства, де-факто співвласниками страховика були Олександр Дубілет, Володимир Яценко, Людмила Шмальченко та інші посадовці банку. Однак свої частки вони оформили на сторонніх осіб. Колишній співвласник ПриватБанку, мільярдер з Дніпра Геннадій Боголюбов володіє найбільшою часткою – 31,4% у страховій компанії “Інгосстрах”, як зазначено у реєстрі.
Нині один з акціонерів цього страховика – Іртюго – намагався процесуально заблокувати банкрутство компанії, проте у всіх трьох інстанціях йому було відмовлено. Деякі ЗМІ навіть вказують на Іртюго як на довірену особу Боголюбова, проте жодних підтверджень цьому немає.
Справа ПриватБанку – досі у судах
Страховик став одним з інструментів масштабного виведення коштів з ПриватБанку. Визнання “Інгосстраху” банкрутом у Дніпрі стало логічним завершенням для структури, через яку, як вважає слідство, було виведено сотні мільйонів. Паралельно тривають кримінальні провадження проти безпосередніх учасників схеми. Кримінальне провадження загалом не було закрите.
Олександр Дубілет є підозрюваним у двох масштабних справах – про розтрату 8,4 мільярда гривень та 9,2 мільярда гривень (де підозрюваним також є Ігор Коломойський). Нещодавно суд частково звільнив колишнього очільника ПриватБанку від відповідальності у справі про розкрадання 8,4 мільярда гривень з банку. Крім того, Офіс Генерального прокурора розпочав вивчення матеріалів справи Високого суду Лондона, згідно з якими колишній топ-менеджмент ПриватБанку (включно з Олександром Дубілетом, його заступниками Володимиром Яценком та Тимуром Новіковим) сприяв виведенню Коломойським та Боголюбовим з банку коштів шляхом надання шахрайських кредитів на майже 2 мільярди доларів, які згодом не були повернуті до банку.