Українець, якого мобілізували, відмовився від використання зброї – рішення суду

вирок непокора мобілізований

Феміда

Військовослужбовець, якого мобілізували на Чернігівщині, отримав реальний термін позбавлення волі за публічну відмову пройти базовий вишкіл та виконувати службові зобов’язання. Козелецький районний суд ухвалив рішення у червні 2026 року, одночасно за двома статтями Кримінального кодексу. Під час шикування чоловік в присутності офіцерів та особового складу чітко заявив про невиконання наказу командира. Суд не виявив обставин для пом’якшення покарання та призначив реальне ув’язнення.

Мобілізовані

Мобілізовані

Згідно з матеріалами справи, чоловіка мобілізували до лав ЗСУ у вересні 2025 року та призначили курсантом навчального батальйону. Деталі справи викладені у вироку, опублікованому в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Командир частини видав розпорядження про проходження базової загальновійськової підготовки у період з 28 жовтня по 18 грудня 2025 року. Військовослужбовець, якому було зачитано наказ під час строю, відкрито висловив відмову його виконувати, перед командирами та товаришами по службі.

Обвинувачений у ході судового засідання своєї вини не визнав. Як зазначив сам підсудний:

“Базову загальновійськову підготовку проходити не відмовлявся. Військову форму не носив, оскільки її не видавали. Отримував фінансове забезпечення у розмірі 1500 гривень щомісяця, дотримувався правил та брав участь у будівельних роботах. Маю намір виконувати військовий обов’язок. Перебував на медичному обліку, маю стан здоров’я, що потребує уваги.”

Однак, суд визнав ці твердження необґрунтованими та не підтвердженими. Ключовим доказом став відеозапис від 28 жовтня 2025 року, на якому зафіксовано момент оголошення наказу та відмову солдата. Крім того, військово-лікарська комісія тричі (у вересні та грудні 2025-го, і в червні 2026-го) визнала чоловіка придатним до проходження військової служби. Жодних скарг щодо стану здоров’я під час оголошення наказу від нього не надходило.

Що було встановлено судом щодо скоєних злочинів

Суд кваліфікував два окремі кримінальні правопорушення. Перше стосувалося прямої відмови виконати наказ командира – так звана непокора, передбачена частиною 4 статті 402 КК України. Друге охоплювало ширший період: з моменту прибуття до підрозділу 24 вересня по 28 жовтня 2025 року включно, чоловік ухилявся від виконання всього комплексу службових обов’язків:

  • проходження курсу базової загальновійськової та професійної підготовки;
  • носіння військової уніформи;
  • дотримання правил військової етики та військового привітання;
  • використання зброї та здійснення стрільб;
  • дотримання внутрішнього розпорядку дня.

Це було кваліфіковано як ухилення від виконання обов’язків військової служби в умовах воєнного стану за частиною 4 статті 409 КК України. Суд наголосив, що такі дії, навіть якщо вони безпосередньо не спричинили тяжких наслідків, стали передумовою зниження боєздатності підрозділу та підривають авторитет військового керівництва.

Покарання було призначено окремо за кожним епізодом: за непокору – 5 років 3 місяці позбавлення волі, за ухилення від служби – 5 років. Згідно з правилом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточний термін склав 5 років і 3 місяці. Відлік строку суд розпочав з 28 жовтня 2025 року – дати фактичного затримання. При цьому з обвинувачення було виключено окремий епізод про відмову від складання Військової присяги: чоловік вже складав присягу під час строкової служби у 2012 році, тому повторне складання законом не передбачено.

Непокора в умовах воєнного стану – найсуворіша категорія

Стаття 402 Кримінального кодексу визначає відкриту відмову виконати наказ начальника як самостійний злочин. Четверта частина цієї статті встановлює відповідальність за непокору в умовах воєнного стану, і саме за нею суди наразі кваліфікують усі подібні випадки. Передбачена санкція – від п’яти до десяти років позбавлення волі – є найсуворішою серед усіх частин статті.

Непокора посідає третє місце за кількістю засуджених серед військових кримінальних правопорушень, поступаючись самовільному залишенню частини та випереджаючи дезертирство. За динамікою ж стаття 402 КК випереджає всі інші: за рік кількість справ, розглянутих судами, зросла більш ніж у чотири рази. Це свідчить про системний характер проблеми з дотриманням дисципліни в умовах тривалої мобілізації.

Базовий вишкіл мобілізованих – обов’язковий компонент служби

З липня 2025 року в усіх навчальних центрах, що здійснюють підготовку мобілізаційного резерву ЗСУ, впроваджено шосту редакцію програми базової загальновійськової підготовки (БЗВП). Тривалість курсу у шостій редакції збільшена до 51 доби, порівняно з попередніми 1,5 місяцями, для забезпечення більш якісної підготовки з урахуванням досвіду бойових дій. БЗВП являє собою комплекс навчальних заходів, спрямованих на формування базових військових знань та навичок у військовослужбовців рядового складу.

Якщо мобілізована особа не має попереднього досвіду військової служби, після призову її обов’язково направляють на курс БЗВП. Особи, які мають досвід служби, також проходять підготовку, але безпосередньо у військовій частині, до якої вони були розподілені за результатами мобілізаційних заходів. Проходження БЗВП є невід’ємною частиною військового обов’язку, і відмова від нього тягне за собою кримінальну відповідальність.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *