Голова служби фінансового моніторингу Філіп Пронін
Державна служба фінансового моніторингу контролює придбання елітних авто та нерухомості через мережу банківських установ. Клієнти, які вносять готівку частинами у різних фінансових організаціях, потрапляють у сферу інтересів служби. Раніше журналісти вже досліджували, як функціонує фінансовий моніторинг та за якими причинами банки заморожують рахунки. Тепер голова служби Філіп Пронін деталізував конкретні методики виявлення шахрайських схем – від повторного використання одного й того ж документа до придбання шостого автомобіля без підтвердження статків.
Банківські картки Фото: Інформатор
Детальна інформація про виявлені схеми та принципи роботи служби викладена у розширеному інтерв’ю виданню Телеграф. Згідно з наданими даними, банки залишаються головним джерелом відомостей для служби. Хоча ріелтори та автодилери також передають дані, банківські відомості становлять найбільший обсяг. У період з 2025 року по травень 2026 року, в межах 589 підготовлених матеріалів, служба виділила підозрілих операцій на суму понад 32 млрд грн і передала їх до правоохоронних органів.
Як зазначив Філіп Пронін, голова Державної служби фінансового моніторингу України:
Загальна кількість банків поступово зменшується – в Україні залишилося 59 фінансових установ. Якщо розглядати ці справи, то інформацію для них було отримано приблизно від 75% діючих банків. А якщо враховувати й інші випадки, то співпраця охоплює всі 100% банків.
Пронін навів два конкретних приклади шахрайських схем, які привернули увагу служби:
- Особа, яка не мала підтверджених відповідних доходів, придбала шостий автомобіль вартістю 10 мільйонів гривень. Загальна вартість її автопарку перевищила 35 мільйонів гривень. Готівкові кошти вносилися через чотири різні банки.
- Інша особа придбала авто за 16 мільйонів гривень, розділивши оплату на частини: спочатку по 2 мільйони гривень через п’ять банків, а решту суми – ще через два інші. Ризикований підхід цих банків дозволив провести операції без повного пакету необхідних документів.
Служба ідентифікує особу за її податковим номером, потім надсилає запити до банків та перевіряє, які документи були надані клієнтом. У другому випадку з’ясувалося, що клієнт подав одну й ту саму довідку про доходи до всіх фінансових установ.
Як банки визначають ризикові операції
Держфінмоніторинг не нав’язує банкам, які операції вважати ризикованими. Кожна фінансова установа самостійно розробляє такий підхід у своїх внутрішніх системах. Служба отримує вже відфільтровану інформацію через “призму первинного суб’єкта фінансового моніторингу” і за необхідності запитує додаткові відомості стосовно конкретних клієнтів. Якщо Національний банк виявляє порушення в системі банківського виявлення ризиків, він рекомендує внести відповідні зміни.
Окремим показником ризику для служби є внесення готівки через різні банки з повторним використанням однакових документів, що підтверджують доходи. Пронін підкреслює: коли вартість покупки не відповідає офіційним доходам, питання походження коштів стає обов’язковим до розгляду.
Довідка може підтверджувати лише одну конкретну операцію. В рамках фінансової розвідки аналізується повна картина: суми, періодичність, зв’язки між транзакціями та реальне походження коштів, а не окремий аспект діяльності.
Що змінилося у фінмоніторингу у 2026 році
Банки вимагають документи або блокують рахунки не безпідставно, а згідно з внутрішньою системою комплаєнсу. Кожна фінансова установа зобов’язана виявляти підозрілі транзакції та інформувати про них державні органи. Причинами для перевірки можуть стати незвичні перекази, непрозоре джерело походження грошей або нетипова фінансова активність.
Банк має право тимчасово обмежити доступ до рахунку до завершення перевірки. Для розблокування зазвичай необхідно підтвердити джерело коштів. Фінансовий моніторинг у 2026 році перетворюється з епізодичної перевірки на систему постійного контролю.
Обсяг операцій під наглядом буде збільшуватися, а банки ставатимуть менш охочими брати на себе ризики своїх клієнтів. За таких умов найвигіднішою позицією є не уникнення системи, а інтеграція в неї. Про нові правила фінмоніторингу 2026 року та пов’язані з ними ризики для фізичних осіб та бізнесу детально розповідають адвокати у матеріалі Інформатора.