Хто отримує прибуток від агроекспорту України – аналіз та ілюстрації від YouControl
Агропродовольчий сектор став джерелом 56,1% усіх експортних доходів України у 2025 році, що склало 22,5 мільярда доларів. Раніше видання “Інформатор” вже висвітлювало, які юридичні особи перебувають під санкціями РНБО, спираючись на дані дослідження YouControl. Наразі аналітики зосередилися на структурі агроринку та виявили, що за багатомільярдними грошовими потоками стоять конкретні компанії та регіони реєстрації, які розподілені вкрай нерівномірно.
Аналіз охоплює п’ять ключових товарних категорій: олію соняшнику, кукурудзу, пшеницю, соєві боби та м’ясо птиці. Вибірки компаній-агроекспортерів було сформовано в аналітичній системі YC.Market за відповідними кодами УКТ ЗЕД наприкінці квітня – на початку травня 2026 року. Суми експорту представлені у вигляді діапазонів “від – до”, враховуючи специфіку аналітичної платформи.
Кукурудза привабила найбільшу кількість учасників, олія – високу концентрацію
Кукурудза демонструє найбільшу кількість експортерів серед п’яти досліджених категорій – 627 компаній. Це на 7,5% більше, ніж у вибірці за пшеницею, та у 2,4 рази більше, ніж за соняшниковою олією. Дванадцять провідних експортерів кукурудзи мають сукупний обсяг у межах 44-49,5 млрд грн, тоді як загальний показник вибірки становить 99,8-117,8 млрд грн. Лідерство утримують “КЕРНЕЛ-ТРЕЙД” та “ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА”, кожна з яких експортувала на суму 6,5-7 млрд грн.
Компанії-експортери кукурудзи за регіонами
Регіони з найбільшою концентрацією компаній-експортерів кукурудзи: м. Київ (102 компанії, 16,3% вибірки), Чернігівська область (65 компаній), Вінницька область (57 компаній), Київська область (53 компанії). Перші чотири регіони спільно акумулюють 44,2% вибірки. Водночас, щодо обсягу експорту, картина суттєво відрізняється від розподілу за кількістю: на київські компанії припадає 41,5-48 млрд грн.
Пшениця представлена 583 компаніями-експортерами. Одинадцять провідних гравців контролюють 45-50,5 млрд грн із загального обсягу вибірки 94,1-111,5 млрд грн, що вказує на значну роль великих трейдерів. Першим за обсягом виторгу є “ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА” (7,5-8 млрд грн), другим – “КЕРНЕЛ-ТРЕЙД” (7-7,5 млрд грн). За кількістю представників лідирують м. Київ (69 компаній, 11,8%) та Одеська область (64 компанії, 11%). Однак, за обсягом зовнішніх поставок, столиця значно випереджає – 43,9-50,9 млрд грн.
Компанії-експортери пшениці за регіонами
У сегменті соняшникової олії зареєстровано лише 259 компаній-експортерів, проте саме тут спостерігається найвища концентрація серед масових товарних груп. Топ-11 учасників сумарно демонструють показник 103-108,5 млрд грн із загальних 154,7-174,2 млрд грн по вибірці. Беззаперечним лідером є “КЕРНЕЛ-ТРЕЙД” з показником 44-44,5 млрд грн. Найбільша кількість компаній зареєстрована у Дніпропетровській області (40 компаній, 15,4%), проте за обсягом реалізації лідирує Київ – 77,9-81,2 млрд грн.
Повний список топ-11 експортерів соняшникової олії:
- “КЕРНЕЛ-ТРЕЙД” (м. Київ) – 44-44,5 млрд грн
- ДП “САНТРЕЙД” (м. Київ) – 20-20,5 млрд грн
- ПП “ОЛІЯР” (Львівська обл.) – 6,5-7 млрд грн
- “АДМ ЮКРЕЙН” (м. Київ) – 6-6,5 млрд грн
- “СОЛЕО” (Одеська обл.) – 5,5-6 млрд грн
- “ДЕЛЬТА ВІЛМАР УКРАЇНА” (Одеська обл.) – 5-5,5 млрд грн
- “НІЖИНСЬКИЙ ЖИРКОМБІНАТ” (Чернігівська обл.) – 4,5-5 млрд грн
- “ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА” (Вінницька обл.) – 3-3,5 млрд грн
- “ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО” (Дніпропетровська обл.) – 3-3,5 млрд грн
- “УКРОЛІЯ” (Полтавська обл.) – 3-3,5 млрд грн
- “ГРАДОЛІЯ РАФІНАЦІЯ” (Кіровоградська обл.) – 2,5-3 млрд грн
Соєві боби охоплюють 421 компанію-експортера і характеризуються більш широким регіональним розподілом. Топ-11 компаній акумулюють 16,7-20,4 млрд грн із загального обсягу вибірки 37,3-44,8 млрд грн. Найбільші за виторгом – “АГРО ФОНД” (Волинська обл.) та “ЗАХІДНИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ” (Тернопільська обл.), кожна з показником 3-3,5 млрд грн. На київські компанії припадає 9,4-11,3 млрд грн.
Компанії-експортери соєвих бобів за регіонами
М’ясо птиці виявилося найменш диверсифікованим ринком із залежністю від лідерів
М’ясо птиці є найбільш концентрованим сегментом: у вибірці представлено лише 25 компаній-експортерів. Три провідні компанії разом забезпечують 26,5-28 млрд грн із загального обсягу 32,1-34,9 млрд грн. Перші дванадцять учасників охоплюють майже весь зафіксований обсяг – 31,8-34,5 млрд грн. Лідерство на ринку утримують “ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА” та “МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА”, обидві з показником 10-10,5 млрд грн. На третьому місці – “МХП” (Київська обл.) з обсягом 6,5-7 млрд грн.
Повний список топ-11 експортерів м’яса птиці:
- “ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА” (Вінницька обл.) – 10-10,5 млрд грн
- “МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА” (Черкаська обл.) – 10-10,5 млрд грн
- “МХП” (Київська обл.) – 6,5-7 млрд грн
- “ПТАХОКОМПЛЕКС ДНІПРОВСЬКИЙ” (Дніпропетровська обл.) – 2,5-3 млрд грн
- “УПГ-ІНВЕСТ” (Чернівецька обл.) – 1-1,5 млрд грн
- “АГРО-ОВЕН” (Дніпропетровська обл.) – 750-800 млн грн
- ФГ “УЛАР” (Львівська обл.) – 700-750 млн грн
- “РІВЕРСАЙД ГРУП” (м. Київ) – 100-150 млн грн
- Філія “Кам’янець-Подільська” Аграрного холдингу “Авангард” (Хмельницька обл.) – 100-150 млн грн
- “ВВК ГРУП” (Вінницька обл.) – 85-90 млн грн
- “Агроль” (Львівська обл.) – 80-85 млн грн
Компанії-експортери м’яса птиці за регіонами
Столиця та морський логістичний шлях стали двома опорами галузі
Столиця входить до числа двох провідних регіонів за кількістю представлених компаній у всіх п’яти розглянутих товарних групах. Це особливо помітно у сегменті зернових: 16,3% усіх постачальників кукурудзи зареєстровані у Києві, а їхній виторг становить 41,5-48 млрд грн. Серед гравців ринку пшениці, частка київських компаній – 11,8% від загальної кількості, з оборотом 43,9-50,9 млрд грн. Важливо зазначити, що регіон реєстрації не вказує на місце вирощування чи відвантаження – він лише відображає юридичну прив’язку суб’єкта господарювання.
Деякі компанії входять до топ-11 одразу у кількох товарних категоріях. “АДМ ЮКРЕЙН” присутня у топ-11 чотирьох вибірок. “КЕРНЕЛ-ТРЕЙД”, “ЗАХІДНИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ”, “АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД” та “НІБУЛОН” – у трьох кожна. Це свідчить про формування обмеженого кола великих трейдерів, які активно працюють у різних сегментах агроринку.
Відновлення морських перевезень стало одним із ключових факторів адаптації агроринку після початку повномасштабного вторгнення. З моменту запуску Українського морського коридору порти Великої Одеси обробили 120 мільйонів тонн вантажів, з яких 76 мільйонів тонн – агропродукція. Лише у 2025 році через коридор було транспортовано понад 28 мільйонів тонн вантажів, зокрема понад 15 мільйонів тонн зернових. За оцінками USDA, частка кукурудзи, пшениці та соєвих бобів, що транспортуються морськими шляхами, зросла з 80% до 92% між 2023 та 2024 роками.
Також відбулися зміни в регуляторному полі. Автономні торговельні заходи ЄС для України діяли до 5 червня 2025 року, а оновлена Угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA) набула чинності 29 жовтня 2025 року. Для агроекспортерів це означає необхідність приділяти більше уваги квотам, стандартам та маржинальності, особливо щодо товарів, які є чутливими для європейських виробників.
Детальнішу інформацію можна знайти у повній версії дослідження YouControl.
Аналітика YouControl розкрила бізнес-ландшафт галузі
YouControl регулярно оприлюднює дослідження різних секторів української економіки, базуючись на відкритих даних. Раніше аналітики платформи досліджували масових керівників бізнесу та їхні багатомільярдні доходи, з’ясовуючи, як особи, що контролюють десятки компаній, впливають на ринкову структуру. Цей аналітичний пласт демонструє, що концентрація управлінських ресурсів та концентрація прибутку часто йдуть паралельно.
Окремий аналіз YouControl був присвячений будівельній галузі, показуючи, як повномасштабне вторгнення змінило її географію та структуру в Україні. Матеріал про учасників відновлення України висвітлював, які регіони та компанії опинилися в епіцентрі нової будівельної активності – закономірність, що перегукується з агроекспортом: і в тому, і в іншому випадку, великі гравці тяжіють до столиці, а регіональна структура ринку суттєво відрізняється від географічної карти самого виробництва.