
CreditKassa
Громадянин отримав позику в мікрофінансовій організації на суму 14 400 гривень, але через декілька років його зобов’язання перед компанією зросли майже до 70 тисяч. Подібні спори щодо позикових зобов’язань з фінансовими установами все частіше розглядаються у судових інстанціях. Цього разу Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області виніс заочне рішення на користь кредитної установи. Навіть з урахуванням часткового прощення відсотків, позичальнику доведеться сплатити понад 62 тисячі гривень.

Реклама CreditKassa
Договір позики між ТОВ “Укр Кредит Фінанс” (ТМ CreditKassa) та позичальником було укладено у листопаді 2023 року на суму 14 400 гривень, як зазначається в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Умови угоди передбачали погашення позики протягом 300 календарних днів із виплатою відсотків. Однак, боржник не виконав своїх домовленостей.
На початок березня 2026 року загальна сума боргу позичальника сягнула 69 523 гривень. Компанія застосувала до клієнта програму лояльності та частково анулювала нараховані відсотки на суму приблизно 6 940 гривень. Після цього фінансова установа звернулася до суду з вимогами про стягнення залишку боргу – 62 582 гривень 40 копійок.
Представник відповідача подав до суду заперечення та клопотав про відхилення позову стосовно відсотків (48 182 гривень), вважаючи їх нарахування безпідставним та не підтвердженим документально. Проте, сам позичальник не з’явився на засідання та не надав пояснень щодо причин своєї відсутності.
Суд повністю задовольнив позов
Суддя Іващенко В.М. розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження та виніс заочне рішення, оскільки відповідач, якого належним чином сповістили поштою, не з’явився. Суд встановив, що кредитор виконав свої зобов’язання, надавши кошти, тоді як позичальник їх не повернув. Правова позиція базується на положеннях статей 525 та 1054 Цивільного кодексу України, які забороняють одностороннє розірвання зобов’язань та передбачають повернення кредиту разом із відсотками.
Крім основного боргу, суд зобов’язав відповідача сплатити судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок. Рішення було винесено 28 травня 2026 року. Позичальник має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів від дати його оголошення.
На що варто звернути увагу позичальникам щодо мікрокредитів
Цей випадок є типовим прикладом того, як короткострокова позика може перерости у значне фінансове тягар. Оскарження суми боргу за кредитом часто стає єдиним способом захисту для позичальника, але для цього потрібні докази та обов’язкова присутність на судових засіданнях. У цій справі відповідач, незважаючи на подання заперечень через представника, не з’явився до суду, що дозволило винести заочне рішення без глибокого аналізу його аргументів по суті.
Загальна переплата у даному випадку сягнула майже 380% від початкової суми позики ще до того, як відсотки були частково зменшені. Така ситуація є характерною для споживчих мікрокредитів, де відсотки нараховуються щодня прострочення. Захист своїх прав у суді вимагає особистої присутності або активної участі представника, інакше рішення приймається виключно на підставі доказів, наданих кредитором.
Подібні кредитні суперечки в судовій практиці
Судові процеси щодо кредитних заборгованостей в Україні є поширеним явищем, коли позичальники заперечують нараховані відсотки або позовну давність. В одному з таких проваджень Широківський районний суд Дніпропетровської області розглядав позов ПриватБанку на суму понад 429 тисяч гривень: відповідачка ставила під сумнів законність нарахованих відсотків та вказувала на пропуск термінів позовної давності.
Окремою проблемою залишається захист позичальників, чиї кредити були оформлені шахрайським шляхом з використанням їхніх SIM-карток. У подібних випадках суди задовольняють вимоги постраждалих та визнають кредитні договори недійсними, за умови доведення факту неправомірного оформлення. Такі справи підкреслюють важливість своєчасного реагування на будь-які претензії щодо заборгованості.