На Ябко подали скаргу до суду
Звичайна операція купівлі в торговому закладі може розпочати низку подій, яка завершиться фактичною перевіркою з боку податкових органів – без жодного попереднього сповіщення. Торгова мережа “Ябко” опинилася в епіцентрі подібної справи, яка дійшла до Верховного Суду. Суд підтвердив: одне звернення до Державної податкової служби є достатньою підставою для проведення фактичної перевірки суб’єкта господарювання.
Адвокат Михайло Ортинський у своєму Telegram-каналі, що належить юридичній компанії YANKIV, здійснив аналіз постанови Верховного Суду від 7 квітня 2026 року у справі №560/3779/25. У центрі розгляду справи – торговий об’єкт мережі “Ябко” та представник компанії, котра офіційно займається реалізацією продукції Roborock на території України.
Представник дистриб’ютора придбав продукт у магазині “Ябко” та після здійснення покупки отримав документ із позначкою магазину, який, на його думку, не відповідав статусу фіскального чека. Після цього він звернувся до ДПС зі скаргою щодо можливих порушень порядку здійснення розрахункових операцій та сумнівного походження товару. Саме це звернення послужило причиною для призначення фактичної перевірки.
Верховний Суд окремо наголосив: для призначення перевірки податкова служба не мусить детально розкривати у своєму наказі зміст отриманої інформації або надавати докази скоєних порушень. Достатньо наявності інформації, яка вказує на ймовірні порушення.
Таку позицію сформулювала юридична компанія YANKIV, базуючись на аналізі судового рішення:
“Якщо споживач подає скаргу стосовно відсутності фіскального чека – це є повноцінною підставою для призначення фактичної перевірки. Це не формальний привід, а реальна юридична основа, яку суд вважає достатньою.”
Хто зміг стати “таємним покупцем” та ініціювати перевірку
Підприємці традиційно вважають, що контрольні закупівлі є виключним інструментом ДПС. Однак справа №560/3779/25 демонструє: ініціатором фактичної перевірки може виступити будь-яка особа. Конкурент, представник виробника чи офіційного дистриб’ютора, або ж будь-який інший покупець – усі вони мають можливість задокументувати обставини купівлі та подати звернення до податкової служби.
Схема виглядає доволі просто: особа здійснює покупку товару, не отримує фіскальний чек, фіксує обставини придбання, подає звернення до ДПС – і податкова служба використовує цю інформацію як підставу для проведення фактичної перевірки. При цьому бізнес не отримує жодного попередження: фактична перевірка, на відміну від планової, проводиться без попереднього сповіщення платника податків.
Водночас, існують і способи захисту від подібних перевірок. Самі по собі формальні зауваження до тексту наказу про проведення фактичної перевірки дедалі рідше переконують судові інстанції. Щоб анулювати наслідки перевірки, платник податків повинен довести або відсутність реальних підстав для її проведення, або ж наявність суттєвих порушень процедури, які вплинули на його права.
Додатковий захист надає норма щодо частоти проведення перевірок: фактична перевірка щодо ФОП за аналогічною підставою може бути призначена не частіше одного разу на 12 місяців. Таким чином, попередня перевірка з ідентифічною підставою є вагомим аргументом для відмови у допуску нових інспекторів.
Мережа “Ябко” під слідством: що відбулося до цієї справи
Торгова мережа “Ябко” вже понад рік перебуває під пильною увагою правоохоронних органів. Масштабні обшуки та вилучення майна в мережі вже проводилися – зокрема, у березні минулого року ДПС здійснила понад 400 перевірок у торгових мережах “Ябко” та Yabluka. Тоді було встановлено, що компанії ухилилися від сплати ПДВ на суму, що перевищує 286 мільйонів гривень, завдяки здійсненню продажів без застосування касових апаратів та використанню підроблених чеків.
Личаківський районний суд міста Львова, за клопотанням львівського Бюро економічної безпеки, наклав арешт на активи мережі “Ябко” в межах розслідування щодо контрабанди та ухилення від сплати податків. За неофіційними даними, під час обшуків було конфісковано товарів на суму 100 мільйонів доларів.
Раніше мережі вдавалося уникнути серйозних юридичних наслідків через наявність впливових покровителів, здатних вирішувати різні питання. Деталі цих зв’язків були досліджені “Інформатором” у публікації про покровителів мережі – там були названі конкретні імена.