Підприємство з виробництва металевих виробів на Донеччині, незважаючи на 8 років гібридної війни, продовжувало торговельні операції з росіянами, а його власники досі зберігають зв’язки з РФ.

Дружківський завод металевих виробів до 2022 року мав тісні зв'язки з росіянами

До 2022 року Дружківський завод металевих виробів підтримував міцні контакти з російськими компаніями

Дружківський завод металевих виробів (ДрЗМВ), розташований на Донеччині, припинив свою операційну діяльність у 2022 році, відправивши своїх співробітників у неоплачувану відпустку. Однак, компанія перенесла свій офіс до Дніпра. Згодом виробництво було відновлено, але штат підприємства було скорочено у 3,5 рази. Завод продовжує імпортувати та реалізовувати комплектуючі з-за кордону. До 2022 року власники підприємства вели комерційну діяльність з Російською Федерацією та зберігали там ділові зв’язки. Детальніше про це розкриває “Інформатор”.

Підприємство було засновано у 1930 році. Його діяльність охоплює виробництво болтів, гайок, заклепок для загального машинобудування, кріплень для залізничної інфраструктури, а також високоміцних кріплень для будівельних та мостових конструкцій. ДрЗМВ є одним із значних постачальників металевих елементів для державної компанії “Укрзалізниця”, з якими укладено угоди на сотні мільйонів гривень.

Незважаючи на анексію Криму та гібридну агресію РФ проти України у період з 2014 по 2022 роки, завод у Дружківці продовжував взаємодіяти з російськими партнерами, які входили до числа ключових покупців продукції заводу з Донеччини. З початком повномасштабного вторгнення така співпраця була припинена.

У період з 2016 по 2022 роки, згідно з даними 52wmb, ДрЗМВ здійснив 3980 експортних поставок за кордон. До повномасштабного вторгнення основними експортними напрямками були Польща, Росія та Білорусь. Серед ключових партнерів були російські компанії ТОВ “Желдор Сервис” (300 транзакцій), ТОВ “Машкрепеж” (168 транзакцій) та білоруська компанія ОДО “Мехкрепеж” (212 транзакцій).

Покупці продукції Дружківського заводи металевих виробів у РФ

Основні російські отримувачі продукції Дружківського заводу металевих виробів у 2016-2022 роках

 

Країни-імпортери продукції ДрЗМВ

Країни з найбільшою кількістю експортних транзакцій ДрЗМВ у 2016-2022 роках

У період з 2014 по 2025 рік, основним постачальником імпортної продукції для заводу в Дружківці був російський АТ “Оскольський електрометалургійний комбінат”, здійснивши 369 поставок (42% від усіх імпортних операцій за вказаний період). Останні поставки від цього комбінату відбулися у 2019 році. Дружківський завод металевих виробів був ключовим одержувачем продукції Оскольського електрометалургійного комбінату у той час. Значно менше поставок (44) було здійснено компанією ТОВ “Тулачермет-Сталь” для заводу в Дружківці.

Імпортні постачання для ДрЗМВ

Частка Оскольського електрометалургійного заводу у поставках для заводу в Дружківці

Акціонери ДрЗМВ та їхні російські зв’язки

За даними аналітичної платформи YouControl, власниками Дружківського заводу металевих виробів є Ірина Міщенко (24,51%), Олексій Спиридонов (14,99%), Олена Міщенко-Солона (13,03%), Валерій Маліков (9,77%), його сини Дмитро та Антон (по 9,75%), Олена Малікова (8,25%), Сергій Попков (5,86%). Платформа YouControl обґрунтовано вказує на можливий зв’язок бенефіціарів з Російською Федерацією. З 2020 року підприємством керує Сергій Зімбровський.

Ірина Міщенко, дружина Сергія Міщенка, колишнього очільника Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України, є основним акціонером підприємства в Дружківці. Вона також є співзасновницею української компанії у Криму ВК “Санаторій “Золотий берег”. Після перереєстрації компанії за російським законодавством у 2014 році, Міщенко залишалася її співзасновницею до вересня 2022 року. Протягом 2014-2022 років “Санаторій “Золотий берег” уклав 58 контрактів з російськими державними структурами на суму 535,4 мільйона рублів, причому близько половини договорів було укладено з Департаментом праці та соціального захисту міста Москви.

Російські тендери для ПК "Санаторий "Золотой Берег" Міщенко

Державне замовлення РФ для компанії Міщенко, зареєстрованої в окупованому Криму

Олександр Спиридонов, батько акціонера Олексія Спиридонова, значиться директором ТОВ “Восток”, зареєстрованого у місті Слов’янськ на Донеччині. Співвласницею цієї компанії є мешканка окупованої Макіївки Вікторія Жиліна.

Жиліна разом із Дмитром Маліковим (ще одним акціонером українського Дружківського заводу металевих виробів) є співвласницею ТОВ “Корум-Инвест”, зареєстрованого в окупованому Донецьку за російським законодавством з 2023 року. Також з 2023 року Дмитро Маліков співволодіє ТОВ “Корум-Ойл”, зареєстрованим в окупованому Донецьку за російським законодавством, та ТОВ “Торговый дом “Аист”, зареєстрованим в окупованій Макіївці. Раніше на Малікова були оформлені однойменні українські компанії на тимчасово окупованій території Донеччини.

Валерій Маліков, колишній заступник голови Державної податкової адміністрації України, є членом наглядової ради та радником генерального директора Дружківського заводу металевих виробів. З 2023 року він володіє ТОВ “ТД “Кальмиус”, діяльність якого здійснюється в окупованій частині Донецької області – на території так званої “ДНР”. При цьому місцем його проживання вказано окупований Крим. За даними наших джерел, брат Валерія Малікова, Олександр, має російський паспорт з 2002 року.

Валерій Маліков - співвласник ДрЗМВ

Співвласнику українського Дружківського заводу металевих виробів також належить компанія на окупованій частині Донеччини

Щонайменше до 2020 року акціонер ДрЗМВ Сергій Попков з Донецька (або його повний тезка з Донецька) очолював наглядову раду та був акціонером АТ “АЭМСЗ” (“Алуштинський ефірномасличний совхоз-завод”), розташованого в Алушті, окупований Крим. Підприємство було перереєстровано за російським законодавством у грудні 2014 року і продовжує свою діяльність. У 2025 році його виручка становила 149 мільйонів рублів. Це підтверджується протоколом зборів кінця 2014 року, які вів Попков. Попков залишається акціонером (24,68%) українського ПАТ “АЕОРЗ”, проте його частка в “російському” правонаступнику (якщо така існує) невідома.

Сергій Попков у кримській фірмі

Сергій Попков у кримській компанії, перереєстрованій за російським законодавством

Цікаво, що українські правоохоронні органи не розслідують зв’язки власників промислового підприємства, яке продовжує функціонувати (хоч і зі зниженими обсягами) та є важливим постачальником для державної компанії “Укрзалізниця”. Також залишається загадкою, чому досі не застосовані санкції РНБО щодо окремих співвласників цього підприємства, яке до повномасштабної війни займало значну частку у вітчизняному виробництві дрібних металевих виробів.

Поточна діяльність підприємства

У травні 2022 року, у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ, завод видав наказ про припинення трудових договорів із працівниками, чия діяльність не була пов’язана з охороною, збереженням майна, обслуговуванням та забезпеченням функціонування підприємства. У 2022 році саме підприємство було перереєстровано у Дніпрі, в одному з офісів. Однак, інформація про релокацію виробничих потужностей відсутня.

Пізніше діяльність була частково відновлена, але підприємство неодноразово потрапляло під обстріли. Штат працівників був суттєво скорочений: якщо на 31 грудня 2022 року там працювало 558 осіб, то станом на кінець 2025 року – лише 160. Значне скорочення відбулося вже у 2023 році, що свідчить про зменшення штату щонайменше у 3,5 рази (кількість працівників на початок 2022 року невідома).

Для порівняння, у 2018 році на ДрЗМВ працювало 707 осіб. З вересня 2022 року завод у Дружківці припинив експорт продукції за кордон.

Метизи

Метизи. Джерело фото: GMK Center

У 2026 році завод ініціював введення антидемпінгових мит на продукцію, схожу з його власною, з Малайзії та продовження мит на продукцію з Китаю. Ці мита діяли на китайську продукцію з 2020 року, коли завод у Дружківці стверджував, що виробляє 50% її аналогів в Україні. Проте, це створило перешкоди для українського бізнесу, який потребує доступних комплектуючих, попит на які завод, що юридично перемістився з Дружківки до Дніпра, не може задовольнити. Існують сумніви щодо здатності цього заводу виробляти достатні обсяги продукції.

У 2022 році дохід Дружківського заводу металевих виробів склав 296,061 млн грн (чистий прибуток – 33,832 млн грн). У 2023 році дохід становив 204,11 млн грн (чистий прибуток – 24,049 млн грн), у 2024 році – 246,216 млн грн (чистий прибуток – 15,671 млн грн), а у 2025 році – 242,216 млн грн (чистий прибуток – 16,716 млн грн).

Фінансові показники Дружківського заводу металевих виробів

Фінансові показники Дружківського заводу металевих виробів (ДрЗМВ) за останні роки. Джерело: Opendatabot

Варто зазначити, що у травні 2022 року завод зупинив більшість трудових контрактів. Саме підприємство на Донеччині неодноразово зазнавало обстрілів з боку російських військ.

Незважаючи на зменшення обсягів роботи та розташування в зоні бойових дій, завод продовжує отримувати прибуток і залишається прибутковим, що може викликати подив. Це може бути пов’язано з перепродажем імпортних компонентів, аналогічних тим, що виробляв (і, ймовірно, в обмежених обсягах продовжує виробляти) ДрЗМВ раніше. 

Відомо, що щонайменше чотири рази на підприємстві в Дружківці під час повномасштабної війни виникали пожежі, що не могло не вплинути на виробничі процеси. Це сталося 9 липня 2022 року, 4 травня 2025 року, 13 червня 2025 року, 31 березня 2026 року. З 2025 року Дружківка є зоною активних бойових дій (з 10 вересня 2025 року), через що підприємство також сплачує менше податків до міського бюджету.

Цікаво, що навіть після фактичного звільнення більшості персоналу середня заробітна плата на підприємстві зросла – з 8 952 грн у 2022 році до 38 956 грн у 2025 році, що може свідчити про скорочення виробничих витрат та переорієнтацію діяльності на торговельні операції. Навіть порівняно з 2023 роком, коли відбулося масове скорочення персоналу, до кінця 2025 року зарплата тих, хто залишився, зросла у 1,5 рази.

Звичайно, ми не стверджуємо це категорично, але привабливим виходом у такій ситуації міг би стати перепродаж доступних виробів з Китаю, на які саме були введені мита, або з інших країн, продукція яких дешевша за українську і поки що не обкладається митами.

Дані з митної бази свідчать, що хоча ДрЗМВ нічого не постачає за кордон (після вересня 2022 року), він отримує певні імпортні поставки. І це саме та продукція, яку має випускати завод у Дружківці. У 2025 році серед постачальників, за даними Державної митної служби України, були Китай (на продукцію якого ДрЗМВ домагався введення мит у Мінекономіки України та продовження їх дії), Індія, Туреччина, Хорватія, США.

Зокрема, Дружківський завод металевих виробів імпортував продукцію китайських компаній Chinasfest Co. (кріплення та шайби) та Jiaxing Wufong Fastener Co. (шайби) – загалом 151 715 кг китайської продукції (151,7 тонни). Також було імпортовано 429 098 кг (429,1 тонни) болтів та гайок з Індії, Туреччини, Хорватії. Зі США постачалося обладнання у незначних обсягах.

Стало відомо, що у 2026 році ДрЗМВ планує поставити ТОВ “Дніпропромрегіон” з Кам’янського на Дніпропетровщині продукцію на понад 126,72 млн грн (без урахування ПДВ): болти, гайки та шайби. З цієї продукції – 49,96 млн грн (або 39%) – становлять імпортні товари. Також завод з Дружківки реалізує свою “закордонну продукцію” ТОВ “Метекс-2000”, також з Дружківки. Ці підприємства надалі перепродають її промисловим споживачам.

А от державній “Укрзалізниці” товари від ДрЗМВ допомагала реалізовувати у 2024 році дніпровська компанія “МС Трейд Україна” на суму понад 235,2 мільйона гривень. Залишається лише здогадуватися, яка частка болтів та шайб від ДрЗМВ для залізничників виявиться справді українського походження (виробництва 2023 року або пізніше).

Отже, можна припустити, що Дружківський завод металевих виробів, зловживаючи своїм становищем як (екс-?)виробника метизів, імпортує доступні китайські аналоги та продає їх, а також метизи з інших країн. І це виявляється досить вигідною справою, за яку акціонери з російськими зв’язками можуть отримати мільйонні дивіденди (у гривнях).

Тим часом більшість українських працівників підприємства з Донеччини залишаються без роботи з 2022 року і не отримують жодних коштів. Водночас, введені за ініціативою ДрЗМВ імпортні мита на китайські та малайзійські метизи перешкоджають діяльності інших підприємств в Україні (тоді як ДрЗМВ займається торгівлею імпортними аналогами власної продукції).

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *