Народний депутат Олександр Федієнко і міністр економіки Олексій Соболев
Підвищення граничної межі мінімальної заробітної плати для отримання відстрочки від мобілізації до майже 26 000 гривень може стати непомірним тягарем для малого та регіонального бізнесу, а також спричинити зростання прихованої зайнятості. Рішення Кабінету Міністрів щодо перегляду умов бронювання вже спричинило жваві обговорення серед підприємців та законодавців. Уряд затвердив корективи до постанови №76 22 травня, передбачивши тримісячний період для переходу. Однак, певні нові положення можуть дати зворотний ефект, на відміну від очікуваного, вважає народний депутат Олександр Федієнко.
Біла зарплата чи гроші в конверті Фото: Інформатор
Свої міркування Федієнко представив у статті для видання SPEKA. Народний обранець підтримує норму, що стосується сумісників: якщо співробітник вже має бронювання за основним місцем роботи, він не може слугувати квотою для бронювання в іншому товаристві. Цю зміну депутат вважає обґрунтованою та необхідною для протидії схемам удаваного бронювання. Натомість, підвищення зарплатного мінімуму з 21 600 до 26 000 гривень Федієнко оцінює зовсім інакше.
Як висловився народний депутат Олександр Федієнко:
“Якщо заробітна плата складає 26 тисяч гривень “брудними”, то реальне навантаження на роботодавця сягає приблизно 31-33 тисяч гривень на одного співробітника, враховуючи податки та збори. Для компанії, що налічує 20 працівників, це вже перевищує 600 тисяч гривень щомісячних витрат.”
Федієнко підкреслює: оборонний сектор функціонує в зовсім інших умовах – там наявні державні кошти та стовідсоткова квота для бронювання. Проте малий та регіональний бізнес, виробничі підприємства з низькою рентабельністю та компанії сфери послуг, що працюють безпосередньо зі споживачем, стикаються з значно складнішим вибором.
Що може статися з бізнесом та ринком праці
Нардеп не заперечує, що для державного бюджету нова модель є привабливою: зростання надходжень від ПДФО, ЄСВ та військового збору. Ймовірно, уряд також сподівається на часткову детінізацію заробітних плат. Проте Федієнко вважає, що ризик отримання протилежного результату є надзвичайно високим. Щоб зберегти заброньованих працівників, компанії можуть вдатися до скорочення інших співробітників, переведення частини діяльності в тіньовий сектор або ж до активнішої автоматизації виробничих процесів.
Окремою проблемою депутат називає ймовірність розширення тіньового ринку місць для бронювання. Обмежена кількість квот, страх перед мобілізацією та висока вартість офіційної заробітної плати створюють усі необхідні передумови для цього. Федієнко ставить низку прямих запитань до урядових структур: чи було проведено аналіз наслідків для малого та регіонального бізнесу, чи існує оцінка ризиків щодо тінізації, як зміна критеріїв позначиться на стабільності підприємств, що не співпрацюють за державними контрактами.
Нардеп наголошує: у державі, що перебуває у стані війни, армію утримують не лише податки як такі, а й люди та бізнес, які мають змогу і мотивацію ці податки генерувати. Якщо навантаження накопичуються і посилюють одне одного, країна ризикує зазнати каскадного ефекту – поступової втрати спроможності системи відновити стабільний стан. Тому, на переконання Федієнка, критично важливо не лише шукати додаткові джерела наповнення бюджету, але й не зруйнувати економічну базу, яка ці надходження забезпечує.
Застереження від інших депутатів щодо реформи бронювання
Позиція Федієнка не є унікальною. Член комітету Верховної Ради з питань фінансів Ніна Южаніна також висловила критику щодо ініціативи міністра економіки Олексія Соболева, попередивши про корупційні небезпеки. На думку Южаніної, нові обмеження перетворять систему бронювання на непрозорий, ручний механізм, схильний до зловживань. Зміни порушать усталені робочі моделі одразу в кількох секторах економіки та стануть серйозним ударом для бізнесу, який продовжує свою діяльність попри військові дії.