Металург Фото: Арселор Міттал
Без жодних винятків у механізмі вуглецевого збору Україна може позбутися 1,75 мільярда доларів експорту продукції металургії. Теоретично, полегшити цей удар мають посадовці з Мінекономіки під керівництвом Олексія Соболева та віцепрем’єр з питань євроатлантичної інтеграції Тарас Качка. Однак, на думку експертів, ці урядовці не мають здатності впоратись із цим завданням.
Генеральний директор “АрселорМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо
Генеральний директор “АрселорМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо у своїй колонці для Forbes Ukraine зауважив, що гірничо-металургійний комплекс України, який досі є одним із основних секторів національної економіки, вже втрачає свої позиції. Якщо у 2024 році частка ГМК у ВВП України становила 7,2%, то у 2025 році вона знизилася до 5,5%. Частка металургійної продукції в загальному експорті зменшилася з 15,4% до 15,2%.
“Раніше, де б я не виступав у світі як керівник найбільшого гірничо-металургійного підприємства України, з гордістю казав: ГМК України генерує 7% ВВП країни, забезпечує 15% експорту та 30% вантажоперевезень залізницею і через порти. Зараз ця інформація вже не є актуальною”, – підкреслив Лонгобардо.
Одним із найсерйозніших ударів по галузі він назвав запровадження Європейським Союзом механізму CBAM – прикордонного вуглецевого податку, який набув чинності з 1 січня 2026 року.
“Що з цього приводу робить Мінекономіки? Вони свого часу намагалися підтримати наших аграріїв, організовували їхні поїздки до Польщі для переговорів, але жодного позитивного результату це не дало. Наше міністерство економіки, по суті, залишилося радянським. Там люблять видавати директиви. Вони роблять це замість того, щоб системно формувати нормативно-правову базу та створювати сприятливе бізнес-середовище, адже це набагато складніше, ніж просто віддавати розпорядження”, – ділиться думкою аудитор Михайло Крапивко.
Як інформує спеціалізоване видання gmk.center, Україна продовжує шукати шляхи пом’якшення впливу CBAM (вуглецевого податку) на національну економіку. Основні труднощі виникають у взаємодії з Європейською Комісією, тоді як Європарламент підтримує позицію України. Теоретично, за врегулювання цих питань має відповідати віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка. Однак, на думку народного депутата Романа Каптєлова, він не може і не прагне виконувати цю функцію.
“Я цілком шокований таким міністром, як Тарас Качка, і його підходом до переговорів. Складається враження, що він прагне бути більш “зручним” для партнерів, аніж відстоювати реальні інтереси України. У подібних переговорних процесах необхідно рішуче захищати економічні інтереси держави, особливо коли мова йде про податки, обмеження чи втрати експорту. Наразі багато хто має відчуття, що українське суспільство для нього не є пріоритетом”, – зазначає Роман Каптєлов.
Як раніше повідомляв “Інформатор”, у нещодавньому інтерв’ю віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка висловив думку, що у 2027 році Україна зможе укласти договір про вступ до ЄС. Але для виконання вимог Європейського Союзу Україні необхідно ухвалити приблизно 300 законодавчих актів. Проте, схоже, він не зможе забезпечити необхідну кількість голосів у Верховній Раді для їх прийняття.