Мінекономіки заганяє бізнес у пастку Фото: Getty Images
Реформа бронювання, запроваджена міністром економіки Олексієм Соболевим, може призвести до результатів, протилежних заявленим. Замість легалізації зайнятості, вона ризикує підштовхнути бізнес до “тіньової” діяльності. Таку думку висловила народна депутатка Ніна Южаніна, коментуючи рішення Кабміну щодо ускладнення умов бронювання, яке може позбавити тисячі українців права на відстрочку. Позиція Мінекономіки полягає в тому, що людина повинна або офіційно працевлаштовуватися, або проходити військову службу. Однак, саме таку логіку Южаніна вважає небезпечно хибною.
Народний депутат Ніна Южаніна та міністр економіки Олексій Соболев
Портал “Інформатор” у своєму матеріалі детально проаналізував ініціативу. Соболев раніше заявляв про намір уряду “вивести з тіні” приблизно 2 мільйони чоловіків, надавши їм вибір між офіційною роботою та військовою службою. Проте, весь пакет змін, підготовлений Мінекономіки, може спричинити зворотний ефект, і держава, схоже, не враховує цього.
За словами Ніни Южаніної, народної депутатки та фахівчині з фінансової політики:
Бізнес спостерігає: посилення правил бронювання, перегляд критеріїв важливості підприємств, нові вимоги до рівня заробітної плати, невизначеність щодо статусу працівників. Як наслідок, частина роботодавців починає розглядати не розширення офіційної зайнятості, а скорочення офіційного штату та перехід до неофіційного працевлаштування, аби мінімізувати ризики.
Депутатка поставила ключове запитання до Мінекономіки: чи враховує держава поведінкові наслідки своїх рішень? Підприємці реагують не на наміри влади, а на реальні стимули. Наразі ці стимули спрямовані не на легалізацію, а на втечу в тінь. Отже, мета Соболева щодо детінізації може обернутися повною протилежністю.
Суть ініціативи Мінекономіки
22 травня Кабінет Міністрів, за пропозицією Мінекономіки, підвищив мінімальний рівень заробітної плати для збереження відстрочки від мобілізації та розпочав перегляд списку критично важливих підприємств. На підтвердження оновленого статусу підприємствам надано тримісячний перехідний період. Зміни торкнутимуться тих підприємств та їхніх працівників, які не відповідатимуть новим критеріям.
Саме цей пакет змін, на думку Южаніної, викликає прямо протилежну реакцію бізнесу. Роботодавці, стикаючись із зростаючою невизначеністю, обирають скорочення видимої зайнятості замість розширення офіційного штату. Це призводить до збільшення “тіньової” економіки, зменшення податкових надходжень до бюджету та фактично суперечить меті детінізації, про яку говорить Соболев.
Окрему проблему становлять корупційні ризики. Нові правила роблять систему бронювання більш гнучкою, що створює простір для зловживань. Замість чітких критеріїв бізнес стикається з новою зоною невизначеності, де рішення можуть залежати від суб’єктивних оцінок посадових осіб.
Критика на адресу міністра зростає
Реформа бронювання – це не єдина сфера, де Мінекономіки зазнало критики. За оцінками Южаніної, наслідки нових обмежень порушать усталені бізнес-моделі в кількох галузях і перетворять систему бронювання на непрозорий, “ручний” механізм, ще більш схильний до корупції. Депутатка підкреслює: бізнес, який продовжує функціонувати попри війну, не повинен ставати об’єктом постійного запровадження нових регуляторних тягарів.
Водночас, економіст Олексій Кущ розкритикував загальну фіскальну політику відомства. Детальний аналіз його позиції викладено в матеріалі про фіскальну стратегію Мінекономіки під керівництвом Соболева. На його думку, уряд зайшов у глухий кут: замість оподаткування предметів розкоші та значних доходів, влада навантажує пересічних громадян і малий бізнес, включно з кур’єрами, онлайн-торгівлею та поштовими відправленнями. Це є системною проблемою в підходах відомства, а не поодиноким недоліком.