Замість сміттєзвалища – нужденним: що таке фудбенкінг та як він може бути запроваджений у магазинах України

Фото: pixabay.com

У державах Європейського Союзу вже тривалий час функціонує фудбенкінг – зобов’язання торговельних мереж передавати людям продукти з майже вичерпаним терміном придатності замість їх утилізації. І нещодавно у ЗМІ з’явилися обговорення щодо можливості запуску такого механізму і в Україні як складової процесу інтеграції до ЄС. Як це може бути реалізовано в українських супермаркетах, з’ясовували журналісти «РБК-Україна».

Відповідно до нових вимог, торговельні точки будуть зобов’язані передавати харчові продукти з терміном реалізації, що наближається до завершення, фудбенкам, а не утилізувати їх. За передачу їжі передбачені податкові пільги, тоді як за викидання придатної до споживання їжі – штрафні санкції.

Передбачено два види маркування: «Краще спожити до» – такі продукти можна передавати, «Вжити до» – їх передача заборонена. Момент, з якого відповідальність переходить від магазину до фудбенку, має бути чітко визначений у договірних умовах.

Крім того, магазинам доведеться облаштувати окремі зони для зберігання, впровадити автоматизований облік запасів та залучити додатковий персонал.

Основна мета цієї ініціативи – зменшення обсягів харчових відходів за прикладом країн ЄС. Замість знищення товарів, термін придатності яких закінчується, магазини будуть змушені передавати їх благодійним організаціям, так званим фудбенкам, для подальшого розподілу серед тих, хто цього потребує.

– Ця ініціатива є прогресивною та неминучою у контексті інтеграції до Європейського Союзу, однак для торговельних мереж вона не буде легкою. Якщо магазин передає продукти на благодійність, він отримує певні податкові преференції. Зокрема, можливе скасування ПДВ або податку на прибуток від таких операцій. Раніше безкоштовна передача товарів юридично розглядалася як «продаж за нульову вартість» і могла підлягати додатковому оподаткуванню. Натомість, якщо магазин утилізує їжу, яку можна було б безпечно передати людям, він зіткнеться з адміністративним штрафом, – пояснює у коментарі «РБК-Україна» адвокат, керівник юридичної компанії Prima Leader Group Діна Дрижакова.

Хто нестиме відповідальність у разі харчового отруєння? Це ключове юридичне питання, яке потребує врегулювання. За словами Діни Дрижакової, у документах, що регулюють взаємини між магазинами та благодійними фондами, має бути чітко прописаний момент передачі відповідальності.

– Магазин повинен нести відповідальність за якість та умови зберігання продукту виключно до моменту його передачі уповноваженому представнику фудбенку, – наголошує адвокат.

Відразу після підписання акту приймання-передачі товарів, відповідальність за їх транспортування, подальше зберігання та роздачу переходить до благодійної організації. Інакше магазин ризикує стати об’єктом судових позовів від споживачів.

Незважаючи на обіцяні пільги, магазини зіткнуться з реальними операційними витратами. В торговельних мережах будуть потрібні такі нововведення: виділення окремих зон для зберігання продуктів, призначених для роздачі, аби уникнути їх змішування зі звичайним браком; впровадження ІТ-системи, яка сигналізуватиме, наприклад, за 48 годин до закінчення терміну реалізації, про необхідність переміщення товару до зони фудбанку; сортування, пакування та оформлення документації потребуватимуть додаткового робочого часу.

Крім того, магазинам доведеться ретельно перевіряти стан товарів перед їх передачею.

– Пошкоджена упаковка або зіпсовані овочі, що видаються під виглядом благодійності, можуть призвести до гучного скандалу у ЗМІ та соціальних мережах, – додала юристка.

Першою країною в Європі, яка запровадила подібний закон, стала Франція – ще у 2016 році. Тоді супермаркетам заборонили викидати харчові продукти та зобов’язали передавати їх на благодійність. За недотримання закону передбачено штраф. В результаті, щорічно французькі магазини рятують від утилізації 46 тисяч тонн продуктів.

У Сполучених Штатах обов’язкового закону немає, проте діють податкові пільги для організацій, що передають продукти благодійним установам. Також поширена практика продажу продуктів із терміном, що незабаром закінчується, за символічну ціну.

У Чехії закон діє з 2018 року, і саме за чеською моделлю Україна планує формувати власну систему.

• 20 січня прем’єр-міністр Юлія Свириденко доручила Державній службі з надзвичайних ситуацій терміново розглянути варіанти надання тимчасової підтримки з енергозабезпечення підприємствам, які виробляють основні продукти харчування, на випадок раптових перебоїв з електропостачанням.