Жінка не може реалізувати своє право на пенсійні виплати через неточність у трудовій книжці
Громадянка звернулась до Пенсійного фонду стосовно призначення їй пенсії, однак їй відмовили у зарахуванні частини її страхового стажу через описку у написанні її особистого імені в трудовій книжці та архівній довідці. Внаслідок цього вона не може отримати пенсію та просить засвідчити факт приналежності їй вказаних документів. Про це зазначено в ухвалі Покровського міського суду Дніпропетровської області, оприлюдненій 20 квітня 2026 року.
Після досягнення жінкою пенсійного віку, у відповідності до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», 02.03.2026 року вона подала заяву до відділу обслуговування громадян № 20 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з проханням про призначення їй пенсії за віком, надавши необхідний перелік документів. За результатами розгляду документів, що були додані до заяви, до страхового стажу не було враховано періоди трудової діяльності, згідно із записами трудової книжки від 17.12.1984 року, оскільки в трудовій книжці та архівній довідці її особисте ім’я вказано не так, як у паспорті. Отже, існування неточності в написанні її імені в трудовій книжці та архівній довідці, ускладнює процес оформлення нею пенсії, оскільки до страхового стажу не зараховується період її навчання (1983-1986 роки). У зв’язку з цим заявниця була змушена звернутися до судової інстанції з цією заявою.
Представниця ПФУ не з’явилася на судове засідання, але надала пояснення, в яких просила розглянути цю справу без її присутності та зауважила, що встановлення юридичного факту щодо приналежності жінці правовстановлюючих документів – трудової книжки та архівної довідки повинно відбуватися згідно з вимогами діючого законодавства України, підкресливши, що виправлення записів у трудових книжках стосовно прізвища, імені, по батькові та дати народження здійснюється власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем працевлаштування на основі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про одруження, про розлучення, про зміну прізвища, імені та по батькові) і з посиланням на номер та дату цих документів.
Гроші в конверті, фото: Інформатор
Яке рішення ухвалив суд?
Позовні вимоги жінки задовольнили частково. Суд постановив визначити факт того, що архівна довідка від 19.02.2026 року належить саме їй.
“Зважаючи на те, що Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 року № 58, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, встановлено процедуру виправлення прізвища, імені, по батькові та дати народження в трудовій книжці, суд вважає, що виправлення імені позивачки в її трудовій книжці може бути здійснено в позасудовому порядку. Проте, жінка не надала доказів того, що вона, як це передбачено інструкцією, зверталася до останнього місця роботи з проханням про внесення виправлень у трудовій книжці стосовно її імені, а їй було відмовлено у внесенні таких виправлень або її прохання залишилося без відповіді. Разом з тим, законодавством не передбачено іншого способу встановлення факту приналежності документа (в даному випадку архівної довідки №Л-302/0/217-26 від 19.02.2026 року) особі, він може бути встановлений у судовому порядку. Іншим чином, поза судом, вирішити це питання неможливо. Суд, проаналізувавши докази, наявні в матеріалах справи, враховуючи, що факт приналежності саме їй архівної довідки, який просить встановити заявниця, повністю підтверджується наданими нею доказами, має для заявниці юридичне значення, іншої процедури встановлення цього факту не існує, тому суд вважає, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, в цій частині підлягає задоволенню”, – підкреслив суд.