Прем'єр-міністр Юлія Свириденко
За неповних три місяці 2026 року Кабмін освоїв приблизно 78% фінансування, закладеного в резервному фонді держбюджету. Згідно з розрахунками ЕП, на 30 березня в резервному фонді бюджету залишалось близько 11,06 млрд грн або лише 22,4% від обсягу, передбаченого в бюджеті. Депутати Верховної Ради бачать у цьому значну загрозу, особливо під час воєнних дій. Адже у випадку виникнення термінових питань, пов’язаних з російською агресією, на їх вирішення не буде коштів.
Який обсяг коштів залишився в резервному фонді держбюджету
Згідно з інформацією Мінфіну, наданою ЕП, на 18 березня нерозподілений залишок грошей резервного фонду склав 24,63 млрд грн (з 49,42 млрд грн, передбачених бюджетним розписом). Після 18 березня уряд ухвалив ще декілька рішень щодо використання грошей резервного фонду: 12,85 млрд грн 20 березня, а також 0,72 млрд грн 25 березня.
Варто зазначити, що частину грошей з резервного фонду виділяли для фінансування витрат, які не мали непередбаченого та невідкладного характеру. Зокрема, на фінансування програм підтримки внутрішнього попиту на українські товари та послуги (програму “Національний кешбек”). На ці потреби з резервного фонду спрямували 2,138 млрд грн, повідомили ЕП у Мінфіні – майже 5% від загального розміру резервного фонду.
3 квітня Мінфін підтвердив вичерпання резервного фонду, але запевнив, що гроші пішли на важливі речі
В чому полягає проблема
“Росіяни готують атаки по ГЕС, греблям та мостах, але нічого страшного, у нас на цей випадок є Резервний Фонд. Зачекайте, ні, у Резервному Фонді залишилося 20% від виділеного обсягу грошей. Несподівано, чи не так?” – пише депутат Верховної Ради від Слуги народу Максим Бужанський.
Депутат Верховної Ради від Голосу Ярослав Железняк відмітив, що все інше було використано, в тому числі на «КешБек» та «єБачок».
“Чудово ж, що ми так добре підготувалися і до зимового періоду, і до закупівлі газу, і навіть до покриття діри в 400 млрд на армію. І головне ефективно. Тільки Верховній Раді ще податки треба підвищити наступного тижня, а то ефективно, але без цього поки не зовсім незламно”, – пише Ярослав Железняк.
Для чого державі необхідний резервний фонд?
Відповідно до законодавства, уряд може використовувати гроші на певні програми тільки в тому випадку, якщо парламент затвердив це у законі про державний бюджет або вніс зміни до цього закону. Процедура внесення змін до бюджету може зайняти декілька тижнів, а іноді й місяців. Резервний фонд повинен спростити цю процедуру, дозволяючи уряду швидко витрачати кошти тоді, коли в цьому є потреба, однак немає часу на тривале узгодження відповідних змін парламентом. Як правило, це трапляється у випадках настання непередбачених подій або надзвичайних ситуацій, пояснює Дмитро Андрієнко з Центру аналізу публічних фінансів та державного управління Київської школи економіки.
“Його головна особливість полягає у простішій процедурі використання коштів: рішення про їх виділення приймаються Кабінетом міністрів без проходження повної парламентської процедури, що дає змогу забезпечити фінансування в максимально короткі терміни. Саме тому цей інструмент є надзвичайно важливим в умовах значної невизначеності та постійних безпекових викликів”, – відмічає він.
Наявність резервного фонду дає можливість уряду оперативно виділяти фінансування на нагальні потреби, зокрема пов’язані з ліквідацією наслідків російських обстрілів для важливої інфраструктури. Наприклад, подібне рішення уряд прийняв 25 березня, коли направив 12,85 млрд грн на зведення інженерних споруд для захисту важливої інфраструктури паливно-енергетичного сектору, залізниці та пошти.
Разом з тим, використання грошей резервного фонду на фінансування кешбеку може свідчити про відхилення від основної функції цього фонду, говорить Андрієнко.
“Такі витрати мають систематичний, а не надзвичайний характер і, відповідно, повинні проходити через загальну процедуру бюджетного планування та узгодження Верховною Радою. Їх фінансування з резервного фонду по суті означає обхід повноцінного бюджетного процесу”, – зазначає він.
Внаслідок підміни функцій резервного фонду – з антикризового реагування на джерело фінансування широкого переліку ініціатив – збільшується вразливість бюджетної системи до можливих потрясінь.
Що таке єБачок
У четвер, 12 березня, депутат Верховної Ради Ярослав Железняк у напівпорожній Верховній Раді розкритикував уряд Свириденко за популізм. Його обурили одночасні спроби Кабміну змусити ВР проголосувати за підвищення податків та рішення про розподіл українцям мільярдів гривень в ситуації, коли грошей в бюджеті обмаль.
“Якщо хтось не дуже цікавиться державними фінансами, то рекомендую перевірити, яка у нас ситуація з бюджетом. Наприклад, щодо військових видатків, де у нас з початку року була діра в 300 млрд грн і до якої зараз ще 100 млрд грн додалося. Це не перебільшення, коли Politico пише, що у нас грошей залишилось в кращому випадку до квітня. І не перебільшення те, що уряд зовсім не знає, де їх взяти, сподіваючись тільки на диво. На те, що ЄС надасть кошти. А зараз, знаючи це все, давайте згадаємо, що на цьому тижні пропонував нам проголосувати шановний уряд: збільшення податків, введення ПДВ для ФОПів, скасування пільг і т. ін. Вони кричали, що нам треба за це проголосувати, тому що в державі немає грошей. Але одночасно з цим, сьогодні уряд впроваджує програму єБачок. Вони беруть 15 млрд грн і будуть роздавати їх тим, хто не може заправитись, оскільки бензин подорожчав. Річ у тому, що кошти ці беруться з тих самих податків, які буквально рік тому всі ви під гаслом, що в нас немає грошей для армії, проголосували”, – говорить Ярослав Железняк.
Він нагадав, що той самий уряд бере 2 млрд грн з Резервного фонду, які мали б спрямовуватись на ремонт доріг, на відновлення, на підтримку ВПО – і спрямовує на виплату Національного кешбеку до кінця квітня. Той самий уряд вводить виплати 1500 грн для пенсіонерів.
Плани щодо збільшення податків для громадян
У понеділок, 30 березня, Кабінет Міністрів України затвердив пакет з трьох законопроєктів. Вони передбачають зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі, а також продовження сплати військового збору в існуючих на сьогодні розмірах після завершення війни.
Як повідомляв Інформатор, депутати Верховної Ради від партії Слуга народу відкрито критикують ініціативу Мінфіну суттєво збільшити податки для населення з 2027 року. Уряд Свириденко критикують за небажання спілкуватися з парламентом та економічну недоцільність. До критики долучився навіть голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Уряд, який однією рукою роздає гроші на компенсацію подорожчання палива, а іншою — намагається змусити Раду піднімати податки для ФОП, прикриваючись безвихіддю зобовʼязань перед МВФ, не сприяє вирішенню проблеми з відсутністю кворуму в парламенті.