Велика купа посилок Фото: Getty Images
Нардеп Ярослав Железняк обговорив з фахівцями урядовий проєкт закону щодо анулювання преференції на посилки, ціна яких нижча за 150 євро. Представники українського онлайн-бізнесу підтримують скасування пільги. А представники поштових служб та митниці вважають, що реалізація закону у 2027 році технічно нездійсненна.
Ярослав Железняк надав статистичні дані:
- за 2025 рік в Україну надійшло 75,5 млн відправлень на суму 167 млрд грн.
- з них тільки 0,6 млн (тобто менше 1%) обкладалися податком. Решта 74,9 млн посилок на 92,9 млрд грн були за пільговим тарифом.
- зараз 52% посилок прямує з Китаю та ще 24% з Польщі.
- законопроєкт не лише скасовує пільгу, а запроваджує систему єдиного вікна. Тобто збір податку в теорії має здійснюватися ще на етапі придбання.
Координатор економічної експертної платформи Олег Гетьман та Сергій Башлаков, співвласник групи MTI / Інтертоп – висловилися за скасування пільги. На їхню думку, неоподатковуваний ліміт створює штучну перевагу для зарубіжних платформ. Український бізнес сплачує всі податки при імпорті та збуті, а іноземні продавці – ні. На їхню думку, анулювання пільги необхідне для стимулювання вітчизняної економіки та чесного ринку. Адже пільга часто використовується як шпарина для нелегального ввезення комерційних партій товарів під виглядом приватних посилок. Окрім того, на думку фахівців, в умовах війни всі шляхи імпорту мають оподатковуватися справедливо та без винятків.
Максим Нефьодов, ексголова Держмитниці, засновник ToP, заперечує проти ініціативи. Ось його доводи:
- Нереалізована модель Мінфіну: Механізм адміністрування, запропонований урядом, просто технічно не зможе запрацювати з 2027 року.
- Тривалий європейський шлях: Навіть у Європі подібні електронні системи адміністрування митних платежів розроблялися та впроваджувалися роками.
- Зміна кошторису процесів: Витрати держави на митні процедури для недорогих посилок можуть бути більшими, ніж передбачувані податкові надходження.
“Я особисто буду намагатися переконати колег, що прийнявши закон в такому вигляді, ми вже у 2027 році отримаємо просто крах”, – підсумував Ярослав Железняк.
Неприємні питання до уряду
Статистичні дані Фото: Ярослав Железняк
Ярослав Железняк зіставив дві цифри:
- зараз, з 75 млн посилок розмитнюють лише 0,8%. Хоча ці 0,8% становлять половину вартості від усіх посилок.
- коли пільгу скасують, то навантаження збільшиться одночасно в 122 рази та приблизно на 90 млн відправлень (виходячи з динаміки року).
Таким чином у нардепа виникають три питання:
- Як звати посадовця у владі, який зараз займається тим, щоб до 01/01/27 розробити таку систему на митниці, яка витримає +90 млн транзакцій?
- Як звати посадовця у владі, який зараз веде переговори з іноземними платформами, щоб вони стали податковим агентом для відправлень в Україну?
- Як називається стаття у бюджеті, з якої хоч 1 грн зараз виділено на це надскладне технічне завдання на митниці та податковій?
“Спойлер: відповідей на ці питання немає. Ніхто і ніяк. Це потрібно було вже пів року як робити, але цим ніхто не займається досі. Тому наступне риторичне питання: якщо всі 7 років цієї влади проєкти, які були в 100500 разів легше (від РРО до соціальних виплат) одразу зазнавали краху, то який хоч один аргумент, що така важка задача для абсолютно безрукого непрофесійного уряду хоч теоретично реалістична за пів року?”, – пише Ярослав Железняк.
Кабмін затвердив суворі законопроєкти щодо збільшення податків
У понеділок, 30 березня, Кабінет Міністрів України прийняв пакет із трьох проєктів законів. Вони передбачають зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної комерції, а також продовження сплати військового збору в чинних на поточний момент розмірах.
Оподаткування міжнародних відправлень
Мінфін пропонує запровадити обкладання ПДВ при імпортуванні товарів, які ввозяться в Україну в поштових та експрес-відправленнях, починаючи з 0 євро. Відповідно до положень проєкту закону з 1 січня 2027 року пропонується застосування ПДВ до імпортованих товарів незалежно від їхньої вартості. Нарахування ПДВ буде відбуватися автоматично, та включено у вартість ще на етапі покупки товару на маркетплейсі. Некомерційні відправлення вартістю до 45 євро не будуть обкладатися податком (це подарунки або речі для особистого або сімейного використання отримувачем).
Більш детально про зміни:
- запровадити особливі правила оподаткування дистанційного продажу товарів (крім підакцизних), сукупна фактурна ціна яких не перевищує еквівалент 150 євро, з території іншої держави на митну територію України отримувачу – фізичній особі, яка придбала такі товари через електронний інтерфейс;
- визначити електронні платформи відповідальними за нарахування та сплату ПДВ.
Особливі правила оподаткування дистанційного продажу товарів передбачатимуть, що оператор електронної платформи (український чи іноземний) одразу при продажу товару додасть до його вартості відповідну суму ПДВ і потім перерахує цю суму вже безпосередньо до українського бюджету. Для покупця товару механізм отримання відправлення не зміниться, цей товар буде доставлено логістичним оператором на його адресу. У випадку відмови від отримання товару, наприклад через пошкодження в дорозі чи з інших причин, товар буде повертатися відправнику, а кошти, у тому числі й ПДВ, будуть повернуті покупцю оператором електронної платформи.
У той же час залишаться і діючі на сьогодні механізми, де ПДВ в український бюджет може сплатити безпосередньо отримувач. Якщо електронна платформа продала товари без ПДВ, логістичний оператор матиме можливість доставити такі товари отримувачу, взяти з нього відповідну суму ПДВ та перерахувати цю суму вже безпосередньо до бюджету.