Брак провізії та відмова від авто: чим загрожує паливна скрута

Фото: Frederic J. Brown / AFP via Getty Images

Енергетична скрута набирає розмаху: чимало наслідків війни в Ірані виявляться пізніше, але надовго. Найперше це позначиться на вартості їжі та бензину. Яка обстановка і прогнози щодо харчів і транспорту — читайте у Коротко про.

23 березня Дональд Трамп повідомив, що на 5 діб припиняє бомбардування Ірану. Утім, у Тегерані одразу запевнили, що жодних перемовин зі США не проводять. У кожному разі експерти стверджують, що розлад у багатьох сферах вже почався. І так просто, за тиждень, його не здолати.

Залишимося без авокадо та чаю: перші «потерпілі» на ринку харчів

Першими потерпілими продовольчого ринку стали вже готові сезонні товари — вони не можуть чекати.

Приміром, у високогірних районах Танзанії зараз розпал сезону збирання врожаю найапетитніших авокадо, але ми їх можемо не побачити. Морський шлях для них закритий, авіаперевезення здорожчали та стали невигідними.

Танзанійська садівнича асоціація повідомила: «Судноплавні компанії призупинили прийняття замовлень на вантажі за всіма трасами та напрямками включно з Європою, Близьким Сходом, Індією та Китаєм».

Водночас у Момбасі, Кенія, склади наповнюються горами чаю, який у звичайний час був би відправлений до країн Перської затоки або на ключові ринки, такі як Пакистан, для переробки, купажування та пакування. Тепер виробники змушені погоджуватися на рекордно низькі ціни або взагалі не можуть продати чай.

Але це все окремі випадки — переб’ємося на яблуках замість авокадо. А ось глобальна продовольча скрута торкнеться увесь світ та Україну зокрема.

Дорога посівна — дорога пшениця

Ситуація проста — шалені ціни на пальне плюс значний дефіцит добрив. Окрім того, навіть дороге пальне ще потрібно роздобути. Голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев заявив, що в Україні може з’явитися дефіцит пального. За його словами, така вірогідність є, якщо бойові дії на Близькому Сході затягнуться.

– Україна перебуває сьогодні у таких двох надскладних обставинах. Перше — це війна, і ми повинні забезпечити пальним армію насамперед. Друге — це посівна, і ми повинні забезпечити посівну пальним, а вона потребує досить великих резервів, — каже голова фінансового комітету.

Тепер — до добрив: близько третини світової торгівлі добривами проходить через Ормузьку протоку і наразі є заблокованою.

Ціни на азотні добрива, такі як сечовина, яка є найважливішим складником сільського господарства, зросли на 30–40% з початку конфлікту.

Заводи з виготовлення добрив в Індії, Бангладеш і Малайзії ухвалюють рішення про призупинення замовлень, зменшення виробництва або повне закриття через нестачу сировини.

Якщо конфлікт триватиме ще кілька тижнів, глобальні поставки продовольства будуть значно порушені, заявив Максимо Тореро, головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

– Це вплине на посівні роботи… У світі скоротиться пропозиція сільськогосподарської продукції — основних зернових, кормів, а отже, і молочних продуктів та м’яса, — сказав він.

Приблизно половина світового виробництва харчів здійснюється з використанням добрив, які в деяких країнах становлять до 50% вартості виробництва зерна.

Поїздки транспортом і перевезення стають невигідними

Друга глобальна проблема після продовольства (тому що їсти хочеться завжди) — транспорт. Із подорожчанням пального стає не лише невигідно їздити як пасажиру, але й заробляти на перевезеннях.

Причому це стосується і США, де за місяць ціни на пальне зросли на 32%. Цього виявилося достатньо, щоб в «одноповерховій Америці» почалася паніка: їздити з передмістя на роботу автомобілем стало занадто дорого. Потрібно шукати віддалену роботу або жити робочий тиждень у місті. Складний вибір.

Сара, медсестра з Техасу, живе за 40 миль від клініки. Як розповідає CNN Business, їй довелося переїхати жити у свій старий фургон на парковці лікарні, адже щоденні заправки стали їй не по кишені.

Водій-далекобійник Мігель Каведа розповів Wall Street Journal, що нещодавно витратив близько 1800 доларів на дизельне пальне за тиждень у дорозі, що приблизно на 40% більше, ніж він зазвичай платив до початку війни з Іраном. Різкий стрибок цін на дизель підірвав прибуток Каведи і змінив його роботу: він почав шукати легші маршрути та уникати пагорбистих доріг, які споживають багато пального. Він також розуміє, що підвищення цін на пальне зрештою відіб’ється на цінах, які споживачі платять за товари, які він перевозить, — від шин до кавунів, якщо його бізнес узагалі виживе.

Якщо вже так погано у США, то що казати про менш заможні країни. Бангладеш скасовує заняття для студентів, Філіппіни залишають держслужбовців удома, а в Єгипті жителі відмовляються від автомобілів.

В Індії взагалі ані поїсти, ані покататися. Арджун, водій авторикші в Мумбаї, витрачає на пальне 75% виручки. Він збільшив робочий день до 16 годин і почав пропускати обіди, щоб принести додому хоч якісь гроші, повідомляє The Times of India. Взагалі в Індії все складно. Через відсутність газу закриваються кафе. Кухарі стверджують, що справжню самсу та ще низку страв можна приготувати лише на газу.

Водночас Національна асоціація ресторанів Індії закликала ресторани економити пальне та шукати альтернативні способи приготування їжі. Наприклад, оптимізувати меню й надавати пріоритет стравам, що потребують меншої витрати пального. Також запропоновано як тимчасову альтернативу електричні прилади, такі як індукційні фритюрниці, рисоварки та конвекційні печі.

Але завершити хочеться на позитиві.

Геть ліфти!

Найбільш креативно до економії підійшли в Бангкоку. У Таїланді державним службовцям наказали економити енергію, призупинивши закордонні поїздки та використовуючи сходи замість ліфтів.

А що? Практика, яка варта наслідування. До того ж — для кардіо дуже добре!