НБУ та банківські картки
21 січня 2026 року Національний банк України скерував листовний документ банкам і банківським об’єднанням з оновленими вказівками щодо посилення фінансового нагляду. Регулятор вимагає від банківських установ не поверхово ставитися до ідентифікації ознак фіктивних підприємств та фальшивих ФОП, а вживати ефективних дій для недопущення застосування банківських послуг із злочинними цілями. Юрист Богдан Янків аналізує, як Нацбанк посилює фінансовий моніторинг, основні вимоги НБУ та що це передбачає для підприємців.
Що вимагає Нацбанк від банків
Національний банк акцентує, що банки зобов’язані розробити чітку послідовність дій для виявлення та перевірки клієнтів, які можуть бути компаніями-пустушками або неправдивими ФОП. Якщо банк ідентифікує хоча б один показник ризику, він зобов’язаний виконати всебічний аналіз додаткових документів і відомостей, які здатні підтвердити ведення таким клієнтом справжньої господарської діяльності.
Регулятор рекомендує банкам приділяти пильну увагу наявності платежів, які властиві типовій підприємницькій діяльності. Серед подібних платежів НБУ зазначає виплату заробітної плати та обов’язкових бюджетних платежів, оплату оренди приміщень, комунальних послуг, транспортних та інших сервісів. Якщо подібних платежів немає або вони незначні на тлі великих оборотів за рахунком, це породжує сумніви щодо правдивості діяльності підприємця.
Що таке компанія-оболонка за визначенням НБУ
Компанія-оболонка — це юридична особа, траст або інше аналогічне правове утворення, щодо якого у банку існують обґрунтовані сумніви, що її діяльність може бути фальшивою. Національний банк наголошує, що вживання банками заходів для засвідчення чи спростування того, що клієнт є компанією-оболонкою, зводить до мінімуму ризики використання послуг банку з метою відмивання прибутків, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування поширення зброї масового ураження.
Нова загроза: фіктивні новостворені ФОП з підозрілими оборотами
Національний банк акцентує увагу на виявлені випадки зловживань з боку фізичних осіб-підприємців, які здатні містити небезпеки відмивання грошей. Регулятор описує типову схему, яка викликає підозри банків.
Фізичні особи-підприємці реєструються нещодавно та майже миттєво починають здійснювати фінансові операції, обсяг яких за короткий період значно перевищує обсяг операцій, які планував проводити клієнт у банку протягом місяця. При цьому обороти також перевищують визначений податковим законодавством річний розмір доходу для відповідної групи платників єдиного податку.
“Простіше кажучи, якщо нещодавно зареєстрований ФОП на другій групі єдиного податку з лімітом доходу до 7,2 мільйона гривень на рік за перший місяць роботи проводить через рахунок 5-6 мільйонів гривень, це автоматично викликає сумніви банку. Такі обороти нехарактерні для реальної господарської діяльності початківця і можуть свідчити про використання ФОП як технічної структури для обслуговування чужих операцій”, – зауважує Богдан Янків.
Як банки мають виявляти фіктивних підприємців
Національний банк рекомендує банкам запроваджувати та вдосконалювати ефективні заходи та інструменти управління ризиками. Це означає, що банки повинні не просто автоматично блокувати підозрілі рахунки, а проводити детальний аналіз діяльності клієнта.
Алгоритм дій банку виглядає наступним чином. По-перше, автоматичні системи банку мають формалізувати ознаки, за якими можливо визначити бізнес, що дробиться на ФОП, або фальшивого підприємця. По-друге, як тільки система ідентифікувала такого підприємця, банк має вручну переглянути діяльність підприємця та отримати підтвердження реальності діяльності.
Серед таких підтверджень реальності діяльності Національний банк називає наявність співробітників, платежі за оренду приміщень, закупівлю обладнання та товарів, сплату комунальних послуг та інших витрат, притаманних справжньому бізнесу. Якщо підприємець має великі обороти, але не виплачує зарплату, не орендує приміщення, не купує товари для перепродажу, не оплачує комунальні послуги — це сигнал про можливу фіктивність діяльності.
Обмін інформацією між банками про проблемних клієнтів
Національний банк рекомендує банкам вести перелік осіб, яким було відмовлено в обслуговуванні, включно з переліком основних контрагентів таких осіб. Банки повинні здійснювати автоматичний скринінг клієнтської бази та фінансових операцій клієнтів на наявність збігів з особами з такого переліку, встановлення з ними пов’язаності, у тому числі через керівників, власників, представників таких осіб, а також держателів додаткових платіжних карток.
Регулятор також рекомендує банкам обмінюватися відомостями про клієнтів, яким відмовлено в підтримці ділових відносин. Такий обмін відомостями повинен здійснюватися з дотриманням вимог, установлених у Законі України “Про запобігання та протидію легалізації відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.
Це означає, що якщо один банк відмовив у відкритті рахунку підприємцю через підозри у фальшивості діяльності, інші банки отримають цю інформацію і також посилено перевірятимуть цього клієнта та його контрагентів. Ця практика ускладнить життя тим, хто застосовує ФОП як технічні структури для сумнівних схем.
Що це означає для звичайних підприємців
“Посилення фінансового моніторингу банками безпосередньо позначиться на всіх підприємцях, особливо новостворених ФОП та тих, хто має значні обороти. Банки посилять нагляд за операціями та вимагатимуть більше документів для засвідчення реальності діяльності. Якщо ви відкриваєте ФОП і плануєте значні обороти з першого місяця роботи, будьте готові надати банку докази правдивості вашого бізнесу. Це можуть бути договори з контрагентами, товарні накладні, рахунки за оренду приміщення, платіжки за комунальні послуги, договори зі співробітниками або підрядниками, виписки про сплату податків та ЄСВ”, – стверджує Богдан Янків.
Національний банк також рекомендує банкам посилити взаємодію з клієнтами з питань фінансового моніторингу та додатково довести до них у зрозумілій формі вимоги законодавства у сфері фінансового моніторингу. Це означає, що банки повинні не просто блокувати рахунки, а пояснювати клієнтам, чому виникли сумніви і які документи потрібні для зняття обмежень.
На що звертає увагу фінмоніторинг
Фінансовий моніторинг банків шукає дві основні категорії порушників. По-перше, це фізичні особи, які отримують платежі без сплати податків, працюючи неофіційно або приховуючи прибутки. По-друге, це фейкові ФОП, які є оболонками для великих компаній, що використовують дроблення бізнесу для мінімізації податків або відмивання грошей.
Якщо банк виявляє, що через рахунок ФОП проходять великі суми, але при цьому відсутні типові витрати реального бізнесу, він може заблокувати операції та вимагати роз’яснення. Підприємець має бути готовий надати докази того, що він веде реальну господарську діяльність, а не просто надає свій рахунок для обслуговування чужих операцій.
Як повідомляв Інформатор, якщо фінмоніторинг банку надіслав запит щодо ваших фінансових операцій – не панікуйте. Є чіткий алгоритм підготовки відповіді. Адвокат Богдан Янків називає 4 кроки успішного проходження фінмоніторингу. Якщо не сплачуєте податки, це головна причина блокування рахунку і передачі даних до податкової. Легалізуйтеся якнайшвидше.