Офіс Генпрокурора впровадив онлайн-сервіс “СтопТиск” для протидії тиску на підприємництво, вже опрацьовано 169 запитів. Однак, окремі резонансні справи, зокрема переслідування групи “Константа”, досі не мають остаточного вирішення.
Протидія тиску на підприємців в Україні вперше за тривалий час отримала поштовх, оскільки нова команда Офісу Генерального прокурора ініціювала інструменти прямого діалогу з бізнесменами та перегляду кримінальних справ. Разом з тим, частина резонансних випадків, що мають усі ознаки замовних, ще не отримали логічного завершення, що викликає сумніви щодо здатності довести реформу до кінця, інформує УНН.
Новий погляд на давню проблему
Концепція “тиску на бізнес” в Україні вже давно перестала бути теоретичною і радше нагадує звичайну практику правоохоронних структур, що передавалася від однієї влади до іншої. Зараз переслідування має як мінімум два аспекти: регуляторно-податковий та правоохоронний. Якщо до нестабільності законодавства, змін у звітності та фіскальних підходах підприємці більш-менш призвичаїлись, то зловживання з боку правоохоронних органів часто стають дійсно болючим фактором, здатним на роки зупинити діяльність компанії шляхом блокування рахунків, конфіскацій техніки тощо.
Після приходу нової команди до Офісу генерального прокурора, напрямок на системну протидію тиску на підприємництво став першочерговим. Ще обіймаючи посаду очільника Державної податкової служби, теперішній Генпрокурор Руслан Кравченко активно спілкувався з підприємцями та усвідомлював потребу бізнесу в реальному захисті від замовного кримінального переслідування.
“СтопТиск” як засіб безпосередньої дії
У вересні 2025 року почав роботу веб-портал “СтопТиск” – платформа безпосередньої взаємодії бізнесу з прокуратурою. Тут підприємці можуть повідомляти про спроби незаконного впливу на них з боку правоохоронних чи контролюючих органів.
За словами Світлани Литвин, заступника керівника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, які борються зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, станом на 5 лютого 2026 року через “СтопТиск” було отримано 177 звернень, з яких 169 вже розглянуто.
За результатами перевірок у 36 випадках знайдено підстави для реагування та вжито заходів, це надало можливість швидко відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень згідно зі ст. 284 КПК України. У деяких випадках ми навіть отримували листи з подяками за виконану роботу, дописи у соціальних мережах. Це підтверджує важливість функціонування порталу “СтопТиск” для бізнесу. Водночас у 133 випадках підстав для реагування не було виявлено. Це пояснюється здебільшого тим, що не підтвердилися вказані заявниками обставини або не було знайдено ознак незаконного тиску. Інші повідомлення знаходяться на розгляді – їх ретельно перевіряють, щоб забезпечити об’єктивний і всебічний розгляд
– розповіла Литвин.
Ці цифри показують, що прокуратура дійсно проводить аналіз кримінальних проваджень. У ряді гучних кейсів, зокрема щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш” та інших, після додаткової перевірки справи були закриті, а арешти анульовані.
В той же час в ОГП підкреслюють, що “СтопТиск” – це не механізм уникнення відповідальності. Якщо у кримінальній справі зібрана належна доказова база, вона направляється до судової інстанції.
Процес розпочато, але проблеми залишаються
Незважаючи на те, що боротьба з тиском на підприємництво перестала бути лише на словах, питання поки що не вирішене. Наразі бізнес найчастіше нарікає на порушення під час обшуків; невиконання судових ухвал щодо повернення майна; необґрунтоване затягування досудового слідства; неадекватні заходи забезпечення кримінального провадження. Щодо останнього мова йде, зокрема, про блокування рахунків, конфіскацію техніки чи обладнання, необхідних для роботи підприємства.
Найбільше критики викликають Нацполіція, БЕБ, СБУ, а також митні та податкові органи. Саме в цих сферах історично формувався найбільший масив суперечностей з бізнесом.
Попри перегляд старих справ, частина проваджень досі продовжує перебувати у “підвішеному” стані без логічного завершення. Формально тривалість розгляду не є показником сфабрикованості чи замовності провадження, однак для бізнесу роки невизначеності – це фактичне знищення без судового рішення.
Ситуація з групою “Константа”: показник не завершених реформ
Одним із резонансних прикладів є переслідування групи “Константа” – компаній, що працюють у галузі авіабудування та авіаперевезень.
Мова йде про багаторічне кримінальне переслідування, яке, за висновками юристів, зокрема адвокатів та колишніх суддів, має ознаки замовного характеру. Слідчі дії, обшуки, арешти майна, вилучення техніки – усе це спрямоване на блокування роботи компаній, що працюють у стратегічно важливій для країни галузі.
Як раніше повідомляв УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276 щодо групи авіаційних компаній, зокрема – “Авіакомпанії Константа”. Офіційно слідство стосується нібито допомоги державі-агресору та привласнення майна. Справа була відкрита за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, якого пов’язують з компанією “Українські вертольоти”.
У заяві він розповів про “теорію змови”, направлену нібито на послаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіаційної галузі, зокрема ДП “Антонов”, яке, до речі, досі перебуває в державній власності. Разом з тим за майже чотири роки слідства жодних доказів, які б підтвердили ці твердження, не було встановлено.
Незважаючи на те, що злочини цієї категорії належать до компетенції СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Паралельно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення техніки та арешти рахунків компаній, що фактично зупинило господарську діяльність і призвело до зриву контрактів, зокрема й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Аналогічні кримінальні провадження, відкриті заявами того ж ГО “Рада ветеранів АТО” у СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, за інформацією УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
У компаніях підкреслюють, що всі іноземні контрагенти, зокрема в ОАЕ, проходили суворий міжнародний комплаєнс, і жоден державний банк не фіксував сумнівних фінансових операцій.
Варто зазначити, що ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій та неприбуткових організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним із провідних операторів літаків “Антонов” та експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою частиною української авіаційної спроможності. На підприємстві створено повний цикл обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, які підтверджують її відповідність міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи також регулярно проходять перевірки та аудити ООН у межах процедур відбору й нагляду за підрядниками.
Крім того, авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, наданий Державіаслужбою. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Рівновага між захистом бізнесу і кримінальною відповідальністю
Основна проблема таких випадків – їхнє навмисне затягування. Відсутність підозр протягом тривалого часу, слабке розслідування та наявність ідентичних проваджень, закритих через відсутність складу злочину, викликає питання щодо справжніх мотивів дій правоохоронців. Для компаній це означає заморожені або зірвані контракти, труднощі з фінансуванням, втрату довіри іноземних партнерів, скорочення надходження інвестицій.
Саме такі кейси показують, що попри запуск платформи “СтопТиск” і закриття ряду безпідставних кримінальних проваджень, повне очищення системи ще не відбулося. Частина старих замовних справ продовжує існувати за власною інерцією.
Зараз відбувся значний поштовх у реальній протидії незаконному тиску на підприємництво. Однак остаточний успіх реформи буде визначатися не кількістю отриманих звернень, а долею найскладніших і найрезонансніших кейсів, які роками залишаються засобом впливу та тиску на підприємців.
Доки такі провадження не отримають прозорого й законного завершення, боротьба з тиском на бізнес вважатиметься лише частково завершеною.