З початку року зареєстровано більше ніж 1200 спалахів через несправності в електромережах. Служба порятунку акцентує увагу на ризиках застосування неліцензованих приладів та перевантаження електромереж.
Співробітники ДСНС повідомляють: в умовах перебоїв з подачею електрики, українці все частіше намагаються отримати тепло та світло з використанням підручних засобів, що іноді призводить до фатальних наслідків.
Тільки з початку поточного року у відомстві констатували понад тисячу загорянь, викликаних несправностями в роботі електромереж і електропристроїв. Про найбільш розповсюджені загрози та правила безпеки фахівці розповіли під час прес-брифінгу для населення, інформує УНН.
Загоряння через електрику: статистика і поширені помилки
Представник Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України Владислав Багнюк підкреслив, що проблема набула масштабного характеру.
“На превеликий жаль, з початку року (було зафіксовано, — ред.) вже більше 1200 інцидентів, коли пожежі виникали внаслідок саме несправностей в електромережі або електроприладів”, — зазначив Багнюк.
За його словами, у багатьох випадках причиною ставало або застосування несертифікованих пристроїв, або ризиковане “оновлення” застарілих приладів самостійно.
Саморобні подовжувачі та “трійники” під великим навантаженням
Окрему увагу рятувальники приділили саморобним подовжувачам. Як приклад, продемонстрували кустарний подовжувач, який не мав сертифікації.
Представник ДСНС акцентував: все, що не має сертифікату або має пошкодження ізоляції, бажано негайно вилучити з використання, а не чекати першого короткого замикання.
Інша поширена ситуація виникає після відновлення електропостачання, коли люди намагаються одночасно зарядити якомога більше пристроїв. Рятувальники застерігають: підключати п’ять-шість приладів одночасно в одну і ту ж розетку не слід – це призведе до перевантаження системи.
Павербанки та акумулятори: чому в будь-який момент вони можуть вибухнути
Під час відключень електроенергії збільшується і кількість ризиків, пов’язаних з павербанками та акумуляторами. За словами представника ДСНС, небезпечно використовувати батареї з ознаками деформації. Такі пристрої, як він підкреслив, в будь-який момент можуть просто вибухнути.
Кип’ятильники та чайники: за яких обставин ними можна користуватися
Аналогічні правила застосовуються і до побутових нагрівачів води. Рятувальники звернули увагу, що для менш потужних зарядних станцій люди іноді вибирають кип’ятильники, однак тут також діє просте правило: якщо прилад пошкоджений, в жодному разі його не використовуємо.
Що робити, якщо виникла пожежа: правильний алгоритм дій
У разі пожежі перш за все потрібно викликати службу порятунку.
“Якнайшвидше, потрібно зателефонувати до служби за номером 101 або 112”, — підкреслив представник ДСНС.
Він додав важливу деталь: першим трубку повинен покласти той, хто приймає дзвінок у постраждалої людини.
За наявності можливості, якщо немає сильного задимлення, можна спробувати згасити займання первинними засобами, але з урахуванням обмежень.
Представник служби підкреслив: електроприлади під напругою ми не гасимо водою. Натомість можна використовувати вогнегасник і діяти згідно з інструкцією.
“Ми відриваємо чеку, направляємо вогнегасник на джерело (загоряння, — ред.) і натискаємо”.
Якщо ж задимлення сильне, рятувальники радять покинути приміщення, вийти в безпечне місце і чекати прибуття пожежників.
Додатково в ДСНС рекомендують забезпечити, щоб підрозділи могли безперешкодно дістатися до місця виклику. Адже, якщо є закриті двері, кодові замки, ворота, то вони стануть перешкодою для рятувальників, які прибули на місце інциденту.
Газові пальники і балони: тільки для приготування їжі та з провітрюванням
У профільному відомстві особливо застерігають українців щодо газових пальників з балонами, які люди іноді використовують як альтернативне джерело тепла. Рятувальники наголошують: такі пристрої можна використовувати тільки для того, щоб підігріти їжу і лише на відкритому повітрі. Використовувати їх для обігріву приміщення категорично заборонено, оскільки існує ризик вибуху: тепло передається на балон, газ всередині розширюється і може здетонувати.
Для безпечного використання радять купувати тільки сертифіковані пальники та слідувати інструкції.
Також важлива герметичність з’єднання. Перевірити її можна простим способом.
“Елементарно: мильний розчин. Змащуємо місця з’єднання балона. За відсутності бульбашок, з’єднання вважається герметичним і можна діяти згідно з інструкцією”,— говорять рятувальники.
Чому не можна ставити балон на електроплиту
Окрема небезпечна практика, яку фіксують рятувальники, це розміщення балона на електроплиті. В ДСНС пояснили прямий сценарій аварії: коли електропостачання відновиться, плита почне нагріватися і цей газовий балон просто вибухне. Тому балони і пальники слід тримати подалі від джерел тепла та в місцях, недоступних для дітей.
“Тихий вбивця” – чадний газ і генератори
Рятувальники нагадують і про отруєння монооксидом вуглецю.
“Недарма говорять, що чадний газ — це тихий вбивця”, — відзначив представник ДСНС, пояснюючи, що речовина не має ні кольору, ні запаху.
За його словами, чадний газ активніше зв’язується з гемоглобіном, ніж кисень, через що організм не отримує критично важливий газ і людина може знепритомніти, а без надання допомоги можливі навіть смертельні випадки. Тому при будь-якому горінні необхідне провітрювання.
Окремо рятувальники згадали про генератори. Акцентують: їх необхідно встановлювати тільки на свіжому повітрі, на відстані шести і більше метрів.
“У жодному разі не можна встановлювати на відкритих балконах, в підвальних приміщеннях”, — застерегли в ДСНС, додаючи, що вже реєструвалися випадки смертей через ігнорування цих правил.