Європейський Союз та Індія домовились про всеосяжну угоду про вільну торгівлю, яка передбачає скорочення митних зборів на автомобілі та вина з ЄС. Ця домовленість посилює економічні та політичні відносини між другою та четвертою найбільшими економіками світу та має неоднозначний вплив на Україну.
Європейський Союз та Індія уклали перемовини стосовно широкої угоди про вільну торгівлю, що отримала назву “матір’ю всіх угод”. Документ припускає відчутне зменшення тарифів на автомобілі та вина з ЄС та посилює економічні та політичні зв’язки між двома найбільшими економіками світу.
ЄС та Індія сьогодні завершили обговорення історичної, амбітної та комерційно значущої угоди про вільну торгівлю, найбільшої подібної угоди, яку будь-коли укладали обидві сторони
– повідомили у Єврокомісії.
В угоді зазначається, що вона “поглибить економічні та політичні відносини між другою та четвертою найбільшими економіками світу в умовах зростання геополітичної напруженості та глобальних економічних викликів, наголошуючи на їхній спільній прихильності до економічної відкритості та торгівлі на основі правил.
ЄС та Індія, за даними, вже здійснюють торгівлю товарами та послугами на суму понад 180 мільярдів євро щорічно. І передбачається, що угода збільшить вдвічі експорт товарів ЄС до Індії до 2032 року, ліквідувавши або скоротивши тарифи у вартості 96,6% експорту товарів ЄС до Індії. У цілому, зниження тарифів, як зазначається, дозволить заощадити приблизно 4 мільярди євро на рік на митах на європейські товари.
Угода про вільну торгівлю між Європейським Союзом та Індією є набагато більшою, ніж просто економічний договір. Вона вписується у процес формування стратегічного партнерства на тлі значних змін у світовій геополітиці та геоекономіці, вважає кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
Геополітичний контекст
За словами експерта, переговори щодо підписання угоди тривали ще з 2007 року, але її активізацію значною мірою спричинила нова політика США та повномасштабний напад росії на Україну.
Військова агресія росії проти України змінила численні аспекти сучасної геополітики та геоекономіки. Також важливим фактором є нова політика Трампа щодо Європи. Ймовірно, що угоду так і не було б укладено, якби не ці події, і переговори тривали б ще дуже довго
– каже Желіховський.
Важливо підкреслити, що Індія традиційно є партнером росії, зокрема, закуповуючи значну кількість енергоресурсів та військової техніки. Разом з тим, Нью-Делі стикався з критикою від західного світу та США за ці закупівлі.
Нью-Делі піддавався критиці Заходу, оскільки продовжував купувати енергоносії за зниженими цінами. Індія почала змінювати свою позицію і шукати альтернативи російським ресурсам, хоча і продовжує їх закуповувати
– зазначає експерт.
Желіховський наголошує, що Індія проводить політику балансування між росією, Китаєм та Заходом. Проте останнім часом Нью-Делі активніше виявляє зацікавленість у партнерстві із західними державами.
Експерт також відзначає, що ЄС одночасно зміцнює зв’язки з країнами Південної Америки.
ЄС шукає партнерів і у Південній Америці – такими державами, як Бразилія та Аргентина. У січні 2026 року ЄС і блок MERCOSUR (Бразилія, Аргентина, Уругвай, Парагвай) підписали історичну угоду про вільну торгівлю після 25 років переговорів. Це сформує ринок на 780 мільйонів споживачів, зменшить тарифи на сільськогосподарську продукцію з Південної Америки та промислові товари з ЄС
– зазначає він.
Станіслав Желіховський підкреслює, що ЄС активно намагається співпрацювати з Китаєм, хоча це пов’язано з певними ризиками.
ЄС співпрацює з Китаєм, але це завжди ризик, оскільки Китай давно підтримує росію і має власні геополітичні інтереси. Тут потрібно дуже обережно балансувати
– пояснює експерт.
Зокрема, Желіховський звертає увагу, що угода ЄС з Індією має також військово-політичний аспект. Він підкреслює, що Індія, крім економіки, активно оцінює оборонні можливості та шукає баланс між різними державами.
Індія зацікавлена у посиленні оборонної співпраці із західними державами. Вона намагається знайти баланс, щоб не залежати повністю від росії, особливо у військовій сфері
– зазначає експерт.
Вплив політики Трампа на угоду
Прихід до влади Дональда Трампа суттєво змінив ситуацію. Сам Трамп вводив мита, і Європа потрапила під їхній вплив. Це змусило ЄС шукати нові економічні союзи та підтримку
– говорить експерт.
Станіслав Желіховський наголошує на ширшому контексті глобальної економічної та політичної конкуренції.
Світ змінюється. Всі шукають собі союзників та зв’язки з державами, які раніше не розглядалися як союзники, і, на жаль, певною мірою саме політика Трампа посилила ці протести. Те саме ми бачимо на прикладі Канади, яка шукає альтернативи у вигляді Китаю. Ми бачимо, що зараз відбуваються домовленості між Оттавою та Пекіном, і це дуже сильно дратує американського президента, хоча він сам це спровокував
– пояснює Желіховський.
Що все це означає для України
Експерт оцінює наслідки угоди для України як неоднозначні.
Індія – специфічний гравець. Вона має партнерські зв’язки з росією, тому не можна однозначно сказати, що це позитивний сигнал для України
– каже Желіховський.
Водночас він відзначає, що ЄС, укладаючи угоду, намагається поступово інтегрувати Індію у свій економічний та політичний простір.
ЄС прагне утримати Індію біля себе і перетягнути її на свій бік, зменшуючи залежність від росії
– наголошує він.
Желіховський додає, що росія може пропонувати дешеві енергоресурси, але у довгостроковій перспективі така співпраця стає дедалі менш надійною, враховуючи токсичність росії.
Експерт також відзначає позитивні аспекти для України. Паралельно з глобальними угодами ЄС з Індією важливим для України залишається питання майбутньої інтеграції до Європейського Союзу. Це може відкрити нові економічні перспективи, істотно розширити ринок для українського бізнесу та сприяти розвитку військових можливостей через співпрацю з партнерами.
Якщо Україна стане членом Європейського Союзу, вона отримає доступ до значно більшого ринку та нових економічних перспектив. Це відкриває додаткові можливості для розвитку бізнесу, торгівлі та інтеграції в європейську економіку. Загалом для України такі угоди створюють як ризики, так і можливості
– зазначає експерт.