Українські фінустанови планують збільшувати обсяги позик підприємствам і населенню в 2026 році, попри збільшення ймовірності неповернення коштів. Передбачається послаблення вимог до позичальників і підйом зацікавленості в позикових коштах.
Українські банківські установи розпочинають 2026 рік із вираженою політикою кредитування: переважна кількість учасників ринку має намір збільшити обсяги фінансування підприємницької діяльності, а погляди стосовно надання кредитів фізичним особам – найбільш позитивні з початку 2021 року. Про це свідчать результати дослідження щодо умов банківського кредитування за IV квартал 2025 року, повідомляє УНН, посилаючись на НБУ.
Деталі
Водночас, банки відмічають підйом кредитної небезпеки та готуються до посилення ризику нестачі грошових коштів. Тобто, розширення можливостей кредитування відбуватиметься не бездумно, а з ретельною увагою до потенційного позичальника і надійності джерел походження коштів.
Позитивне ставлення до кредитування підприємців – головне
Більше трьох чвертей банківських установ планують збільшити обсяги позик для підприємницького сектора. Для економіки це є важливим показником: коли фінустанови виявляють готовність активніше кредитувати компанії, це звичайно вказує на їхнє бачення прийнятного балансу між прибутковістю, ризиками і достатністю капіталу. Додатковий індикатор – інтерес до кредитів підприємствам збільшувався як у IV кварталі, так і загалом у 2025 році. На I квартал 2026 року банки очікують подальшого підйому інтересу до різних видів корпоративних позик.
Кредити домогосподарствам: зацікавленість зростає, але ризики будуть оцінювати більш уважно
У населення зацікавленість в кредитах теж зростала, зокрема на споживчі позики – і ця тенденція, за даними банківських установ, спостерігається з II кварталу 2023 року. На перші три місяці 2026 року прогнози сприятливі як для іпотеки, так і для споживчого кредитування.
У той же час, банки передбачають наступний сценарій: якість корпоративних кредитів протягом наступного року, ймовірно, залишиться на тому ж рівні, але якість портфеля домогосподарств може трохи знизитися. Це своєрідне застереження, що масове збільшення кредитування фізичних осіб може супроводжуватися більшою кількістю проблемних ситуацій, якщо рівень доходів домогосподарств і їхня фінансова спроможність не встигатимуть за збільшенням обсягів кредитування.
Боргове навантаження: у підприємців – середнє, у населення – низьке
Оцінка боргового навантаження підприємств як помірного, а домогосподарств як незначного – це аргумент на користь того, що простір для розширення можливостей кредитування ще існує.
Для фінустанов це означає зменшення ймовірності надмірної закредитованості системи в даний момент часу. Для економіки – можливість підтримати споживання та інвестиційну діяльність через кредитний канал.
Вимоги до позичальників стають менш суворими
Банківські установи відкрито вказують на дві причини спрощення вимог до підприємців: конкуренція між банками і достатній обсяг капіталу. У I кварталі 2026 року вони планують і надалі пом’якшувати корпоративні вимоги. Фактично це означає: банкам легше “вписатися” в умови угод (умови можуть ставати більш лояльними), а компаніям – легше пройти розгляд кредитного комітету, якщо рівень ризику прийнятний.
У секторі кредитування фізичних осіб картина подібна: вимоги пом’якшилися як для іпотеки, так і для споживчих позик. При цьому, спрощення вимог до споживчих кредитів триває вже три роки поспіль.
Очікування на I квартал такі: для споживчих позик спрощення продовжиться, а вимоги до іпотеки залишаться незмінними. Це виглядає як прагматичне розставлення пріоритетів: споживчий сегмент – “оборотніший” і з вищою маржею, іпотека – має більший часовий горизонт і чутливіша до ризиків.
Затвердження заявок: банки кажуть “так” частіше, але не завжди
Рівень схвалення заявок на отримання кредитів підприємствам збільшувався три квартали поспіль для всіх видів позик, крім валютних. Це важлива деталь: незважаючи на загальний оптимізм, валютні кредити залишаються зоною підвищеної обережності.
У секторі кредитування фізичних осіб, рівень схвалення споживчих кредитів збільшився, а іпотеки – не змінився. Тобто, банки готові активніше пропонувати коротші і більш стандартизовані продукти, але в секторі житлового кредитування підтримують більш стабільний рівень.
Ризики: головний стримуючий фактор – не зацікавленість, а вартість ризику і ресурс
У IV кварталі 2025 року, як і протягом усього року, найбільше зросла імовірність неповернення коштів. А на I квартал 2026 року банки очікують збільшення, насамперед, ризику нестачі грошових коштів та кредитної небезпеки. Для ринку це важливий сигнал: навіть якщо зацікавленість продовжить зростати, кінцева швидкість кредитування буде залежати від того, наскільки комфортно банкам із забезпеченням фінансування (ліквідністю) і прогнозом збитків (кредитним ризиком). Простіше кажучи: гроші будуть надаватися, але дешевих і простих кредитів може вистачити не всім.
Як це може відобразитися на економіці у 2026 році
Експерти в галузі банківської справи відзначають, що в цілому результати дослідження формують сценарій помірно позитивного кредитного циклу: банки готові кредитувати, зацікавленість є і, за прогнозами, буде зростати.
Найактивнішим сегментом може залишатися споживче кредитування (оскільки вимоги продовжують спрощувати), в той час як іпотека виглядає більш стабільною і стриманою.
Для підприємців відкривається можливість, але особливо важливою стане якість фінансової звітності, прозорість грошових потоків і здатність переживати періоди дорожчих фінансових ресурсів.
Додатково
Опитування проводилось з 12 грудня 2025 року до 9 січня 2026 року серед кредитних менеджерів банків. Відповіді надали 26 фінансових установ, що представляють 96% активів банківської системи. Результати відображають особисту думку респондентів і не є оцінками або прогнозами Національного банку. Опитування щодо очікувань на II квартал планують оприлюднити у квітні.
Нагадаємо
У листопаді 2025 року українськими банками було видано 743 іпотечних кредити на суму 1,5 млрд грн. Найбільша частка припадала на первинний ринок, а лідируючі позиції займали Київська та Львівська області.