Президент Української держави, Володимир Зеленський, провів зустріч із Дональдом Трампом у швейцарському Давосі, назвавши її результативною та багатозначною. Обговорювалися питання співпраці команд, системи ППО для України та додаткові ракети.
Двадцять другого січня український лідер Володимир Зеленський зустрівся з очільником США Дональдом Трампом у Давосі. Він кваліфікував її як плідну та важливу. Дискутували щодо діяльності команд, системи протиповітряної оборони для України та додаткових ракет.
Гарна зустріч із Президентом Трампом, продуктивна й змістовна. Обговорили роботу команд, і фактично кожен день – зустрічі або спілкування. Документи ще більш підготовлені. Говорили сьогодні й про ППО для України – попередня зустріч із Президентом Трампом допомогла захисту неба. І сподіваюся, що цього разу теж посилимося. Подякував за попередній пакет ракет для ППО, попросив про додатковий. Захист життів, наша стійкість, спільна дипломатична робота. Дякую!
– зазначив Зеленський.
Сьогодні ми розглянемо всі контакти Зеленського з керівником США, починаючи ще з першого періоду перебування Трампа на посаді.
2019 рік – перші телефонні перемовини між Трампом та Зеленським та інцидент
Після перемоги Зеленського на виборах у квітні 2019 року президенти кілька разів спілкувалися по телефону. Найбільш відомою стала розмова 25 липня 2019 року: її розшифрування та часткове публічне обговорення стали основою першого розслідування щодо імпічменту Дональда Трампа. Під час розмови підіймалися питання безпеки, постачання оборонної техніки та звернення Трампа щодо розслідувань, пов’язаних із сім’єю Байдена – що і спричинило політичний конфлікт у Штатах.
Перша особиста зустріч Зеленського і Трампа відбулася 25 вересня 2019 року в Нью-Йорку. Вона стала спробою зменшити напругу після скандалу навколо телефонної розмови. Президенти провели перемовини в Овальному кабінеті, обговорювали підтримку України, санкції проти Росії та перспективи двосторонніх відносин.
Незважаючи на публічні заяви про “позитивну та конструктивну” розмову, ця зустріч відбувалася в контексті імпічментного скандалу і не призвела до якісного відновлення відносин. Вже тоді стало очевидно, що діалог між Зеленським і Трампом з самого початку буде складним, політизованим і тісно пов’язаним з внутрішньою боротьбою у США.
27 вересня 2024 – зустріч у Trump Tower
Після промови Зеленського на Генеральній асамблеї ООН відбулася коротка закрита зустріч у Trump Tower, 27 вересня 2024 року. Зеленський приніс Трампу так званий “план перемоги” – обговорювалися варіанти завершення війни, роль США і ризики поступок територіями. Зустріч була визначена як “продуктивна”. Згодом Трамп, як кандидат, говорив про бажання надати допомогу в припиненні війни, але також виявляв готовність вести перемовини з Путіним.
6 листопада 2024 – розмова після виборів та тріумфу Трампа
Після перемоги на виборах Дональд Трамп і Володимир Зеленський обмінялися зауваженнями та телефонними привітаннями. Це було складовою нормалізації контактів між лідерами після виборчого циклу.
2025 – рік інтенсивних та визначальних контактів
2025-й став вирішальним: від шокуючих публікацій Трампа про “диктатора Зеленського”, угоди про “корисні копалини”, відкритої суперечки в Овальному кабінеті до “позитивних та результативних” діалогів, можливої передачі далекобійних ракет “Tomahawk” та численних зустрічей на міжнародних платформах протягом року.
25–28 лютого 2025 – підготовка угоди про “корисні копалини” та приїзд Зеленського до США
У лютому 2025 року обговорювався масштабний договір про видобуток та спільні інвестиції в українські ресурси як фінансовий інструмент для відновлення країни та частина ширшого “плану миру”. Було оголошено візит Зеленського до Вашингтона для підписання “дуже великої угоди”.
28 лютого 2025 – Овальний кабінет: “легендарна сварка” Трампа та Зеленського
Ключовий епізод 2025 року – офіційна зустріч в Овальному кабінеті 28 лютого 2025 року, яка транслювалася та одразу стала міжнародним медіа-хітом. Зустріч мала на меті остаточне узгодження рамок щодо мінералів і подальших гарантій безпеки для України, але в дійсності швидко перетворилася на запеклий усний конфлікт між Трампом, віцепрезидентом Джей Ді Венсом та Зеленським.
Характер зіткнення: Трамп та Венс публічно докоряли Зеленському в “невдячності” та наполягали на швидкому погодженні припинення вогню, навіть без чітких і гарантованих умов захисту української територіальної цілісності. Трамп наголошував на “відсутності карт у Зеленського”, натомість український лідер стверджував, що Україна не може погодитися на поступки Росії без надійних гарантій, і підкреслював, що він “не грає в карти”, а керує державою під час війни. Дискусія різко перейшла у взаємні звинувачення – у певний момент Трамп звинуватив Зеленського в “грі з мільйонами життів” та припинив зустріч.
Публічний результат: запланована спільна пресконференція і підписання угоди були скасовані; стало очевидним, що сторони мають значні розбіжності в підході до умов припинення вогню і гарантій. Зеленський після розмови подякував за підтримку, але відмовився просити вибачення і заявив, що готовий продовжувати переговори, але не на умовах поступок без гарантій. Трамп опублікував у соціальних мережах різкі заяви про “неготовність до миру” з боку України.
26 квітня 2025 – коротка приватна розмова в Соборі Святого Петра у Ватикані
Пізніше навесні 2025 року Трамп та Зеленський провели коротку 15-хвилинну розмову “віч-на-віч” у базиліці Святого Петра під час похорону Папи Римського. Розмова мала символічний характер та слугувала спробою відновити робочі контакти після публічного інциденту у Вашингтоні: обидва лідери торкнулися теми миру, гарантій і ролі західних партнерів. Жодної негайної великої угоди після цієї зустрічі не було анонсовано, але зустріч підкреслила, що лінії зв’язку залишаються відкритими.
25 червня 2025 – Нідерланди, Гаага: зустріч на полях саміту НАТО
У Гаазі, на полях саміту НАТО, Дональд Трамп і Володимир Зеленський провели двосторонню зустріч, яка тривала близько 45–50 хвилин та фактично не входила до офіційної частини саміту.
Ця розмова стала важливою передумовою для подальших дипломатичних зусиль з пошуку миру в Україні. За словами Зеленського, на порядку денному були всі “дійсно важливі питання”, включно з можливостями досягти припинення вогню, забезпечити захист цивільного населення та підсилити оборонні можливості України.
Сторони також торкнулися теми посилення української протиповітряної оборони, що було однією з ключових стратегічних потреб Києва, і домовились продовжити діалог у цьому напрямі з залученням європейських партнерів.
Хоча офіційної пресконференції після цієї зустрічі не було, обидва лідери охарактеризували спілкування як тривале та змістовне, а Трамп згадав, що розмова принесла йому чітке розуміння прагнення України до миру.
18 серпня 2025 – Вашингтон, Білий дім: багатостороння зустріч із європейськими лідерами
Це була одна з наймасштабніших і, можливо, найважливіших зустрічей у форматі “Україна – США – Європа” в 2025 році: Зеленський прибув до Вашингтона для переговорів із Трампом в Овальному кабінеті Білого дому напередодні більш широких дискусій за участю понад семи європейських лідерів.
На порядку денному була реформа та гарантії безпеки України, які могли б бути аналогічні гарантіям із статті 5 НАТО – тобто зобов’язанням щодо взаємної оборони, якщо мир буде досягнутий.
Американський і український президенти обговорили ролі США та Європи у забезпеченні безпеки та розвитку післявоєнної стабільності, а також можливість трьохсторонньої зустрічі між Трампом, Зеленським та Путіним у майбутньому.
Трамп, за даними джерел, заявив, що Сполучені Штати будуть “залучені” у надання гарантій безпеки Україні, але при цьому підкреслив, що європейські союзники можуть узяти на себе частину зобов’язань. Зеленський підкреслив важливість цих гарантій у забезпеченні тривалого миру.
Ця зустріч не була просто черговою розмовою двох президентів – вона відображала спробу створити ширший міжнародний консенсус щодо подальшої стратегії для припинення війни та встановлення безпеки на європейському континенті.
28 грудня 2025 – Палм-Біч, Флорида: розмова Трампа та Зеленського у Мар-а-Лаго про “мирний план”
Це була найглибша та найтриваліша зустріч Трампа і Зеленського у 2025 році, що тривала близько 2,5 години у приватній резиденції Трампа – Мар-а-Лаго.
Головною темою стало обговорення “мирного плану”, який включав 20-пунктну рамку, розроблену українськими та американськими переговорниками з метою завершити війну між Росією та Україною.
Ключові елементи цього плану включали:
- юридично обов’язкові гарантії безпеки для України, включно з довгостроковими угодами, що можуть бути схожі на оборонні гарантії НАТО;
- припинення вогню на поточних лініях фронту та створення демілітаризованої буферної зони під міжнародним контролем;
- масштабну допомогу у відбудові та економічну співпрацю з партнерами Заходу.
Після переговорів Трамп висловив думку, що “є всі передумови для мирної угоди” й що гарантії безпеки можуть бути “сильними й ефективними”, тоді як Зеленський підтвердив, що значна частина плану вже наближена до узгодження.
Ця зустріч стала кульмінацією року дипломатичних зусиль, коли дві ключові сторони намагалися максимально конкретизувати наступні кроки для завершення війни.
2025 рік як “битва за Трампа”
2025 рік у відносинах між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом не був ані рівним, ані простим. Це був рік важких, нервових і часто суперечливих розмов, у яких поєднувалися відкриті напруження, періодичні конфлікти й водночас – моменти реального конструктиву.
Переговори регулярно балансували на межі: інколи здавалося, що Трамп радше тяжіє до російської логіки, апелює до “швидкого миру”, поступок і угод будь-якою ціною. Такі сигнали викликали занепокоєння як у Києві, так і в європейських столицях. Проте щоразу ситуацію вдавалося вирівнювати – через особисті розмови Зеленського, через колективний тиск і аргументацію європейських партнерів, через апеляцію до безпеки, репутації США та стратегічних інтересів Заходу.
Важливо, що 2025 рік показав: Трамп не є ані стабільним союзником України, ані однозначним союзником Росії. Він радше є політичним актором, за якого точиться постійна боротьба. Саме тому цей рік можна описати як битву за Трампа – де Україна й Росія намагалися перетягнути його на свій бік, використовуючи різні аргументи, сигнали й канали впливу.
Українській стороні разом із європейцями в більшості ключових моментів вдавалося “витягувати” переговори, зменшувати ризики проросійських рішень і повертати розмову в рамку гарантій безпеки, відповідальності Росії та ролі США як лідера Заходу. Це не означало повної перемоги, але означало – утримання ситуації від стратегічного провалу.
Загалом 2025 рік показав, що діалог із Трампом – це не партнерство в класичному сенсі, а постійний процес торгу, переконання і стримування. І саме в цій складній, часто хаотичній взаємодії Україна продемонструвала політичну витримку, а Європа – зростаючу роль як фактора балансу.