Спеціалізований заступник Міністра розвитку громад Сергій Деркач не бере до уваги інформацію стосовно претендента на керівника Державіаслужби Ігоря Зелінського. Розслідування журналістів вказують на потенційну загрозу національній безпеці через його минулу діяльність.
Спеціалізований заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач відкидає факти, які, згідно з матеріалами журналістських розслідувань, вказують на те, що минула професійна діяльність кандидата на голову Державіаслужби Ігоря Зелінського на керівних позиціях у згаданому органі могла завдати шкоди національній безпеці та систематично руйнувати транспортну авіацію держави, повідомляє УНН.
Претендент на посаду голови Державіаслужби
У грудні минулого року стало відомо, що Уряд України розглядає Ігоря Зелінського як основного претендента на пост керівника Державіаслужби. Раніше він обіймав посаду заступника керівника цього авіаційного регулятора та був звільнений у лютому минулого року за ініціативою віцепремʼєра Олексія Кулеби.
Як інформував УНН раніше, представники авіаційного сектора України характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника керівника Державіаслужби (2020–2025 роки), як час планомірного та навмисного знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх налічувалося лише два, і навіть вони не мають льотної придатності.
Фахівці зазначають, що саме за рішеннями колишнього керівництва Державіаслужби (керівника регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці судна були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були прийняті нормативні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що явно є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років було дозволено експлуатувати літаки Іл-76МД без зайвої бюрократії з їх переоформлення між різними відомствами, зокрема Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки керівника Державіаслужби, після звернень представників авіаційної галузі та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перепон для використання транспортних літаків в інтересах України.
Проте вже через пів року, в грудні, він змінив свою думку, стверджуючи, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. В результаті використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано. Крім того, це рішення призвело до простою суден та додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що становить матеріальну шкоду державі.
Слід зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Отже, будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на основі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він узаконив застосування документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
Крім того, Зелінський знехтував тим фактом, що в Україні існує сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
На думку юриста Дмитра Касьяненка, виявлені журналістами факти вказують на необхідність проведення розслідування правоохоронними органами.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат www.kasyanenko.com.ua Дмитро Касьяненко.
За його словами, дії колишніх посадовців Державіаслужби можуть кваліфікуватись за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлений умисел та реальна допомога країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови що рішення приймалось всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадовці “не перевірили” санкційні обмеження та процедури.
Ігнорування очевидного
Відповідаючи на питання про те, чому Зелінського обрали кандидатом на посаду голови Державіаслужби профільний заступник міністра Сергій Деркач пояснив журналістам, що шукали найкращого претендента.
“…Ми сьогодні якраз пропрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти найкращих кандидатів, які в нас мають досвід взагалі роботи в авіації, для того, щоб ми прийняли найкращі кадрові рішення”, – пояснив він, додавши, що з самим призначенням далі визначатиметься вже Уряд.
Отже, стає зрозуміло, що навіть після публічного розголосу Сергій Деркач продовжує заплющувати очі на минулу діяльність Зелінського в Державіаслужбі, яка явно завдала значної шкоди обороноздатності нашої держави.
Той факт, що кандидатуру Зелінського просуває особисто шеф Деркача – віцепремʼєр Олексій Кулеба дає можливість зробити висновки, що порушення й надалі ігноруватимуться.
Цікаво, що до роботи в міністерстві Сергій Деркач обіймав керівні посади у Національному агентстві з питань запобігання корупції, зокрема був заступником керівника апарату та очолював департамент запобігання і виявлення корупції. Саме цей досвід, за логікою державного управління, мав би допомогти йому реагувати на ризики, що напряму стосуються нацбезпеки та обороноздатності та швидко виокремлювати лобізм “своїх” від реальних спроб знайти хорошого керівника авіарегулятора.
Втім, у випадку з Ігорем Зелінським цього не сталося. Попри оприлюднені журналістські матеріали, які ставлять під сумнів рішення та дії посадовця у період його роботи в Державіаслужбі, профільний заступник міністра не ініціював ані службових перевірок, ані розслідувань.
Варто зазначити, УНН звернувся із запитом щодо спроб призначити Зелінського на посаду голови Державіаслужби до премʼєр-міністра Юлії Свириденко, але його перенаправили у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Відповіді редакція поки не отримала.
Крім того, УНН декілька разів звертався за коментарем до самого Зелінського, проте відповіді на запитання ми так і не отримали.