Мінфін пропонує з 2027 року змусити платників єдиного податку з обсягом реалізації понад 1 млн грн ставати платниками ПДВ – у рамках зобов’язань перед МВФ. Економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський вважає, що це рішення приймається в невідповідний час: замість того, щоб заохочувати економічне зростання, держава може загнати мікробізнес у тіньовий сектор і підірвати довіру підприємців. Чи готова Україна пожертвувати економічним підйомом заради ПДВ для ФОП?
Придбайте річну підписку на шість видань Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви віддаєте перевагу якості, глибині та цінності реального досвіду, ця підписка саме для вас. В період акції Christmas sale діє дисконт 30% 🎁
Міністерство фінансів 18 грудня 2025 року оприлюднило проєкт закону, який передбачає, що з 1 січня 2027 року суб’єкти єдиного податку – як ФОПи, так і юридичні особи 1–3 груп – повинні будуть реєструватися платниками ПДВ за ставкою 20%, якщо їх річний дохід перевищує 1 млн грн. Ініціатива пов’язана із обіцянками України перед МВФ, зафіксованими у відповідному меморандумі, і пропонується разом із запровадженням оподаткування для онлайн-платформ (OLX, Rozetka, Prom та інших).
Роз’яснення: мова йде не про ФОПів взагалі, а про платників єдиного податку (ЄП) – як ФОПів, так і юридичних осіб. При цьому деякі ФОПи в Україні працюють на загальній системі оподаткування та завжди були зобов’язані сплачувати ПДВ на звичайних умовах. Проте, вони зазвичай приховують свої доходи, щоб не перевищити ліміт обов’язкової реєстрації в 1 млн грн (встановлений у 2015 році та не змінювався з того часу), і «домовляються» з податковою.
Популярне Категорія Лідерство Дата 09 грудня 2025 Підкорювачі світу. Forbes Ukraine вперше зібрав перелік українців, які обіймають високі керівні посади за кордоном. Хто вони і як вони досягли успіху?
Для чого це робиться? Чотири аргументи Мінфіну
Потрібні кошти. За розрахунками Мінфіну, ці заходи дозволять додатково отримати до бюджету 40,1 млрд грн на рік, які чомусь здаються МВФ і самому Мінфіну легкодоступними.
Однак, в дійсності відбудеться масовий перехід бізнесу в тінь, як це сталося у 2010 році, коли уряд Миколи Азарова намагався ліквідувати «спрощенку». Тоді Україна, за інформацією Держстату, втратила 2,2 млн (з близько 4 млн) офіційних робочих місць у мікробізнесі. А у 2021 році (останні на сьогоднішній день дані) з 3 млн неформально зайнятих 1,757 млн були самозайнятими – потенційні платники ЄП, яких було майже стільки ж, скільки й чесних.
Лише приблизно 20% платників ЄП з оборотом понад 1 млн грн планують реєструватися платниками ПДВ, згідно з даними Advanter Group. Отже, ці додаткові надходження точно не будуть «легкою здобиччю».
Несправедливо, що платники ЄП звільнені від ПДВ, тоді як СПД на загальній системі оподаткування з аналогічними оборотами зобов’язані його сплачувати. Фактично, ПДВ вже враховано в ЄП, а на 3-й групі навіть передбачена можливість його виокремлення – 3% з обороту + ПДВ.
Проте, верхня межа спрощеної системи та поріг реєстрації платником ПДВ мають одну спільну причину: загальна система та сплата ПДВ вимагають ведення бухгалтерського обліку, який не потрібен мікробізнесу (для нього це неефективні витрати), тоді як великим компаніям він потрібен з внутрішніх міркувань.
Власне, облік, а також адміністративні перевірки, супутні хабарі, штрафи та судові витрати є основними статтями витрат, пов’язаних зі сплатою податків. Зокрема, згідно з опитуванням CASE Україна, різниця у витратах часу на ведення бухгалтерського і податкового обліку між ФОПом з ПДВ і ФОПом лише з найманими працівниками становить 140,2 людино-днів на рік. Тому логічно, щоб поріг ПДВ збігався з лімітом спрощеної системи – але шляхом підвищення порогу.
Зловживання «спрощенкою»: поділ бізнесу на фіктивних ФОПів; оформлення найманих працівників як фіктивних ФОПів; використання фіктивних ФОПів для «відмивання» грошей; реалізація контрабандних і підроблених товарів через ФОПів.
Такі фіктивні ФОПи станом на 2023 рік становили менше 10% усіх платників ЄП, а орієнтовні недонадходження податків від цих схем значно менші, ніж від лідерів антирейтингу – «тіньових» зарплат і «тіньово-сірого» імпорту.
Зі зловживаннями необхідно боротися, інакше їх стане більше. Але чому при цьому повинні страждати чесні ФОПи? Тим паче, що запропонований Мінфіном захід:
- жодним чином не впливає на тих, хто «відмиває» гроші (сплачений ними ПДВ підприємство отримує у вигляді податкового кредиту);
- заохочує «поділ» – до рівня менше ніж 1 млн грн;
- не заважає продавати «контрабас» через незареєстрованих продавців, а також з підробленими документами та недійсними фіскальними чеками (або взагалі без них) – ці канали реалізації і зараз працюють нарівні з ФОПами.
Боротьба з цими схемами – враховуючи підвищену до них увагу – є реальною та розумною альтернативою, яку Мінфін мав би запропонувати МВФ, якби він дійсно захищав інтереси України. Практичні дії описані в дослідженні ІСЕТ і проєкті закону №13507.
Втілення Національної стратегії доходів (НСД). Ця стратегія приймалася таємно, без обговорень з бізнесом і незалежними експертами, тому її податкова частина відверто недосконала в аспекті реформування ДПС, зате містить численні невідповідності й шкідливі пропозиції.
Стратегія потребує перегляду – відповідна петиція набрала 25 000 голосів. Але навіть НСД обіцяла не робити нічого поганого (зокрема, й «ПДВ для ФОПів») до «відновлення довіри до податкових органів». І це важливо хоча б тому, що без їх реформування всі жорсткі заходи явно лише посилять корупцію і ще більше законсервують «азарівську» корпоративну культуру в ДПС.
Ця обіцянка була грубо порушена.
Національна стратегія доходів не супроводжувалася жодними загальнодоступними розрахунками. Натомість до проєкту закону в обов’язковому порядку додається аналіз регуляторного впливу (а в цьому випадку також був би потрібен М-тест, оскільки йдеться саме про мікробізнес).
В результаті впровадження проєкту закону бюджет додатково отримає «з нізвідки» 40,1 млрд грн, а суб’єкти підприємницької діяльності витратять додатково 2,1 млн грн на рік (ймовірно, малося на увазі 2,1 млрд грн), згідно з підрахунками Мінфіну.
Насправді ж ці 40,1 млрд грн будуть додатково стягнуті з кінцевих споживачів (громадян), оскільки ПДВ – це податок на кінцеве споживання. А адміністративні витрати, якщо рахувати їх об’єктивно, а не виходячи з 56 людино-годин на рік і ще й за ставкою мінімальної зарплати, становитимуть від 61,4 до 115,7 млрд грн на рік. Тобто економічний ефект є вкрай негативним і залишається таким навіть у разі збільшення порогу ПДВ.
Таким чином, запропонований Мінфіном проєкт закону є явно шкідливою ідеєю. Найкращим рішенням було б переглянути відповідний пункт меморандуму з МВФ, поки його остаточно не затверджено.
Якщо ж цього не вдасться зробити, «план Б» – підняти поріг обов’язкової реєстрації платниками ПДВ до рівня ліміту спрощеної системи, в крайньому випадку – до 2-ї групи ЄП. Це більше, ніж у ЄС, але й настільки складного в адмініструванні ПДВ, як в Україні, більше ніде не зустрінеш.
Матеріали по темі
Категорія Гроші Дата 08 січня Запровадження ПДВ для ФОП. Адмініструвати й сплачувати ПДВ готовий тільки кожен п’ятий підприємець. А інші? У них уже є план, дізнався Андрій Длігач
Категорія Гроші Дата 29 листопада 2025 Щоб отримати $8,1 млрд від МВФ, Україна має скасувати пільги на посилки та боротися з ФОП. Чи хороша це ідея під час війни? Економіст Олег Гетьман аналізує запропоновані новації
Категорія Гроші Дата 27 листопада 2025 Обмеження для ФОП та збільшення оподаткування посилок. На які умови пішов уряд, аби отримати від МВФ нову програму на $8,1 млрд Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]