Енергетична система переживає найкритичніший період за всю історію незалежної України: резерви стабільності вичерпуються, а швидкість прийняття рішень не відповідає масштабу викликів. Незважаючи на умови війни, Україна повинна збудувати нову, більш міцну енергетику – і оперативно. Що саме стримує цей процес? Своїми міркуваннями ділиться Ольга Рибачук, керівна директорка Elementum Energy, провідного виробника екологічно чистої енергії в Україні згідно з рейтингом Forbes Ukraine «20 найбільших гравців альтернативної енергетики»
Придбайте річну підписку на шість номерів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви віддаєте перевагу якості, глибині та силі реального досвіду, ця підписка саме для вас. Під час акції Christmas sale діє знижка 30% 🎁
Всупереч багаторічному проголошенню курсу на децентралізовану та розподілену генерацію, українська енергетика залишається вкрай централізованою. Доля нової генерації майже не відчутна, а реальні кроки щодо децентралізації сповільнені та нечисленні.
Формальність підходів, інертність, недостатня увага виконавчої влади до зеленої трансформації, надання переваги традиційній генерації та державним підприємствам перед приватними проєктами й інвестиційними потребами – є основними перепонами у відновленні енергосистеми.
Популярне Категорія Лідерство Дата 09 грудня Підкорювачі світу. Forbes Ukraine вперше сформував перелік українців, які обіймають найвищі керівні посади за кордоном. Хто вони і як їм це вдалося?
Це видно в цифрах: із 2 ГВт встановлених вітрових потужностей до початку повномасштабного вторгнення у 2024 році функціонувало близько 0,5 ГВт. Щоб досягти проголошеної державою частки вітроенергетики, Україні потрібно побудувати або відновити 5,7 ГВт менше ніж за п’ять років. Натомість ми ввели в дію 20 МВт у 2024-му, 324 МВт у 2025 році (дані УВЕА) – темп, який унеможливлює навіть такі помірні цілі.
Водночас приватний сектор активно розробляє нові проєкти ВДЕ і вже сформував вагомий портфель: наприклад, в Elementum Energy зараз близько 300 МВт вітрових електростанцій знаходяться на завершальних етапах девелопменту, ще один проєкт на 59 МВт вже перейшов у стадію будівництва. Однак більшість вітропроєктів (а їх, за різними оцінками, близько 4 ГВт) поки що не переходять на етап спорудження через ряд перепон і бар’єрів галузі.
Другий блок проблем – адміністративна надмірність регулювання та інструментальна обмеженість енергетичного ринку. Чинна модель з прайс-кепами уповільнює інтеграцію з ЄС, ускладнює будівництво нових генеруючих потужностей і зменшує привабливість сектору для інвесторів.
На найбільш ліквідний сегмент – ринок на добу вперед – припадає не більше ніж 25% усіх контрактів, а більшість двосторонніх угод (основний сегмент ринку) укладаються на місяць, а іноді й менше. Таким чином, відсутня головна передумова для реалізації проєктів, термін окупності яких досягає 8-10 років, а саме – хоч якийсь рівень передбачуваності цін і, відповідно, грошового потоку від інвестицій. Без цього значні інвестиції, стратегічні партнерства та масштабне кредитування – неможливі.
Третя проблема – ручне керування та низька інституційна спроможність (інертність). Не вистачає чіткої відповідальності за розвиток галузі, за конкретні напрямки та за результати.
Що повинно змінити міністерство – і як встановити правильний курс
Ключовим завданням Міністерства енергетики має стати трансформація енергетичної системи України. Повинні з’явитися конкретні річні цілі, які мають бути закріплені за Міненерго та його окремими підрозділами і бути основою оцінки ефективності діяльності та кадрових рішень.
Такими цілями можуть бути: обсяг будівництва нової генерації, обсяг заміщення застарілих потужностей, обсяг побудови технологічних розподільних систем (мікрогріди, гібридні моделі, локалізовані системи накопичення та балансування).
Другий принцип – прозорість. Навіть досвідченим учасникам ринку сьогодні важко зрозуміти, хто за що відповідає і що насправді відбувається. Міненерго має систематично звітувати про свою роботу, активно взаємодіяти з учасниками ринку, вести відкритий діалог, щоб бізнес міг планувати та приймати інвестиційні рішення на основі зрозумілих сигналів.
Третій напрям – запуск швидкої відбудови. Міністерство повинно стати ініціатором у початку швидкої відбудови, працювати над питанням захисту портів для завезення енергетичного обладнання, зосереджуватись на гострому дефіциті кадрів в енергетичній галузі, співпрацювати зі світовими виробниками вітротурбін, газотурбін для пріоритетних поставок в Україну, взаємодіяти з інвесторами для збільшення кількості проєктів, що реалізуються – нічого з переліченого немає навіть у планах.
Існують окремі ініціативи, як-от Фонд підтримки енергетики України, який дійсно виконує свою роботу, але його можливостей явно недостатньо, щоб покривати масштаби відбудови, про які йдеться.
Енергетична система України має значний потенціал для розвитку, і цей потенціал проявляється щодня:
- у готовності інвесторів працювати в країні,
- у технологіях, які доступні сьогодні,
- у досвіді фахівців, які реалізували складні проєкти в різних умовах і готові цим ділитися,
- у кваліфікації та відданості наших енергетиків, які героїчно відновлюють систему після кожної атаки Росії.
Потрібна політична воля та управлінська зрілість, щоб об’єднати ці можливості в єдину ефективну модель. Від того, яким буде лідерство в енергетичному секторі сьогодні, залежатиме дуже багато – і те, як ми зустрінемо весну 2026 року, і стійкість держави в наступні десятиліття.
Це той переломний момент, коли рішення повинні стати конкретними, оперативними, системними та орієнтованими на результат.
Матеріали за темою
Категорія Рейтинги Дата 09 жовтня 2024 20 найбільших гравців альтернативної енергетики
Категорія Компанії Дата Вчора «Це не було великим секретом». В.о. міністра енергетики Артем Некрасов – про «Міндічгейт», 8000 МВт пошкодженої генерації й головну мету Росії на цю зиму
Категорія Компанії Дата 22 грудня «Вірити в найкраще, але готуватися до будь-яких сценаріїв». Генеральний директор Yasno Сергій Коваленко – про енергосервіс, відключення, інновації та розвиток B2B-проєктів. Інтерв’ю Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]