Які пʼять трендів сучасного медіаринку та як їх масштабувати на будь-який бізнес?

Які пʼять трендів сучасного медіаринку та як їх масштабувати на будь-який бізнес? - INFBusiness

Глядачі дізнаються новини з месенджерів і дивляться шоу зі смартфонів. Французькі продюсери – автори «Пʼятого елементу» – допомагають знімати фільм про українську водійку, котра допомагає людям тікати від війни. Фільми, що вийдуть у кіно у 2026-му, створюються просто зараз. Які тенденції окреслюють майбутнє медіаринку та як вони впливають на інші бізнеси?

📝 В день народження Тараса Шевченка даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом SHEVCHENKO тільки 9-10 березня. Оформлюйте зараз за цим посиланням

Медіабізнес має найтісніший контакт із мільйонними аудиторіями та миттєвий зворотний звʼязок. Нині ринок аудіовізуального контенту переживає одразу кілька фундаментальних трансформацій. Поспілкувавшись із трендсеттерами індустрії в Нью-Йорку, Лос-Анджелесі та Києві, виділила пʼять основних викликів, які сьогодні стоять перед медіаринком. Способи вирішити їх – універсальні і підійдуть будь-якому бізнесу.

«Відчувати відчуття». Нова синхронізація брендів із людьми

Особистий контекст споживачів, повʼязаний з війною, – розпач, лють, втрати близьких, міграція – впливає на відносини брендів та людей. А спільне переживання емоційних наслідків війни – це глибоко і це надовго. Навіть для брендів, які працюють на території радості та щастя.

В Україні зараз будь-який контент ризикує бути чутливим. Комунікація щодо фронту й тилу, жарти чи їхня відсутність, тонкощі використання української мови – все може стати тригером для конфлікту із глядачем. Часто кожна деталь історій, що створюються, вимагає залучення додаткової експертизи, здатної врахувати нюанси і передбачити можливі реакції.

Виклик для масової культури, зокрема й великих брендів, – допомогти суспільству з посттравматичного синдрому перейти у посттравматичний розвиток. Наше завдання – «відчувати відчуття» глядачів та пропонувати суспільству нові рольові моделі.

Ми у Starlight Media актуалізували маркетингові стратегії наших головних брендів, аби підтримати глядача. СТБ бореться зі страхом безсилля і дає почуття внутрішньої сили. «Новий канал» лікує страх небезпеки гумором та любовʼю до життя. ICTV2 допомагає впоратися із самотністю за допомогою відчуття єдності й належності до «своїх».

Всі дивляться все і всюди – і це про нові можливості 

Вимушена мобільність, привʼязаність до «воєнних новин» та необхідність оперативного звʼязку з близькими остаточно зробили смартфон головним носієм контенту.

Водночас телевізор, точніше SMART TV-панель, залишається головним атрибутом нормального домашнього середовища, в якому є місце відпочинку, сімейному спілкуванню та довгостроковим планам. На всіх екранах можна дивитися все: лінійне телебачення, кіно, влоги.

Формати контенту мігрують між платформами, «запилюючи» один одного інсайтами. Короткі новини тепер читають не в соцмережах, а в месенджерах, експерти в YouTube використовують моделі телевізійних прямих ефірів із фіксованим розкладом, а телевізійні редакції дедалі частіше залучають блогерів до власних шоу.

Лінійне телебачення продовжує сегментуватися, запускаючи нові нішеві канали і активно працюючи зі своїм контентом у YouTube, TikTok та на інших платформах.

Піддивлятись у всіх все можна й треба, бо у споживачів формуються нові звички, які можуть бути задоволені іншими каналами. Передплатна модель Netflix може працювати і для офлайн-книгарні, і для нерухомості в Карпатах. Бути smart – це швидко маневрувати між усталеними рішеннями та новими ідеями.

Глобальні партнерства. Всі працюють з усіма

Інтеграція в глобальний ринок – стратегічна необхідність. Якщо ми цього не зробимо, ми програли. Добра новина – світ зітканий з партнерств і відкритий до колаборації та співпраці. На аудіовізуальному контенті це максимально відчувається.

За останні 12 місяців на Netflix зʼявилося не менше 40 українських продуктів. За цим стоїть підтримка України, стратегія стрімінгу щодо розвитку локальних ринків і галузеві тренди.

Після заморожування виробництва контенту під час пандемії та шестимісячного страйку голлівудських профспілок у 2023-му на полицях глобальних платформ виник дефіцит. Нині він заповнюється контентом з різних регіонів (Південна Корея, Скандинавія, Східна Європа). Це – можливість для українських компаній.

Мультфільм «Мавка. Лісова пісня»

Приклад розширення дистрибуціі українського контенту – світовий прокат мультфільму «Мавка. Лісова пісня».

Міжнародні партнерства в Україні розвиваються у кількох напрямах. По-перше, розширюється дистрибуція нашого контенту. Приклад – світовий прокат фільму «Мавка. Лісова пісня».

По-друге, тренд sharing economy дозволив зняти кілька українських проєктів на європейських майданчиках – наприклад, «Голос країни» від «1+1» у Польщі, квіз-шоу «Нового каналу» «Поле» у Нідерландах.

По-третє, інтегрований co-production, коли міжнародні партнери не лише інвестують в отримання прав на контент, а й беруть активну участь у його розробці та виробництві. Наприклад, до «Євробачення-2023» ВВС залучило понад 15 українських продакшн- та креативних команд, а у розробці та виробництві серіалу In her car («Перевізниця», Starlight Media) взяли участь легендарні Gaumont, європейські партнери-мовники і глобальний дистрибʼютор Beta.

Для конкурентної боротьби на світовому ринку нам потрібно навчитися системно вигадувати міжнародні історії, побудувати системи фандрейзингу, дистрибуції та маркетингу, адаптувати виробництво до глобальних стандартів. Можна розпочинати з одного напряму, маленького партнерства, але активно нарощувати нові «нейронні звʼязки» для подальшого зростання.

Наймати ШІ на роботу

Уявіть, що штучний інтелект – людина. Вам потрібно найняти її на роботу. Це означає, що хтось має її вибрати, подумати над її завданнями, навчити, інтегрувати у процес і знайти оптимальну позицію. Доведеться навчитися з нею взаємодіяти, ставити завдання і навіть давати зворотний звʼязок. А як щодо «ексклюзивного контракту»? Нам потрібно буде розвивати цього «співробітника» і навіть вчасно з ним попрощатись, аби найняти нового.

Ми зробили кілька десятків рекламних роликів та постерів із залученням програм ШІ. У кожному проєкті брали участь креативний директор та кілька спеціалістів. Часто доводилося використовувати кілька програм, кожна з яких здатна розвʼязувати лише окреме завдання. У майбутньому очікуємо на нові агреговані (що поєднають різні інструменти на одній платформі) і кастомізовані (що навчаються під конкретні завдання) рішення, а також непросту дискусію про авторські права та етичні аспекти використання штучного інтелекту.

«Завагітнійте» майбутнім 

Вагітна жінка не може не думати про майбутнє, бо вона фізично із ним повʼязана. Для появи нового ТВ-шоу потрібно три – шість місяців, серіалу – 9–24 місяці, художнього фільму – від двох років. Зараз шоуранери та сценаристи працюють над історіями, які зʼявляться на екранах після 2026 року. Це стосується будь-яких бізнесів із тривалим циклом виробництва.

Завагітніти великою ідеєю треба вже зараз. Навесні 2024 року сформуються наративи, які вийдуть у публічний простір у 2026-му. Маємо спрогнозувати, якою буде глядацька аудиторія в Україні і що вона відчуватиме за два роки.

Наприклад, у майбутньому від 3 до 5 млн українців – це ветерани та члени їхніх сімей. Яке місце війна має займати у книгах, кіно та серіалах? Чим можна буде надихати глядача? Чим ми розважатимемо? Про що мають бути наші історії?

Маємо виграти конкуренцію за увагу українського глядача у російського контенту, за виробництвом якого стоїть величезний ресурс – $1,2 млрд у 2023 році тільки з держбюджету було витрачено на фінансування державних засобів масової інформації.

Держава, суспільство та медіабізнес мають визначитися, про що українська культура майбутнього, хто та як має в неї інвестувати. Якщо ми не сформуємо майбутнє, хтось зробить це за нас.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *